Міністерство аграрної політики оцінює збитки агросектора України внаслідок повномасштабної війни в $1,5 млрд. Переважно це збитки Херсонщини.
Вони пов'язані насамперед із втратами обсягів виробництва цієї області. А це щороку 3–3,5 млн т зернових, 1,3 млн т овочів, дві третини вітчизняних баштанних культур і багато іншого.
Херсонщина продовжує зазнавати величезних матеріальних збитків, руйнування. Зафіксовано чимало фактів викрадення матеріально-технічної бази – сільськогосподарських машин, обладнання, техніки, виробничих запасів тощо. Повну вартість втраченого можна буде оцінити лише після звільнення територій.
Після підриву росіянами Каховської гідроелектростанції додалися ще й руйнація важливих для Херсонщини меліоративних систем, підтоплення і, можливо, втрата частини сільськогосподарських угідь. Відповідно, відновлення всього зруйнованого потребуватиме мільярдних капіталовкладень. І це стосується тільки аграрного сектора. Також постраждали люди, населені пункти, інші галузі економіки, унікальний природно-ресурсний потенціал регіону.
До повномасштабної війни Херсонщина була беззаперечним лідером із виробництва овочів і баштанних культур.
Однак уже другий рік країна живе без херсонських помідорів, частка яких становила до 28%, баклажанів – майже 40%, солодкого перцю – 25%, цвітної капусти – 47%. Найімовірніше, знову не буде й херсонських кавунів.
Кліматичні умови України сьогодні дають змогу майже весь ряд овочевих культур вирощувати в інших областях. Скажімо, за обсягами виробництва овочів частка Львівської області становить 8,3%, Дніпропетровської – 8%, Київської – 7,1%. Тобто, найімовірніше, прямого перенесення промислового виробництва овочів не буде, а компенсація втрат аграрного сектора Херсонщини відбуватиметься за рахунок нарощування обсягів в інших регіонах. Звісно, з урахуванням кліматичних умов. Наприклад, більше баклажанів, перцю, баштанних культур вирощуватимуть на Одещині, Миколаївщині.
З точки зору можливостей розвитку зрошувального землеробства, то певний потенціал є в регіонів, на території яких уже існують потужні водосховища. До таких належить, зокрема, Черкаська область. Однак 2021 року вона виробляла 3,8% українських овочів. Це 9–10-те місця по країні. Тоді як із виробництва зерна перебуває на четвертому місці – 6% урожаю країни. З огляду на те, що основний потенціал дохідності в сільському господарстві становлять технічні культури, то для розширення виробництва овочів в інших регіонах необхідно створити сприятливі економічні умови.
Маємо вже рік практичного досвіду формування овочевого балансу України без Херсонщини.
За оцінками нашого інституту, обсяги виробництва овочів загалом зменшилися на 15–17% порівняно з 2021-м. Тобто зниження не таке критичне. Водночас дев'ять областей наростили виробництво овочів. Однак рівень самозабезпечення країни зменшився, мусили збільшувати імпорт, обсяги якого в секторі овочів торік зросли на 66%. А моркви, столового буряку й інших коренеплодів – у 10 разів. Удвічі зріс імпорт баштанних культур. Однак ситуація з цибулею цього року засвідчила, що до імпорту доводиться вдаватися навіть самозабезпеченим країнам. Адже дефіцит виник на світовому ринку внаслідок неврожаю у провідних країнах-виробниках.
Перспективи Херсонщини в аграрному секторі значною мірою залежатимуть від обраного варіанта відновлення Каховської ГЕС.
До повномасштабної війни майже 60% херсонських овочів вирощували в господарствах населення, а це робочі місця й доходи сільських сімей. Херсонщина найбільше втратила від згортання зрошення. На поливних землях урожайність у 4,5 разу вища, ніж за звичайних умов. Площі під овочами на Херсонщині до війни становили 41 тис. га, тоді як фактично зрошувальних угідь було – 250–270 тис. Тобто через втрату можливостей використовувати зрошування постраждають не лише ті, хто вирощував овочі, а й інші культури, зокрема технічні. Промислові масштаби зрошення завжди вимагали накопичення певного запасу води, зокрема і для забезпечення її подання на поля. Водночас розміри водосховища залежать від потреби у воді не тільки для сільського господарства, а й населення, промисловості.
Нині землі Херсонщини ще перебувають під тимчасовою окупацією. До того ж на території області тривають бойові дії, обстріли. Підрив Каховської ГЕС ще раз підтвердив, що втрати аграрного сектора й надалі зростатимуть. Тому про конкретні терміни відновлення говорити зарано. Вони залежатимуть від обсягів залучення інвестицій. У кожному разі не можна розраховувати на швидке відновлення аграрного потенціалу, може йтися щонайменше про три-п'ять років.
4 
1
Коментарі