– Військові можуть узяти в свої руки владу в Україні, – каже військовий експерт 43-річний Дмитро СНЄГИРЬОВ. – Підписавши принизливі Мінські угоди, у них украли перемогу на Донбасі. А до неї йшли з травня. Бачимо, що Порошенко не в змозі протистояти зовнішнім викликам. Продовжуються незрозумілі розмови про обмін однієї української території на іншу. Це повна дурня. Суспільство вимагає збройного реваншу. Він можливий за працюючої економіки й жорсткої дисципліни.
Останньою краплею здатна стати будь-яка чергова невдала операція. Спровокувати соціальний і військовий вибух може здача чергового блокпоста чи якісь поступки квазіреспублікам.
Під якими гаслами може відбуватися таке захоплення влади?
– Повернення втрачених територій і наведення ладу в країні. Століттями продукували національну ідею, що Україна сягає від Сяну до Дону. А тут опинилися перед фактом, що країну обрізали. І саме її існування залежить від доброї волі Путіна. Гасла про соціальну революцію й докорінне очищення влади лунають не перший рік. Проте навіть з ухваленням люстраційного закону чиновники не поспішають очистити владні коридори й наводити лад у країні. Досі процвітає корупція.
Військові – це насамперед добровольчі батальйони чи власне армія? Вони можуть об'єднатися?
– Людина зі зброєю втрачає відмінність між добровольцем і професійним військовим. Усі – захисники вітчизни. Їх нічого не розділяє, окрім соціального статусу. Розуміють, що виступили єдиним фронтом проти ворога. Протиставити добровольчі батальйони й армію намагаються штучно, щоб не дати їм об'єднатися.
Хто може очолити захоплення влади?
– Армійське середовище здатне висунути лідерів, які візьмуть відповідальність на себе.
Чи буде ефективною така влада?
– У світовій історії достатньо прикладів приходу військових до влади. Військовий заколот – здебільшого відповідь на зовнішній напад. Таке керівництво обмежує демократичні права, але сприяє мобілізації економіки, унеможливлює корупцію. Військові диктатури, бувало, витягували країни з економічної кризи. Взяти хоча б 1920-і – зародження фашистського руху Беніто Муссоліні в Італії. Диктатура військових дозволила провести економічні й політичні реформи.
Тут є і плюси, і мінуси. Але треба розуміти, що військові при владі – це перехідний період. Також потрібен чіткий контроль із боку народу за діяльністю армії. Тоді це не переросте в диктатуру і в культ особи.
В Україні скільки міг би тривати такий перехідний період?
– Можливо, рік.
1 
1
Коментарі