Гідності більше у тих, хто знає своє коріння.
Директор литовської клініки може обговорювати із санітаркою останній футбольний чи баскетбольний матч. У нас підлеглі ховаються від завідувача, як тільки той виходить у коридор. Стосунки між ними такі ж, як були в радянські часи.
Намагаюся впливати на оточення. Вчу їх правильно оцінювати ситуацію в країні, а не бездумно повторювати "все дорожчає" і "влада винна".
Якщо людина принципово говорить тільки російською – з нею принципово розмовляю лише українською. Українська мова – це вираження позиції.
Мої діти мультики російською мовою не дивляться і не вміють нею розмовляти.
Найдорожче – це час.
Моя маленька батьківщина – Майдан. У п'ятому класі грали там у квача. Я жив у центрі Києва, ходив у 48-му гімназію на Прорізній.
Зрадити може тільки той, кому віриш.
Хочу навчитися робити найскладніші речі. У дитячій хірургії – постійно нові виклики. Ми виправляємо вроджені вади – те, що природа зробила не так.
Не можу не боротися. Хочеться більше справедливості.
Хочеш мати нову Україну – роби її.
Під час Революції гідності вдень стояв у операційній, вночі був на Майдані. Він переміг завдяки впертості й терпінню людей.
Ідейні рухають країну вперед. Майданівці йшли з дерев'яними щитами проти куль. Це неможливо зробити ні за які гроші.
Майдан – це процес. Він і зараз триває.
Ніколи не вбив би людину. Страшний не процес, а те, як потім із цим тягарем жити.
Життя нагадує діаграму серцебиття. У когось вона стрибає вгору-вниз. У мене йде переважно вгору. А багато в кого вона пряма. Це коли людина щодня на 9:00 іде на роботу, у 18:00 вертається додому, п'є пиво й дивиться телевізор.
Отримую задоволення, коли слухаю, як старший син грає на бандурі.
На Майдані гинули 17-річні. Якби не помаранчева революція, їх би не було 2014-го. Якби не Революція гідності, не було б кому захищати країну на Донбасі. Вихованням найшвидше змінити країну.
Учасників Майдану можна поділити на тих, хто ходив туди, і тих, хто його творив. Перші схильні кричати "зрада", другі – воювати в АТО й будувати державу.
На відповідальні події беру з собою атрибут із Майдану – шматок бруківки із Грушевського. З ним спокійніше.
Телевізора не маю, комп'ютер віддав тещі. Користуюся лише айфоном. Решта недосконалі.
Найбільше проблем – на шляху до мети.
Дружині можу пробачити все.
Найбільше боюся, що прийду в операційну й побачу близьку людину. Операція на серці – великий ризик.
Після народження дитини одне життя закінчується і починається інше. Друге дитя – ще одне наступне життя.
Вчу синів бути впевненими в тому, що роблять. Хочу, щоб вони самі собі були авторитетами.
Боюсь, що діти будуть орієнтовані на заробляння грошей. З кожним роком в Україні така тенденція посилюється.
Закохані – це чужі, але рідні люди.
Стосунки – це процес. Добре, коли в ньому є свобода.
Щаслива людина почувається потрібною.
Пацієнти розповідають лікарям більше, ніж дружині чи чоловікові.
Вірю в позаземні цивілізації. У космосу немає краю. На безмежній кількості планет не може не існувати життя.
Щастя – це самореалізація.
Першою треба реформувати освіту. Так найлегше змінити країну.
Більшість росіян прагнуть здаватися тими, ким не є. Ми щиріші й вільніші.
Якщо людина добре висипається, харчується і не депресує, має більше шансів не захворіти.
130 хворих оглянув за добу в прифронтових селищах Донеччини. 47 людям треба робити операції.
успішно зробив складну операцію – це ніби на Еверест зійшов.
Ідеальна жінка – та, яка є собою і самореалізовується. Не прислуга, а особистість.
Якщо лікар каже, що обрав професію, аби допомагати людям, він обманює.
Для нагальних потреб заробляю достатньо. Але поїхати в Африку подивитись водоспад – не можу.
Брехня – це один із способів спілкування. Коли людина запитує про щось, аби запитати, їй можна збрехати.
650 грамів важила найменша дитина, яку оперували з колегами. Це було недоношене маля завбільшки з мою долоню. Видно було, як у його венах тече кров.
Коли везли на операцію 14-річну дівчинку зі Слов'янська, вона запитала "Я ж не помру?" Я одягнув на себе усмішку і сказав, що все буде добре. Хоч не знав, як буде. Дівчинка померла. Мала складну вроджену ваду – не було однієї артерії. Ми розуміли, що ризики великі, але був шанс врятувати дитину. Інакше вона за рік-два померла б важкою смертю, подібною до утоплення. Поїхав волонтером у Слов'янськ і зустрів там її маму. Чоловік покинув жінку з двома дітьми, перейшов на бік сепаратистів. Квартиру забрав. Минув рік, як померла донька. Мати попросила сходити на її могилу. Вела мене манівцями, бо дорогою на цвинтар було розставлено повно розтяжок.
Якщо пацієнт боїться операції, падає духом – він довше одужує.
Найдовша наша операція тривала 12 годин. У новонародженого немовляти були переплутані магістральні судини.
Люблю їздити за кермом наодинці – зі ввімкненим "Океаном Ельзи". Alfa Romeo продав рік тому – змусила фінансова ситуація. Зараз маю старенький Golf з литовськими номерами. Купив для поїздок в АТО.
Коли лікар скаже собі, що він – професіонал, то почне фахово деградувати.
Є священики, а є попи. Попами називаю служителів Московського патріархату. Недавно був на хрестинах у одній з їхніх церков. Запитав, скільки треба жертвувати. Він: "Кладіть скільки можете, але не менше 100 гривень". Такі зневірюють. А зі священиками з Київського патріархату чи греко-католицької церкви добре посидіти, пофілософствувати. Вони можуть підштовхнути до роздумів.
Не розумію мисливців. Вони отримують задоволення від убивства. Дикість.
Найтяжче сказати матері про смерть її дитини.
1 
1
Коментарі