Що треба зробити, аби отримати англійський газон? Посіяти траву і 100 років її поливати й косити. Те ж саме – із нашими змінами. Маєш робити певні речі, які приведуть до результату, – каже прем'єр-міністр Володимир Гройсман
Як змінилася робота уряду після оголошення воєнного стану?
– Воєнний стан запроваджений парламентом і президентом як превентивний захід на випадок можливих атак Росії. Уряд ухвалює рішення у звичному режимі. Хоча процеси, що стосуються силових і військових відомств, працюють за іншим алгоритмом. Нам треба зміцнювати безпеку й оборону. Та, сподіваюся, продовжувати воєнний стан не буде підстав.
Ви очолюєте уряд 971 день. Який із них був найважчий?
– Кожен день непростий. Багато складних завдань. Це величезна відповідальність і навантаження.
Чого навчилися на посаді прем'єра?
– Завжди розширюється горизонт. Що глибше вникаєш, то більше розумієш проблеми. Я оцінив їх у масштабі країни. Багато сфер потребують змін. І в мене є розуміння, як це зробити.
Де було важче – на посаді голови Верховної Ради чи в уряді?
– Це не можна порівняти. Робота спікера парламенту дуже непроста. Понад 400 лідерів, і кожен має особливу думку. Завжди треба розуміти цих людей, щоб консолідувати. Робота емоційна, важка морально. По телевізору виглядає, що це просто – хто "за", хто "проти". Однак багато процедур, дискусій треба проводити до голосування.
Уряд представив проект державного бюджету на початку парламентської сесії. Вдалося уникнути голосування під Новий рік, але з традиційною "бюджетною ніччю". Чому так?
– Це третій бюджет, який наш уряд подав вчасно – до 15 вересня. Кілька місяців тривали дискусії в парламентському комітеті. Рада ухвалила бюджет 23 листопада. Це вкладається у регламент. До нас цього ніхто не робив. Наш уряд запровадив і відкриті бюджетні дані. Можна подивитися всі видатки.
Щодо бюджетної ночі: процес розгляду основного фінансового документа не можна перервати. І ми працюємо стільки, скільки треба для його ухвалення.
За які статті була найзапекліша боротьба?
– За баланс. Маємо бюджет 1,3 трильйона. А нових пропозицій під час обговорення надали на 2,2 трильйона.
Як оцінюєте ухвалений документ?
– Це бюджет розбудови країни. Ми зберегли всі програми. Безпека й оборона отримали рекордні кошти. Потужне фінансування піде на розвиток інфраструктури. Це означає, що за обсягом буде зроблено найбільше за час незалежності держави.
Три роки ми не змінюємо пріоритетів. Йдемо, щоб досягнути успіху. Запланували, що за п'ять років маємо побудувати всі дороги між обласними центрами. Розробили стратегію розвитку автошляхів 2018–2022. Порахували, скільки вона коштує. Визначили етапи будівництва. І виконуємо. За п'ять років, якщо продовжувати це, в Україні з'являться сучасні дороги.
Я дивлюся оптимістично. Хоча у нас є кілька величезних викликів – воєнна загроза з Росії і державний борг. Він був сформований із 2005-го по 2013 рік. І зріс більше як на 50 мільярдів доларів. На обслуговування боргу ми витрачаємо щороку 5 мільярдів доларів.
Наступного року цифра буде значно більша.
– 2019-го маємо повернути майже 8 мільярдів і плюс – за обслуговування. Близько 12 мільярдів доларів. Це 417 мільярдів гривень. Третина нашого бюджету відійде на виплату зовнішніх боргів. На всю оборону і безпеку ми запланували 210 мільярдів.
Зараз державний борг становить 78 мільярдів доларів. Це критична сума для країни?
– Важливе співвідношення суми боргу до внутрішнього валового продукту. Абсолютна цифра 78 мільярдів є дуже важкою. Наша стратегія до 2021 року, що питома вага державного боргу у ВВП буде менше 50 відсотків. Тоді економіка, фінансова система буде стабільнішою.
Виходить, у наступні роки ми будемо віддавати велику частину грошей. І вся країна на це працює.
– Так. Якби не було боргів, мали б на 417 мільярдів більший бюджет. Пришвидшили б інфраструктурні проекти. Армія отримала би більше нової, висококласної техніки, озброєння. Підняли би зарплати військовим. Потурбувалися б про пенсіонерів. Частину грошей спрямували б на доступні кредити для бізнесу. А це – інвестування в економіку.
Дивуюся: коли не було війни, куди дівалися гроші?
Це можна відстежити?
– У принципі, це можливо. Робили хитру аферу. Брали кредити і зобов'язання перед Міжнародним валютним фондом. Скажімо, 2008-го підвищити ціну на газ. Потім щороку його перепідписували. А потім бачать: немає чим решту давати. Ідуть знову до МВФ. А там кажуть: робіть те, що обіцяли. Колись робили, а колись – ні.
Україна, на жаль, стала країною постійних криз. А 2014-го у Фонді сказали: "Ми готові вас підтримати. Але перепідпишіть зобов'язання, що піднімете ціни на газ". У нас в бюджеті було 108 тисяч гривень. І ми підписали від безвиході. Бо дефолт в умовах російської агресії – це катастрофа.
Зараз виглядає так, ніби МВФ диктує нам умови. Це справді так?
– Тривають жорсткі перемовини. МВФ пропонує рецепти вирішення проблем. Як пріоритет визначає стійкість національної економіки і її зростання. Щоб ми були надійними позичальниками. Для цього мають бути реформовані багато галузей економіки. Фонд дає гроші й перелік умов, за яких ми отримаємо доступ до цих ресурсів.
Вони піднімають архів з усіма нашими обіцянками. Я з урядовою командою сідаю перед ними і починаємо шукати компроміси.
Фонд розуміє, яка ситуація в країні?
– Вони говорять: "Хочете захистити людей – захищайте через механізм адресної допомоги". І вони праві. Тому ми розвинули систему субсидій. Із 1 січня почнемо їх монетизацію. Це цілий комплекс дій. Що треба зробити, аби отримати англійський газон? Посіяти траву і 100 років її поливати й косити. Те саме – з нашими змінами. Маєш робити певні заходи, які приведуть до результату – стійкості і стабільності. Не можна кидати справу на півдорозі.
Хіба я не розумію, що людям важко платити за газ? Якби міг знизити ціну, я зробив би це позавчора. Але безкоштовного не може бути. Решта – популізм і неправда.
Поясніть.
– Маємо видобувати свій газ, а не купувати за валюту. Тоді він буде дешевший. Зараз ми половину імпортуємо. І маємо встановлювати, відповідно до зобов'язань, імпортний паритет. Скільки коштує імпортний газ, стільки має коштувати й український.
Знизили ренту (Верховна Рада з 1 січня 2018 року знизила ставку ренти на видобуток природного газу на нових свердловинах в залежності від їх глибини з 29% до 12% (до 5 тис. м) і з 14% до 6% (понад 5 тис. м). Також парламент ввів заборону на підвищення цих ставок до 2023-го. – Країна), щоб надходило більше інвестицій у видобувну галузь. Ми фактично дерегулювали її. Залучили громади, щоб вони отримували 5 відсотків ренти у місцевий бюджет. Відкрили геопросторові дані, що раніше були доступні тільки невеликому колу осіб. Запрацювали електронні аукціони на надра. Починає роботу Державний фонд енергоефективності.
Це – елементи однієї системи: менше споживати, більше видобувати. Ось наша логіка і стратегія.
Нам часто як приклад успішності наводять Сингапур і Південну Корею. Вони робили ставку на підтримку підприємств, що виробляли продукцію на експорт. І від держави мали значну фінансову допомогу. Цей рецепт можливий для України?
– Експорт України зростає. Ми переорієнтували товари з російського ринку на інші. Канада – вільна торгівля, Євросоюз – вільна торгівля, Ізраїль – вільна торгівля. Завершуємо перемовини з Туреччиною. Українська продукція достатньо конкурентна.
Створили експортно-кредитну агенцію. Але її потрібно наповнювати реальними фінансовими ресурсами. Щоб українська техніка продавалася за кордоном, маємо надати програми лізингів, кредитів.
Також треба орієнтуватися й на внутрішній ринок. Якщо в селі людина вигодовує теля, даємо на кожне 2500 гривень. Щоб допомогти вигодувати й утримувати, щоб збільшувати поголів'я. Через насичення ринку якісною продукцією зможемо стабілізувати ціни на продукти.
Ви згадували про субсидії. Що буде з цією системою в майбутньому? Що в ній треба міняти?
– Система субсидій – адресна соціальна підтримка тих, хто має невисокі доходи. З наступного року розпочинаємо монетизацію у кілька етапів. Це робиться вперше в Україні. Щоб кожній людині, відповідно до того, що вона споживає, дати суму на її рахунок.
Як вплине "мінімалка" 4173 гривні на бізнес?
– Позитивно. Середня заробітна плата в країні за жовтень – 9,2 тисячі гривень. До кінця року буде 10 тисяч. Але треба рости далі. Має покращуватися і кваліфікація, і оплата праці. До речі, у бюджет заклали кошти на підготовку професійних кадрів до 2021 року.
В Європі змагаються за трудових мігрантів з України. Їх цінують. Як зупинити масовий відтік кадрів з країни?
– Відповідь буде класичною – заробітна плата. Можуть погодитися отримувати навіть на 200–300 євро менше, ніж у Європі, але бути дома. І це має бути вигідно всім.
Інвесторам завжди кажу: розміщуйте тут своє виробництво, українці – прекрасні працівники. Сотні німецьких підприємців налаштовані вкладати гроші сюди. Україна – благодатна зараз.
Можемо стати європейським Китаєм?
– Можемо стати серйозним європейським гравцем, та і світовим. Входимо в топ-10 за експортними позиціями продовольства. Олія, м'ясо птиці, кукурудза, пшениця. Завдання – налагодити переробку і продавати готову продукцію. Переробляти пшеницю на борошно, борошно ще на щось і виходити на ринки. Створення доданої вартості кінцевого продукту – стратегічна мета.
Ми – високотехнологічна країна. Багато українських підприємств працюють на аутсорсинг для відомих IT, космічних компаній, авіаційних. Беремо участь у багатьох технологічних процесах у світі.
Але в нас немає наступності між урядами. Приходить новий Кабмін після виборів і починає свою програму.
– Це величезна хиба українського політикуму: "Все, що було колись, – погано. А те, що я пропоную, – добре". Є речі, які треба продовжувати. І ми це робимо. Незмінним залишається курс європейської інтеграції, європейські стандарти.
Є декілька етапів проведення реформ. Перше – генерація ідей, коли на підставі аналізу, аудиту вивчаєш проблематику. Далі розумієш, як реалізувати зміни. Але головне – не тільки вирішення проблем. Головне – зробити так, щоб вони в майбутньому не виникали. Побудувати систему, яка генеруватиме успішність. Ще один етап – захищати цю реформу.
Наприклад, децентралізація. Це ідея, задля якої я прийшов в уряд. Сформував ідеологію, команду, заручився підтримкою – парламенту, прем'єра Яценюка і президента. Об'єднав усіх навколо неї. Зараз це – одна з найуспішніших реформ. Вона дає ініціативу мільйонам людей, нові фінансові можливості й повноваження громадам. Це зміна свідомості. На першому році мене всі критикували. На другому почали говорити, що він, мабуть, правий. Тепер кажуть – добра реформа. Але зараз знову треба докласти зусилля, щоб реформа стала незворотною. Тому ми поставили питання про новий етап децентралізації – ключові завдання мають бути вирішені до 2020 року.
Із нинішніх урядовців чи не найбільше дістається виконувачці обов'язків міністра охорони здоров'я Уляні Супрун. Як оцінюєте її роботу?
– Дістається всім. Неможливо було не помічати ті системні проблеми, які є в охороні здоров'я. У міністерстві сформована команда, яка має повну підтримку для змін.
Ми консолідували український парламент, щоб проголосувати за реформу. Майже ніхто не вірив, що вдасться провести це рішення. А ми провели. Розпочинається процес впровадження. Багатьом це не подобається. Тому що купуємо ліки у міжнародних організацій, а не за тіньовими домовленостями. Почали ламати неефективну стару систему. Замінили новою, якісною системою первинної медицини.
Поговоріть із сімейними лікарями. І вони вам скажуть, що змінилася філософія. Зарплата була 6 тисяч, а стала 16. У медсестри була 5 тисяч, стала 10. Це зміна системи, а не доплати. Далі змінюватимемо вторинну медичну допомогу.
Будь-які кроки, що знищують корупційні схеми, роблять тебе для декого ворогом номер один. Тебе будуть "заказувати", "перезаказувати". Я добре орієнтуюся, хто кого замовляє, намагається дискредитувати. Брудна політика так і проявляється.
Тобто?
– Нам потрібна відкрита дискусія про вирішення проблем. Іноді, коли чуєш політиків, вуха завертаються. Вони банально брешуть. Коли це чую, починаю думати: що ви будете робити, якщо не дай Бог вас оберуть? Що говоритимете? "Не вийшло","Вибачте"? Чи будете тікати?
Ті, хто кричать, що реформа медицини йде неправильно, – помиляються. Міжнародні експерти кажуть – ми на правильному шляху. Медицина зараз погана. А якщо нічого не змінимо, такою і лишиться. Змінимо – стане кращою.
Як ви обирали свого сімейного лікаря?
– З повною довірою. У мене є місце прописки.
В одному з інтерв'ю ви сказали, що зміни йдуть не так швидко, як треба. Але це залежить не від вас. А від кого?
– Від усіх. На посаді міського голови мені багато вдалося зробити за вісім років. Бо мав більше однодумців, менше спротиву. Швидше міг приймати рішення, швидше впроваджувати. На всеукраїнському рівні будь-яка проблема тебе в'яже по руках і ногах.
Я не мав можливості до кінця сформувати команду, яку на 100 процентів вважав би однодумцями. От проводжу нараду, розумію як розв'язати проблему. Але бачу: ті, від кого це залежить, крутяться як вужі на сковорідці. І я витрачаю більше часу, щоб знайти формати вирішення. А ці питання стосуються мільйонів людей. Їх треба розв'язувати швидше.
Часто спілкуєтеся з президентом Порошенком?
– Майже щодня.
Про що говорите?
– Переважно це робочі питання, щодо яких потрібні спільні рішення. Іноді дискутуємо.
Яка його найсильніша риса?
– Розумний і мегапрацездатний.
Чи балотуватиметеся наступного року на виборах до Верховної Ради?
– Завдання на 2019 рік – докласти всіх зусиль для стабільності й розвитку держави. Політики в гонитві за рейтингами будуть лупцювати країну, як заманеться. Завдання уряду – захистити її.
Коли будемо підходити до виборів у парламент, я прийму рішення і повідомлю про це. Якби мав його зараз, сказав би.
Яким бачите Володимира Гройсмана за 10 років?
– Мудрішим.
Який найкращий сценарій для України за п'ять років?
– Українці мають хотіти жити в Україні. Мати бажання створювати сім'ї, народжувати дітей і гордитися країною.
4 
35413
Коментарі