Маємо побудувати Китай у центрі Європи, виробляти все – від голки до космічних кораблів, – каже економіст Андрій НОВАК
Уряд подав до Верховної Ради проект Державного бюджету на 2020 рік. На що в ньому слід звернути увагу?
– Це – технічний бюджет. Уряд виконав норму закону і подав у строк. Прем'єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що на початку жовтня презентують програму діяльності уряду. Виходячи з неї, вноситимуть зміни до Держбюджету.
Другий фактор – планується нова програма співпраці з Міжнародним валютним фондом на три-чотири роки. Анонсували суми у 6–10 мільярдів доларів. Фонд вимагає збалансованого бюджету. Ідеальна ситуація – бездефіцитний. Допускається діра не більше 3 відсотків внутрішнього валового продукту країни.
Влада не бачить, що Нафтогаз – корупційна схема, яка жере дірку в бюджеті. Більшість років своєї роботи ця структура була збитковою. Зараз звітують про неймовірні фінансові результати. Але прибутковості досягнули за рахунок тарифів, що зросли в рази. Паливо видобуває Укргазвидобування, експортує Укртрансгаз. Нафтогаз – зайва ланка, непотрібний посередник.
Мінімальну зарплату в Україні підвищать із 4173 до 4723 гривень. Це значно менше, ніж навіть анонсував попередній уряд. Про що це свідчить?
– Зростання мінімалки на 550 гривень – повторення бюджетної резолюції, яку навесні подав попередній уряд. Не міг Кабмін, сформований у серпні, на початку вересня, розробити новий державний бюджет. Міністром фінансів лишилась Оксана Маркарова, подала той же документ із невеликими правками.
Різниця – у реалістичнішому підході до приватизації. У цьогорічний бюджет закладали від неї 22,3 мільярда гривень. Отримали 300 мільйонів. Решта додається до дефіциту. Щоб його покрити, треба влазити в іще більші борги. У новому проекті уряд вказав 5 мільярдів гривень очікуваних доходів від великої приватизації.
Є серйозна різниця у витратах на державні органи – Офіс президента, Верховну Раду, Кабінет міністрів, Міністерство внутрішніх справ, Службу безпеки. Попередні чотири роки їх збільшували на 25–35 відсотків. У проекті бюджету на 2020‑й закладені підвищення від 1 до 5 відсотків.
У бюджеті передбачений найбільший в історії країни дефіцит Пенсійного фонду – 172,5 мільярда гривень. Які це може мати наслідки?
– Ніяких. Соціальні статті у структурі оплати державного казначейства на першому місці. Все в країні припинять фінансувати, а пенсії виплачуватимуть.
За однорівневої солідарної пенсійної системи дефіцит фонду приречений зростати. У нас працюючих менше за пенсіонерів. Крім того, ми робимо внески, а рішення про розмір пенсії через 30 років залежатиме від майбутнього уряду. І зв'язку між якістю роботи і сумою майже нема. Хірург має на тисячу гривень більше, ніж санітарка.
Альтернатива – трирівнева накопичувальна система. Обов'язкове відрахування певного відсотка зарплати на особистий рахунок, з якого можна зняти гроші після виходу на пенсію.
Президент Володимир Зеленський обіцяв зростання економіки на 5 відсотків, хоча в бюджеті закладено показник у 3,3 процента. Чому цифри різняться?
– Прем'єр обіцяв ще кращий варіант – 40 відсотків за п'ять років. Це близько 6–7 відсотків на рік. Політики позмагались у процентах. А врешті – перенесли цей показник із бюджетної резолюції минулого уряду.
Щоб наздогнати Польщу за 10 років, при тому, що вона не стоятиме на місці, нам треба щороку зростати на 12–15 відсотків. І це реально. 2003-го мали 12 відсотків ВВП.
Щорічні темпи зростання повинні бути не менше 5 відсотків. 6–7 процентів зможемо помітити у своїх кишенях. До 4‑х – ніхто не відчує. Для такого зростання треба 6–7 мільярдів доларів на рік прямих іноземних інвестицій. За минулий рік мали 2. Збільшити надходження втричі за рік нереально.
У другому кварталі 2019-го зростання ВВП становило 4,6 відсотка, порівняно з аналогічним періодом торік. З чим це пов'язано, чи збережеться динаміка?
– Один квартал – ще не тенденція. Треба дочекатися підсумків року. Найімовірніше, це був сплеск. Другий квартал припав на дві виборчі кампанії. Маса грошей з офшорів зайшла у країну на рекламу. Плюс аграрії б'ють рекорди з врожайності й експорту.
У промисловості маємо падіння 0,3 відсотка, вона не розвивається. Виїжджаємо за рахунок аграрного сектора, ІТ, будівництва й торгівлі.
Чому долар опустився нижче 25 гривень?
– Збіглися фактори на користь гривні. У нас зростає негативне торговельне сальдо (країна більше витрачає на імпорт товарів, ніж отримує від експорту. – Країна), мінус 4 мільярди доларів. Але його із запасом перекривають прямі валютні надходження від заробітчан. Це перше джерело валютних надходжень.
Друге – іноземці активно скуповують наші державні облігації, це найнадійніші цінні папери. Для них Нацбанк встановив фантастичну ставку – 17 відсотків. Так зробили для наших бізнесменів, які з офшорів їх скуповують і отримують високі відсотки, нічого не роблячи.
Третій потік – сезон відпусток. Більшість українців відпочивають у країні. Долари-євро міняють на гривні.
До кінця року маємо отримати 2,5 мільярда доларів від МВФ. І 500 мільйонів євро від Європейської комісії. Це дозволить обслуговувати зовнішній борг. Валюти у великих обсягах не потребуватимемо. Влада разом із Нацбанком, за бажання, може забезпечити стабільний курс мінімум на кілька років. Це завдання номер один для економіки. Знецінення гривні означатиме зменшення наших доходів.
За перші місяці роботи нової влади вам зрозуміло, за рахунок чого завершуватимуть "епоху бідності"?
– Економіка працює на трьох функціях: виготовлення товару, продаж і розподіл прибутку: частина – на виробництво, частина – на споживання. У нас проблема з кожною ланкою.
Все менше виробляємо і все більше імпортуємо. До того ж продаємо сировину. А імпортуємо товари з великою доданою вартістю – техніку. Це дорога до вічної відсталості. На нашому ринку важко знайти український товар. У розподілі коштів через бюджет – корупція, нецільове використання, відкати.
Ми стартували за кращих умов, ніж інші пострадянські країни. Поляки їздили до нас скуповуватися. І зараз держави Східної Європи володіють меншими ресурсами, ніж ми. Але маємо принципову різницю у рівні життя. У них ці функції працюють, а в українській економіці погано взаємодіють між собою.
Потрібно повноцінно розвивати економіку. Не можемо працювати на дві-три галузі. Така система підходить для карликових держав. Україна – найбільша країна Європи. Наша мета – стати "Китаєм" у її центрі. Маємо виробляти все – від голки до космічних кораблів.
2020-й – рік пікових виплат за державним боргом. Маємо віддати кредиторам понад 421 мільярда гривень. Витримає економіка?
– У нас буде нова програма з МВФ – довша і на більшу суму. Дозволить перекредитуватися й обслуговувати зовнішній борг. Уже звучать ініціативи реструктуризувати його – розтягнути на довший час, щоб на кожен рік припадала менша сума. Це – реальна перспектива. Захід розуміє, що Україна потерпає від російської агресії. Ми не можемо працювати з фінансами, як у мирний час. Можливо, вдасться добитися списання частини боргу. Партнери не виконали своїх зобов'язань за Будапештським меморандумом. Ми маємо юридичне, економічне, моральне право вимагати списання.
Прем'єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що влада шукає компроміс з Ігорем Коломойським у справі Приватбанку. Які стосунки у Зе-команди вимальовуються з олігархом?
– Поки що не розуміємо, яку мету переслідує Зеленський при владі.
Приватбанк 2016 року націоналізували у спустошеному стані за 155 мільярдів гривень. Це – найбільший банк. Якби його ліквідували, в країні був би фінансовий колапс. Зараз пішли сигнали, що він може повернутися до колишніх власників. МВФ та Євросоюз дали зрозуміти, що тоді Україна втратить їхню підтримку. Націоналізацію провели правильно, вона була безальтернативною. Фінустанову спустошили попередні власники. А Національний банк, у якого на сервері відображаються усі операції від 50 тисяч, мовчки спостерігав, як з України виводили мільярди.
У Раду внесли законопроект, за яким гірничорудна промисловість платитиме в чотири рази більше податків. Як це може позначитися на економіці?
– Олігархічна група, що отримала владу, хоче пощипати іншу, яка цю владу втратила. Ігор Коломойський від цього закону виграє. Втратить фінансово-промислова група Ріната Ахметова "Систем Кепітал Менеджмент".
Українці напряму від цього не постраждають. Але це негативно позначиться на металургійному експорті, що у свою чергу підірве курс гривні. А це вплине на фінанси громадян. Це ланцюгова реакція економічних послідовностей. Будь-які втрати держави лягають на плечі громадян.
Влада почала податкову реформу. Практично всі підприємці муситимуть поставити касові апарати й видавати чеки. Чи буде ефективним посилення контролю, якщо податкове навантаження не знижується?
– Цю ініціативу варто було б реалізувати 15 років тому. У цивілізованій країні не зможете купити будь-що без чеку. Навіть на блошиному ринку його видадуть. Це – нормальна практика. Адже те, що не проходить через чек, іде в тінь. Бюджет втрачає гроші.
На цю ініціативу завжди реагували негативно. Але податки мають платити всі. Це не знищить малий і середній бізнес. Трохи можуть зрости ціни. Але ринок і конкуренція їх вирівняють. Торговці суттєво не збільшать вартість товарів, адже ризикують втратити клієнтів.
Експерти вже не перший місяць говорять про майбутню світову економічну кризу. З чим її пов'язують?
– Характер сьогоднішньої кризи торговий, а не фінансовий, як 2008-го. Вона не має загальносвітового прояву.
Триває торгова війна між Америкою і Китаєм. А криза в Європі пов'язана з Брекзитом. Коли Велика Британія вийде зі складу Європейського Союзу, торгівля між ними відбуватиметься на митній основі. Велика кількість підприємств закривають британські офіси й переносять виробництво на материк.
Які галузі української економіки може зачепити криза?
– Наша держава слабо інтегрована у світову економіку. Суттєвих наслідків для України не буде. Недорозвиненість нас захистить.
3 
35413
Коментарі