"Мовчанка президента тривала занадто довго"

Чим закінчиться політична і суспільна криза в Україні

Які можливі варіанти розвитку подій після розгону Євромайдану й такої бурхливої реакції на це людей?

– Є кілька сценаріїв. Перший: проведення круглого столу, в якому взяли б участь влада, опозиція та громадськість. Вони там обов'язково мусили б знайти вихід із ситуації. Потім напрацьовані рішення мають бути моментально втілені в життя.

Другий варіант – триватиме міряння силами. Влада декларуватиме безкомпромісність. Не погоджуватиметься на відставки, вимагатиме від опозиції піти з майданів. Опозиція натомість говоритиме про саморозпуск парламенту, звільнення Юлії Тимошенко та імпічмент президента. Тобто розмова буде не предметною, переважатиме популізм. У такому разі ситуація зайде в глухий кут.Третій варіант – найгірший: силовий розв'язок проблеми. Або опозиція і Майдан підуть штурмувати державні установи, або застосувати силу спробує влада. В оточенні Януковича є і яструби, і голуби. Тобто є прихильники як жорсткого сценарію, так і мирного шляху. Таких людей вистачає і в опозиції та на Майдані.

Який із трьох сценаріїв – найімовірніший?

– На сьогодні кожен із них може бути реалізований. Хоча можуть бути ще проміжкові сценарії. Наприклад, міряння силами з виходом на круглий стіл. Найгірше буде, якщо сторони почнуть офіційно запрошувати західних або східних посередників. Тоді вони розпишуться в неспроможності самотужки вирішити проблеми у своїй країні.

Що вам найбільше не сподобалось у подіях після розгону Євромайдану?

– Мовчанка президента тривала занадто довго. У суботу Янукович мав бути в усіх ефірах. Після побиття людей він повинен був пояснити ситуацію, заспокоїти. А глава держави мовчав. Сказав щось невиразне й непереконливе лише ввечері в суботу.

Які передумови такої поведінки президента?

– Або самовпевненість, або недостатня поінформованість.

Опозиція діяла адекватно ситуації?

– Вона мала запропонувати конструктивну програму дій. Показати людям реальну мету, бо відставка президента – це по­пулізм. Навіть підписання Угоди про асоціацію з ЄС – це не мета. Варто було сказати, що вони хочуть і чим відрізнятимуться від нинішнього глави держави. Цього не зробили. Зате опозиція спробувала говорити від імені всього Майдану, хоча це явище – потужніше, ніж три опозиційні партії. Принаймні на вулиці Києва вийшли більше людей, аніж чисельність усіх опозиційних партій.

Чому опозиціонери не пропонують реального плану?

– Бо вони є елементом системи, як і влада. І поза нею втрачають зміст та сенс свого існування. Арсеній Яценюк і Олег Тягнибок сказали купу гучних слів, але абсолютно порожніх. Навіть дороговкази для людей не встановили.

Чи міг Янукович відмовитись від Угоди про асоціацію, не викликавши такий спротив?

– Йому потрібно було пояснити свою позицію, розказати про плани одразу після Вільнюського саміту. Варто було чесно і розважливо говорити про деталі. Сам факт того, що він організував собі вихідні, не довівши свою позицію і залишивши величезну кількість знаків запитань, призвів до такого резонансу. Народ хотів почути главу держави.

Як зараз йому зберегти обличчя й не втратити політичне майбутнє?

– Варто взяти все під контроль, врегулювати мирним шляхом і знайти компроміс. Але він летить у Китай до 6 грудня – замість того, щоб вирішувати проблеми. Що робити в цей час країні?

Влада очікувала на таку жорстку реакцію людей?

– Навряд чи. Думаю, ані влада, ані опозиція не передбачали, що на вулиці вийдуть понад мільйон осіб.

Чи можливий розкол Партії регіонів?

– Частина депутатів можуть відійти від "Регіонів" і сформувати свої фракції.

Кого підтримають олігархи?

– Кожен із них діятиме від ситуації. Робитимуть різні ставки, як буває завжди за нестабільних розкладів. Підтримувати когось одного – це не справа олігархів.

Чи імовірна відставка уряду?

– Вона висить у повітрі. Президенту варто було хоча б показово покарати винних. Наприклад, звільнити міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка, бо саме він відповідає за дії відомства і його підрозділів. Якщо цього буде мало, то поміняти весь уряд.

Лунають пропозиції перейти до парламентської республіки. Це реально зараз?

– Це дуже тривалий процес. Потрібно 300 голосів нардепів стосовно повернення до Конституції 2004 року. Окрім того, Конституційний суд має підтвердити рішення й надати йому юридичної сили.

Що чекає на Майдан?

– Люди не збираються розходитись. Можливий варіант, що опозиція знайде спільну мову з владою й закличе громадян розійтись, а ті її не послухають. Тут важко прогнозувати.

За який час теперішня ситуація може розв'язатись?

– Скоріше за все, приблизно за місяць. Хоча хочеться, щоб усе вирішилось уже на початок наступного тижня. Дуже багато залежатиме від президента. Від того, чи буде він готовий до компромісу.

×