Ексклюзиви
Вівторок, 10 квітня 2018 10:30

"Ніколи не здавайтесь – і побачите, як здаються інші"

Я терпляча за однієї умови – що в кінці все буде по-моєму.

Завжди дивіться в очі. Тоді вас запам'ятають.

Стою перед вами в червоному шифоновому платті, зі свіжим макіяжем, моє волосся розвівається від вітру. Яка я Залізна леді? Який воїн Холодної війни? Але якщо так хочуть інтерпретувати мою оборону демократії, тоді я – Залізна леді.

Консенсус – це процес відмови від своїх переконань, принципів, цінностей і стратегій. Це те, у що ніхто не вірить і з чим не сперечається. Я не політик консенсусу. Я – політик переконань.

Є тільки один спосіб бути керівником: коли він іде в добровільне рабство до підлеглих, але не навпаки. Якщо ж у його поведінці з'являється хоч один відсоток претензій на перевагу або привілеї, то рано чи пізно цей відсоток переросте у деспотію і тиранію.

Ніколи не здавайтесь – і побачите, як здаються інші.

  Маргарет ТЕТЧЕР, 87 років, прем’єр-міністр Великої Британії  1979–1990 років. Народилася 13 жовтня 1925 року в англійському місті Грентхем. Мати працювала швачкою, батько – торговцем бакалійної крамниці, був обраний мером. Мала старшу сестру Мюріел. 1950-го закінчила Оксфордський університет, стала бакалавром природничих наук. За чотири роки отримала посвідчення адвоката. 1959-го стала депутатом Палати громад. Працювала парламентським секретарем міністерства пенсій і соціального забезпечення, міністром освіти й науки. Очолила Консервативну партію. 1979-го стала прем’єр-міністром – першою жінкою на цій посаді у Великій Британії. Пробула три терміни – до листопада 1990 року. Її називали Залізною леді. Написала книжку ”Мистецтво управління державою”. 1992-го отримала титул баронеси. На пенсії багато читала й куховарила. 52 роки була у шлюбі зі старшим на 10 років Денісом Тетчером. Він помер 2003-го. Відтоді мала кілька мікроінсультів, втрачала пам’ять. В останні роки життя не виходила на люди. Мала двійнят – сина Марка й доньку Керол. Померла 8 квітня 2013 року в Лондоні від інсульту. Тіло кремували
Маргарет ТЕТЧЕР, 87 років, прем’єр-міністр Великої Британії 1979–1990 років. Народилася 13 жовтня 1925 року в англійському місті Грентхем. Мати працювала швачкою, батько – торговцем бакалійної крамниці, був обраний мером. Мала старшу сестру Мюріел. 1950-го закінчила Оксфордський університет, стала бакалавром природничих наук. За чотири роки отримала посвідчення адвоката. 1959-го стала депутатом Палати громад. Працювала парламентським секретарем міністерства пенсій і соціального забезпечення, міністром освіти й науки. Очолила Консервативну партію. 1979-го стала прем’єр-міністром – першою жінкою на цій посаді у Великій Британії. Пробула три терміни – до листопада 1990 року. Її називали Залізною леді. Написала книжку ”Мистецтво управління державою”. 1992-го отримала титул баронеси. На пенсії багато читала й куховарила. 52 роки була у шлюбі зі старшим на 10 років Денісом Тетчером. Він помер 2003-го. Відтоді мала кілька мікроінсультів, втрачала пам’ять. В останні роки життя не виходила на люди. Мала двійнят – сина Марка й доньку Керол. Померла 8 квітня 2013 року в Лондоні від інсульту. Тіло кремували

Найбільший внесок, який може зробити студент країні під час війни, – ефективно вчитися. Я так і робила.

Мир цінує лише той, хто знає, що таке війна. Я знаю. Бомби вибухали щоночі, поруч точилися битви. Але відчувала радість і захоплення, коли слухала промови Вінстона Черчилля (колишній прем'єр-міністр Великої Британії. – Країна), Джона Прістлі (романіст. – Країна), Артура Аскі й Тома Гендлі (комік і актор. – Країна).

Чому вирішила стати політиком? Усе просто: була страшною для проституції і дурною – для крадіжок.

Єдиний спосіб піднятися на вершину драбини – долати сходинку за сходинкою. У процесі підйому в людини проявляються уміння, навички і риси, потрібні для досягнення успіху.

Мені достатньо десяти секунд, щоб скласти думку про чоловіка. Потім вона рідко змінюється.

Коли жінка проявляє характер, про неї кажуть: "Стерво". Якщо це робить чоловік, про нього говорять: "Сильний хлопець".

Аби щось було сказано – попросіть про це чоловіка. Аби зроблено – жінку. Півень кукурікає, але яйця несе курка.

Жінки набагато краще за чоловіків уміють говорити "ні".

Якби я не мала постійної допомоги по дому від чоловіка, мені б довелося покинути кар'єру.

Справа не в тому, скільки часу ви проводите з дітьми. Головне, скільки віддаєте їм любові й приділяєте уваги. Я мало бачила своїх дітей. Але не скаржуся.

Іноді я плачу. А яка людина з почуттями й емоціями не робить цього? Чоловіки теж плачуть. Це нормально.

Таємниця сімейного щастя – у спілкуванні. Потрібно допомагати, терпіти й цікавитися справами одне одного. Коли з'являється привід для сварки, йду на кухню і роблю щось корисне.

Кожне покоління бунтує. Усвідомлення багатьох речей, на яких наголошували батьки, приходить із народженням власних дітей.

Дітей варто вчити відповідальності. Хоч що сталося б, вони повинні щовечора повертатися додому.

Я сама обирала дітям імена. Вони мали бути прості, які неможливо скоротити. Мені не подобалися зменшувальні клички. Наші діти – двійнята. Але вони різні – як крейда і сир. Керол – економна, заощаджує кожен пенні. Марк витрачає все, що має.

Не маю режиму харчування. Не сиджу на дієті. Намагаюся їсти потроху. Не снідаю – раз і на весь день. Найчастіше сніданок – це чорна кава з молоком. Обожнюю шоколад. Але, з'ївши шматочок, складно зупинитися. Якщо ж захопитися солодким, воно тут же позначиться на стегнах.

Якщо людина не може контролювати свою вагу, хіба вона зможе контролювати важливіші речі?

Марксисти встають рано-вранці, щоб просунути свою ідею. Ми повинні встати ще раніше, аби захистити нашу свободу.

Дім – це місце, куди приходиш, коли більше нікуди піти.

Я почала життя з двома великими перевагами – без грошей і з хорошими батьками.

Найбільшим гріхом у моїй сім'ї вважали марну трату часу. Ми з сестрою ніколи не сиділи без діла. Закінчивши з уроками, допомагали батькам фасувати цукор, чай, каву, сухофрукти. Головне – робити хоч щось. Неробство – це завжди розтрата.

Я небайдужа до одягу.

Лягаю спати з чистим обличчям. Використовую очищувальне молоко й живильний крем. Ніколи не вмиваюся – інакше мала би шкіру, як чорнослив.

Ніколи не спала більше п'яти годин на добу. Для мене важливіша зачіска, ніж сон. Моє життя – це моя робота. Деякі люди працюють, аби жити. Я – навпаки.

Коли ваша дитина заробить перші гроші на морозиво, вихопіть його у неї і з'їжте половину. Після цього віддайте залишки й поясніть: так держава робить з усіма грошима, які хтось заробив. Так буде з кожним морозивом. Щоб скоротити відсоток з'їденого, потрібно схопити за руку й зажадати звіту, чому відкусили саме стільки. Якщо так робитимуть усі батьки, в країні виросте покоління, яке розумітиме: у держави немає своїх грошей. Є тільки кошти платників податків.

Щотижня з сестрою і батьком ходили в бібліотеку. Кожен брав по дві книжки. Прочитавши – обмінювалися. Настільною книжкою став збірник промов Вінстона Черчилля.

Коли казала батькові, що хочу піти на танці, він відповідав: "Ніколи не роби щось тільки тому, що інші чинять так. Склади власне уявлення про те, що збираєшся зробити. Потім переконуй інших йти за тобою".

Я залишуся доти, доки не втомлюся. Доки Британія мене потребує, я не втомлюся.

Робити все з відкритим серцем – погана ідея. Серце має залишатися закрите – так воно краще працює.

Батьки намагаються дати дітям те, чого не мали самі. Батько покинув школу в 13 років. Не мав хорошої освіти, тому намагався дати її нам. Я виросла без дискотек і підліткових радощів. Коли виховувала власних дітей, намагалася їх цього не позбавляти.

Людина може вилізти на Еверест для задоволення. Але нагорі вона поставить прапор своєї країни.

Світ без ядерної зброї був би менш стабільний і небезпечніший для всіх.

Європу створила історія. Америку – філософія. Комунізм був режимом для привілейованої еліти. Капіталізм – віросповідання для простої людини.

90 відсотків наших турбот стосуються того, що ніколи не трапиться.

Щоденник укладений на основі виступів та інтерв'ю Маргарет Тетчер, розміщених на електронних ресурсах видань Elle, The Telegraph, The Guardian, catholicherald, birminghammail, vanityfair, izbrannoe, margaretthatcher, inpearls.ru.

Зараз ви читаєте новину «"Ніколи не здавайтесь – і побачите, як здаються інші"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 13314
Голосування Чому я не голосуватиму за Юлію Тимошенко на президентських виборах у 2019 році?
  • Вона вже була у владі і показала всі свої можливості
  • Країні треба президент іншої якості
  • На жодних виборах не голосував ні за неї, ні за партію "Батьківщина"
  • Ще не визначився з кандидатом
  • Голосуватиму за Тимошенко
Переглянути
Погода