вівторок, 17 березня 2020 15:16

Росія почала нафтову війну через хибне уявлення про свій потенціал стійкості

Кремль використовує запас із Фонду національного добробуту. Його вистачить на рік-два, а не на десятиліття, як запевняє уряд, – каже експерт у нафтогазовій сфері Михайло Крутіхін.

9 березня ціна нафту марки Brent знизилася на 31 відсоток – до 33 доларів за барель. Падіння найбільше з 1991-го, від війни в Перській затоці. Чому так сталося?

– У російських засобах масової інформації казали, що Саудівська Аравія, яка видобуває 15 відсотків світових обсягів нафти, почала цінову війну проти Росії. Насправді це зробила Москва.

ОПЕК (організація країн – експортерів нафти. – Gazeta.ua) 5 березня погодила додаткові обмеження на видобуток нафти на 1,5 мільйона барелів на добу через падіння попиту у світі. Наступного дня до угоди мала долучитися Росія. Але відмовилася. Ініціював рішення Ігор Сєчин – глава "Роснефти" і друг Путіна. Кремль вважає, це зашкодить американським виробникам сланцевої нафти.

До 1 квітня між ОПЕК і Росією діє домовленість про скорочення обсягів видобутку нафти. Потім обмеження знімуть. Саудити обіцяють наростити видобуток на третину – з 9 до 12 мільйонів барелів на добу (у всьому світі становить 80 млн барелів. – Gazeta.ua).

Кремль розглядав два сценарії перед засіданням ОПЕК. Перший – продовжити співпрацю із саудитами. Другий – розірвати, гримнувши дверима. У першому через ОПЕК можна було поволі стримувати неминуче зниження цін, зачекати два-три місяці, зібрати більше грошей у Фонді національного добробуту, а тоді діяти за ситуацією.

Зниження цін – закономірне, бо є великі накопичені запаси. На світовому ринку пропозиція значно перевищує попит. Усі процеси прискорив коронавірус, який став спусковим гачком для світової економічної кризи. Через нього друга у світі китайська економіка стала менше виробляти, а відтак споживати менше ресурсів. Що знизило ціни на нафту.

Перед керівництвом РФ був вибір – поволі опускати ціну чи швидко. Вибрали друге. Хотіли відбити частину ринку не тільки в саудитів чи іранців, а й в інших великих нафтодобувних держав – у США, Канади. Собівартість видобутку там значно вища.

Москва прагнула очистити ринок від конкурентів, бо мала хибне уявлення, що в неї великий потенціал стійкості та накопичені фінанси, а в інших – ні.

  Михайло Крутіхін, 73 роки, експерт нафтогазового ринку. Народився 21 грудня 1946-го в сім’ї інженерів-хіміків у Москві. Закінчив Інститут східних мов Московського державного університету імені Ломоносова за фахом ”перська мова та література”. У 1970–1972-х – військовий перекладач в Ірані. 20 років працював у радянській інформаційній агенції ТАРС – у відділі Близького Сходу і в корпунктах у Каїрі, Дамаску, Тегерані, Бейруті. Завідував відділеннями в Лівані та Єгипті. Закінчив аспірантуру Академії суспільних наук ЦК КПРС, кандидат історичних наук. З 1990-х займається аналітикою нафтогазових інвестицій. Із 1992-го заступник директора російського PR-агентства Alter Ego. З 2002-го керуючий партнер інформаційно-консалтингового агентства RusEnergy. Одружений. Має дорослих сина й дочку, чотирьох онуків. Любить мандрувати країнами Близького Сходу та Азії, геологію та історію. Володіє фарсі, англійською, французькою та арабською
Михайло Крутіхін, 73 роки, експерт нафтогазового ринку. Народився 21 грудня 1946-го в сім’ї інженерів-хіміків у Москві. Закінчив Інститут східних мов Московського державного університету імені Ломоносова за фахом ”перська мова та література”. У 1970–1972-х – військовий перекладач в Ірані. 20 років працював у радянській інформаційній агенції ТАРС – у відділі Близького Сходу і в корпунктах у Каїрі, Дамаску, Тегерані, Бейруті. Завідував відділеннями в Лівані та Єгипті. Закінчив аспірантуру Академії суспільних наук ЦК КПРС, кандидат історичних наук. З 1990-х займається аналітикою нафтогазових інвестицій. Із 1992-го заступник директора російського PR-агентства Alter Ego. З 2002-го керуючий партнер інформаційно-консалтингового агентства RusEnergy. Одружений. Має дорослих сина й дочку, чотирьох онуків. Любить мандрувати країнами Близького Сходу та Азії, геологію та історію. Володіє фарсі, англійською, французькою та арабською

Російський бюджет на 60 відсотків складається з продажів нафти й газу. Кремль вистрелив собі в ногу?

– Перед фатальною зустріччю ОПЕК – ­Росія було ясно, що ціна стане нижчою за 40 доларів за барель. Для покриття видатків бюджету країни (його зверстано на ціну $42,4 за барель. – Gazeta.ua) на пенсії і зарплати бюджетникам різницю доведеться покривати з Фонду національного добробуту. Урядовці кажуть, грошей вистачить на п'ять-десять років. Насправді на півтора-два.

Чи довго ціна нафти може залишатися нижче за 40 доларів за барель?

– Цінова війна між Росією та іншими країнами тільки розпочалася. Саудити та їхні союзники в Перській затоці ведуть інформаційну кампанію. Оголошують, що підвищать видобуток, і кажуть, що даватимуть величезні знижки для європейських покупців, щоб витіснити Росію.

Якщо ніхто не піде на поступки, рік-два протистояння триватиме і ціна суттєво не зросте. Не бачу чийогось бажання поступитися.

Як це позначиться на російській економіці?

– У квітні торік міністерство фінансів передбачало: якщо ціна на нафту протримається три роки на рівні близько 30 доларів, Росія втратить 5 відсотків економіки. Якщо 25 доларів, то 7,6 відсотка ВВП. Реальні втрати будуть більші. Впевнений: обсяги нафти на світовому ринку протягом трьох-п'яти років будуть більші за попит. Тиск на ціни продовжиться, вони залишатимуться низькими.

Якщо ціни впадуть, щоб сланцеве видобування стало нерентабельним, то під час наступного їх зростання все повернеться на початок. Видається безглуздим боєм із відтермінованою поразкою.

– Кремль має ілюзорне уявлення про ринковий капіталізм. Не враховує гнучкості економіки США. Можливо, до кінця року в Америці збанкрутують деякі дрібні сланцеві нафтові компанії. Це не трагедія. Нічого не закриють і не знищать. Роботу за нагоди поновлять. Бо активи, свердловини, техніка переходять іншому, хто дешевше купить.

Через санкції заборонено продавати нафтогазове обладнання Росії. Як впливає технологічне відставання?

– Якість свердловин погіршується. Їх кількість зростає, а віддача за останні 10 років зменшилася приблизно всемеро, за статистикою міністерства енергетики. Виходить менше нафти на метр пробуреної землі. Галузь у занепаді. На порозі кризи. Щоб виправити, потрібні технології, інші підходи та інвестиції. Цього немає. Якщо далі тривалий час буде низька вартість, то обсяги "дешевої" нафти зменшуватимуться. Рентабельність падатиме.

Із нашою собівартістю (добути, сплатити акцизи і доставити барель російської нафти до покупця коштує $19,2, саудівської – $9, американської не сланцевої – $21. – Gazeta.ua) кількість "дешевих" запасів постійно падає, а нових інвестицій і розробок не проводять. Потрібні час і капіталовкладення. Обсяг рентабельно видобутої нафти в РФ зменшується.

70 відсотків російської розвіданої стровини – "дорога" нафта. Її невигідно видобувати без високих цін. 30 процентів – "дешева". Її можна видобути за ціни 30–40 доларів. Це за офіційними даними. Реально такої – 20 відсотків.

Ціна нафти стала "температурним показником" захворювання світової економіки?

– Глобальна економічна криза почалася до коронавірусу і падіння нафти. Перші ознаки проявилися два роки тому.

Які песимістичні й оптимістичні сценарії щодо кризи?

– Відрізняються лише гостротою і тривалістю. Можливо, що після гострої фази на фінансовому та фондовому ринках усе закінчиться затяжною стагнацією, відсутністю зростання. Це оптимістичний сценарій для технологічно розвинутих країн. Песимістичний – будуть світова рецесія і спад виробництва у провідних країнах, а менш розвинуті зачепить іще більше.

Хто виграє від цих низьких цін на нафту?

– Адміністрація Дональда Трампа. У США знизиться вартість бензину. Це країна на колесах. Він припише заслугу собі перед виборами в листопаді, й це допоможе вдруге стати президентом. Якщо Америку зачепить стагнація, то будуть потужний удар по перспективах Трампа і козир у руках кандидата-демократа.

Росія точно програє. Саудити, за умов низьких цін, братимуть обсягами. Вони можуть вийти плюс-мінус без наслідків.

Автор: REUTERS
  Працівник підмітає біля бурової вишки на нафтовому родовищі поблизу міста Когалим у Сибіру. Належить до Імілорського родовища із загальним запасом 194 мільйони тонн, або 1,4 мільярда барелів. Якість російських свердловин погіршується, каже експерт Михайло Крутіхін. Їх кількість зростає, а віддача за останні 10 років зменшилася всемеро. Галузь у занепаді. Щоб уникнути кризи, потрібні нові технології, підходи та інвестиції. Вони недоступні через санкції Заходу проти Росії, що діють, відколи вона почала війну в Україні 2014 року
Працівник підмітає біля бурової вишки на нафтовому родовищі поблизу міста Когалим у Сибіру. Належить до Імілорського родовища із загальним запасом 194 мільйони тонн, або 1,4 мільярда барелів. Якість російських свердловин погіршується, каже експерт Михайло Крутіхін. Їх кількість зростає, а віддача за останні 10 років зменшилася всемеро. Галузь у занепаді. Щоб уникнути кризи, потрібні нові технології, підходи та інвестиції. Вони недоступні через санкції Заходу проти Росії, що діють, відколи вона почала війну в Україні 2014 року

У Фонді національного добробуту 123 мільярди доларів, за офіційними даними. Які наслідки матиме ціна нафти нижче за 40 доларів для РФ у ближчій і довгостроковій перспективі?

– Використовувати цей фонд уже почали. На гроші з нього – черга прохачів. На допомогу від держави сподіваються від нафтових компаній до бюджетників. Імовірно, що за умов корупції кошти з цього гаманця витратять за рік.

Рубль за тиждень опустився на 10 відсотків до долара – із 65 до 73.

– Російський Центробанк спалює доларові запаси, щоб підтримати курс. До 22 квітня, коли має бути народне голосування за те, щоб Путін залишився довічним президентом, його триматимуть на показнику до 80 рублів за долар. Що далі – невідомо. Економісти передбачають, що до кінця року курс буде до 90 рублів. Офіційну інфляцію прогнозують 6–8 відсотків, але я говорив би про 10.

Нічого хорошого не буде – девальвація, інфляція, сильне подорожчання імпорту. Росія 65 процентів усього купує за кордоном. Від високих технологій і смартфонів до моркви і трусів.

Як найімовірніше буде розвиватися ситуація в Росії протягом року?

– Структури влади й економіки збережуться. Ніхто не проводитиме реформ, не змінюватиме системи на гнучкішу й відкритішу. Буде поступове зубожіння населення. Росія – не тільки Москва. Якщо у столиці середня зарплата близько 66 тисяч рублів ($911. – Gazeta.ua), у регіонах удвічі менше.

Як авторитарна система влади в РФ впливає на економіку?

– Це не тільки авторитаризм, а й корумпованість, брак гнучкості. Знаємо в історії економічно успішні авторитарні країни – Сінгапур, Південна Корея, Тайвань. Чи монархії – Британська імперія. Та нинішня система прийняття рішень у нас погано працює. Люди, які можуть щось слушне радити, або некомпетентні, або чудово все розуміють, але кажуть те, що хоче почути керівництво. Гінця з поганими новинами карають. Це, гадаю, відбулося з рішенням про розрив з ОПЕК – усі мовчки погодилися на дурницю.

Це збіг, що в час свідомого обвалу цін на нафту Путін оголосив, що планує правити довічно?

– Досі наша конституція була папірцем, а нова – тим паче. Перша особа та вся влада як не рахувалися з нею, так і не збираються. Нові декорації у старій п'єсі.

Зараз ви читаєте новину «Росія почала нафтову війну через хибне уявлення про свій потенціал стійкості». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути