Генерал-лейтенант СБУ Олександр Скіпальський, 65 років

Народився в селі Вижгів Любомльського району на Волині.

1968 року закінчив Московське вище прикордонне училище, 1975-го - факультет контррозвідки Вищої школи КДБ СРСР. Служив на Курильських островах та Далекому Сході.

1987 року повернувся в Україну. Із 1991-го очолює Управління військової контррозвідки СБУ. Пізніше був начальником Головного управління розвідки Міноборони. У 1994-1998 роках - депутат Верховної Ради.

Із 1997-го - заступник голови СБУ, згодом - заступник міністра з питань надзвичайних ситуацій. Після помаранчевої революції Скіпальського називали найреальнішим кандидатом на посаду голови СБУ. У 2006-2007 роках очолював управління Служби безпеки в Донецькій області.

Віце-президент Центру стратегічних досліджень та аналізу, почесний голова правління Об'єднання ветеранів розвідки України.

2010-го - член Народного комітету захисту України, очолює секретаріат.

Одружений, має двох дочок

Як оцінюєте заяву генерала Миколи Маломужа, що українська служба зовнішньої розвідки - у трійці найкращих у світі?

- Це піар. Потенціал спецслужби можуть оцінювати лише інші країни. Пам'ятаєте, як піарилася наша зовнішня розвідка під час справи навколо судна "Фаїна"? Нагороди отримували, дехто навіть просив Героя України. Для професіоналів, зокрема іноземних колег, це виглядало кумедно.

У нас немає жодної державної служби, що повністю відповідала б критеріям незалежної країни. Над цим не працювали. Чому Україна, одна з небагатьох націй із потужним генетичним кодом, упродовж 800 років ніяк не спроможеться здобути власну державність? По-перше, ми успадкували жорстку традицію князівств. Ярославові Мудрому не вдалося створити цивілізованої держави, бо він розділив її між синами. Українці надто рідко виступали спільним фронтом. По-друге, після Київської Русі країна не мала свого центру. Народжувався, скажімо, хлопчик в анклаві, що знаходився під Польщею. Куди його забирали, коли він виростав розумним? До Варшави. Теж саме робили й росіяни. Найкращі люди йшли служити імперіям. У нас лишалися лише найпокірніші, найупослідженіші.

Уявіть: у кобили народжуються двоє лошат. Ростуть однаково. Але одного з них господар стерилізує. Першого, некастрованого, неможливо втримати - енергія у ньому аж вирує. А його брат? Господар кричить: "Гей, нумо!", той іде і встромляє голову в ярмо. За роки бездержавності нам, якщо не обидва, то одне яєчко точно вибили.

Що цікавить іноземні розвідки в Україні?

- Існують різні види розвідницької діяльності. Є дослідницько-аналітичний. Коли стежать, що ж це за цікава нація така, не вписується в жодну норму захисту національних інтересів. А є розвідницько-підривна. Вона націлена на руйнацію держави. Таку відчуваємо з боку лише однієї східної країни.

Розвідка - всеїдна. Для неї немає такого, що не знадобилося б. Зокрема, людський фактор. Утім, інформацію можна використовувати винятково в інтересах держави. Тому так важливо, аби спецслужбами керували люди з досвідом - які щонайменше 20-30 років там пропрацювали, витримали тиск, спокуси.

У чому зацікавлена російська розвідка?

- Ізолювати Україну від власного зовнішньополітичного курсу. Цікавить наш інтелектуальний потенціал. Їм не вдається запустити свою "Булаву", досі російський ядерний щит існує за значної підтримки українського "Південмашу". Є й військові аспекти. Росії треба утримувати Кавказ, а мусульманин мусульманина не битиме. Тому зацікавлені у військовому м'ясі. Суворов Суворовим, але ж Альпи штурмували солдати, з яких щонайменше половина була українцями. Матрос Кішка - з Полтави. У Севастополі на військовому цвинтарі поховані 2700 волинян! Іще Черкаський полк, Чернігівський. Без українського сержанта Петренка росіянам важко.

Як вербують?

- Це питання психології. Усе залежить від того, кого вербують і хто. Якщо людина розумна, завербує іншу. Якщо дурень, але з погонами - успіху не буде. Але найголовніша вимога для вербувальника - високий патріотизм. У 19 років я пішов у прикордонне училище. За ці чотири роки навчання вдячний долі. Бо, крім виховання віри в могутність СРСР та у відданість ідеалам КПРС, ми отримували чудову загальну освіту - основи музики, театру, літератури. Потім була Вища школа КДБ у Москві. Чудовий вишкіл. Нас навчали бути патріотами своєї країни. Ми могли розповідали анекдоти про секретарів обкомів, але ніколи  не зробили б нічого такого, що кинуло би тінь на державу. Хіба таке зустрінеш в Україні?

Тобто, працівник спецслужб мусить бути переконаним патріотом?

- Безумовно. Навіть коли агента вербують на чужій території, він має працювати на ідейних основах. Немає такого, чого б не могла зробити спецслужба. Хороший розвідник, а надто керівник операції - це чудовий режисер. Має зробити все так, щоб усі повірили. Але якщо в театрі є ризик, що засвищуть, то тут - розстріляють.

Коли хтось думає, що доба воєн минула, то глибоко помиляється. Розвідка й досі на 90 відсотків працює на майбутні військові операції. Читайте дідуся Томаса Мальтуса (англійський демограф й економіст. - "Країна"). Його теорія перенаселення та війн, що триватимуть доки буде цивілізація й досі актуальна.

А як перевірити ідейність людини?

- Дуже просто. Попрошу симпатичного хлопця, аби зустрів вас із квітами. Ви почнете спілкуватися, зустрічатися - і за місяць усе йому розкажете. Ви ж не знатимете, що це я його підготував.

Коли у США розвідували атомні технології, на радянську розвідку працювали багато вихідців із Росії. Великою мірою допомагала єврейська солідарність. Керівництво радянської розвідки було єврейським і по всьому світі ставку робили теж на євреїв. Путін, до речі, перейняв цей досвід і призначив директором зовнішньої розвідки Михайла Фрадкова, єврея. Про це ніде не говорять, та й він ніде не з'являється. Це наші на екранах світяться. У Росії такого немає. Скандал зі шпигунами в США - їхній прокол. Але вони полюбовно все це вирішили.

Якими патріотичними гаслами можна було завербувати молодих російських шпигунів і змусити їх по 10-12 років працювати в чужій країні?

- Спробуйте сказати будь-кому з росіян: "Росії - капут! Вона нікому не потрібна!" - і вони негайно стануть на її захист. Росія формувалася за рахунок захоплення чужих територій, у кожному з них генетично сидить солдат. А ми сиділи в хуторі. У нас партизанське мислення. Вдарити раз - і сховатися. Доки не прийде розуміння, що держава - своя хата, успішної роботи не вийде. Ті, хто закликають до союзу з Росією - раби, дурні або вороги. Підозрюю, що Володимира Семиноженка зняли з посади за те, що він завчасно розкрив плани владної верхівки щодо походу в Росію. Умови та механізми були ще неготові. Але ж завести на Схід - подалі від НАТО і ЄС, хочуть саме народ, а не владу. Бо ж у самих у кишенях іноземні паспорти. Подивіться, де живуть діти наших політиків? Азарова - у Відні, Ахметова - у Швейцарії та Англії, Льовочкіна - у Франції й Італії. Якщо Азаров так любить Росію, то чого ж не відправить свого сина до Брянська?

Яку операцію української розвідки назвали б найуспішнішою?

- Наша розвідка дуже успішна у сфері миротворчих операцій. Добре спрацювали в січні, затримавши групу працівників ФСБ Росії.

Зараз одна з нині дружніх нам розвідок стверджує, що їхня країна відчуває загрозу в економічній сфері з боку іншої великої держави. Закликають Україну до тісної співпраці. Якось приїхали до нас полковники приблизно мого віку - із досвідом, справжні монстри в професійному розумінні. А в нас чергову чистку провели, підполковники - пацани, півроку на посаді начальника департаменту. І от 20 хвилин сканували вони наших хлопців, бачать, що діти, і кажуть: "Наші президенти ухвалили правильне рішення, тепер ми працюємо разом. Дуже боїмося проникнення іноземної економіки, і будемо вдячні за співпрацю та інформацію". Думаєте, хтось із наших сказав: "Почекайте, але ж 40 відсотків нашої економіки належать вам! Це ж теж загроза!" Вони сиділи й конспектували, як школярі. От така співпраця.

Ви казали, що прихід Януковича до влади - це дуже вдала операція ФСБ.

- Вони зробили ставку на Януковича ще за першої каденції. Потім образилися, що нічого не вийшло. А тоді побачили, як усе розхлябано в нас... Два роки тому Медведєв, вітаючи російських розвідників та контррозвідників, дякував їм за те, що Україна не вступила до НАТО. Нас переграли! Російські служби мають досвід із часів Івана Грозного. Це 500 років! Перебраний, відшліфований, науково обґрунтований. А що в нас? Святе місце порожнім не буває. Не працює українська церква - працюватиме московська.

Чи є провина СБУ в тому, що Константинопольський патріарх Варфоломій, приїхавши до Києва, так і не визнав автокефалії Української церкви?

- Безумовно, це програш української дипломатії.

Чому досі не знайшли винних у справі отруєння Віктора Ющенка?

- Та й не знайдуть. Щоб його розкрити, cлід було на другий день після інавгурації створити спеціальну структуру, залучити 30 найкращих професіоналів розвідки і контррозвідки. Вони мали перелопатити все. І тільки агентурним шляхом можна було щось намацати. Слідчі дії таких злочинів не розкриють. Ющенко надавав перевагу непрофесіоналам - Жванії, Червоненку. Їхав кудись - мене не попереджав. Я мав тривалу розмову з Катериною Чумаченко (дружина Віктора Ющенка - "Країна"). Казав їй: "За місяць-півтора до виборів, якщо стане зрозуміло, що політично його не зупинити, вдадуться до крайніх заходів". - "Яких?" - "Отруєння або авіакатастрофа" - бо це були найслабші місця з точки зору безпеки. Відбулося це місяців за вісім до того, як Ющенка отруїли. Але ж він усе одно продовжував наражатися на небезпеку.

А справа Ґонґадзе?

- Лишаю 1 відсоток на прямий наказ Кучми. Скоріш за все, це було чиєсь бажання вислужитися. Працювала й іноземна агентура. Я заходив до Кучми після касетного скандалу й "України без Кучми". Казав: "Згадайте Черчилля: "Немає постійних друзів, є постійні інтереси". Для Росії її інтереси в Україні у сто разів важливіші, ніж ви. Думаєте, що ви друзі? Помиляєтесь. Вас б'ють, бо ви йдете в Європу". Псувати імідж президента - це робота російських спецслужб. У такий спосіб вони ізолюють Україну.

Служба безпеки може залишатися незалежною від президента?

- Мусить лишатися в кожній країні незалежною. Саме СБУ і прокуратура мають бути фундаментом державності. Там не можуть працювати ті, хто не лише не хоче вчити мови чи культури, а й використовує своє місце для кар'єри або особистого збагачення. Багато знайшлося військових, які виступили проти харківських угод? А це ж опора держави! Прикро,що зневіра у спроможність влади бути дієвою і українською одночасно, зашкалює.

Якби сьогодні вам зателефонували з Адміністрації президента і запропонували посаду голови СБУ, погодилися б?

- Ні. А якби погодився, то перше, чим чесно мусив би зайнятися - це зв'язки Януковича. Вони цього не зроблять, бо не камікадзе.

×