Ексклюзиви
Четвер, 21 квітня 2011 16:51

Придатною для життя десятикілометрова зона не стане ніколи
5

Фото: фото: Ігор Хомич

Юрій АНДРЕЄВ, 61 рік, колишній інженер ЧАЕС, президент Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Союз Чорнобиль України":

- 2013-го, за державною програмою зняття ЧАЕС з експлуатації, відпрацьоване ядерне паливо мають перемістити з реакторів у сховища для тривалого зберігання. Але насправді через два роки нічого не зміниться. Палива в реакторах вже немає, його помістили в басейни витримки. Вони заповнені вище критичної позначки. Сховище в нас є, але рідке, розраховане на тимчасове зберігання. Воно теж заповнене, і термін перебування палива у воді збіг. Сухого сховища для постійного зберігання палива не будують - немає навіть проекту.

За 10-15 років у південній частині 30-кілометрової зони відчуження, зокрема в  Чорнобилі, можна буде жити й господарювати. Зараз у Києві фонові значення становлять 18 мікрорентген на годину, у Чорнобилі - 6. Проте у ґрунті на території цієї частини зони досі триває бета-розпад. Це означає, що там не можуть знаходитися діти, адже їх важко відучити лазити по траві, тобто суворо дотримуватися санітарних правил.

За 10-15 років у Чорнобилі можна буде жити й господарювати

 

За 12 років державна програма передбачає консервацію реакторних установок. Паливо вивезуть зі станції, щоб у реакторах не залишилося елементів, що розпадаються. Братися за таку серйозну роботу можна лише за участі та рекомендацій головного конструктора реактора РБМК-1000. Це Московський НДКІ енерготехніки. Досі звідти нікого не запрошували, тому знову будуть помилки.

2045-го радіоактивне випромінювання від конструкцій реакторів знизиться до прийнятного рівня. Їх можна буде переплавляти. Під час цього процесу разом зі шлаками виходить основна частина радіонуклідів. Утворений метал можна використовувати в будівництві нових реакторних установок. Він залишиться слаборадіоактивним, але людина контактуватиме з ним лише під час монтування.

До 2065-го планують завершити демонтаж реакторних установок. Ідеться про перший, другий і третій реактори. Хоча, на мою думку, в цьому немає потреби. Демонтаж чимало коштує, отриманий металобрухт буде занадто дорогий. Найкращий спосіб доведення саркофагу до безпечного стану - залити активну зону бетоном, щоб зупинити міграцію радіонуклідів. Потім засипати ґрунтом, залишити штольні, аби мати можливість контролювати стан залишків саркофагу. Зверху слід зробити гідроізоляцію, насипати чистий грунт - і на місці реакторів з'явиться зелена галявина.

Найбільш забруднена 10-кілометрова зона придатною для життя не стане ніколи. Навіть на території станції зараз 300-400 мікрорентген на годину. Перебувати в таких умовах місяцями чи роками небезпечно. Там можна споруджувати хіба що могильники, атомні станції, або сховище для відпрацьованого ядерного палива. Його вже зводили, але не завершили тому, що в проекті сховища відпрацьованого ядерного палива припустилися грубих помилок, навіть пенали з відпрацьованим паливом не вміщалися у спеціально збудовані бетонні ніші. Зберігання палива в такому сховищі може призвести до ядерної аварії, бо не забезпечує тепловіддачі від паливних збірок.

Зараз ви читаєте новину «Придатною для життя десятикілометрова зона не стане ніколи». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 698
Голосування Головна спортивна подія року для України?
  • 1) перемога футбольної збірної на Кубку світу серед 20-річних
  • 2) вихід команди Андрія Шевченка на Євро-2020
  • 3) перемога Дмитра Підручного на чемпіонаті світу з біатлону
  • 4) перемоги Василя Ломаченка та Олександра Усика
  • 5) Еліна Світоліна зіграла у півфіналі двох турнірів "Великого Шолому"
Переглянути
Погода