Україна зіштовхнулася з трьома колосальними синхронними кризами. Однієї з них вистачило б, щоб держава розвалилася, – каже британський журналіст Едвард ЛУКАС
Ви і зараз вважаєте, що Україна – найважливіша країна в Європі?
– Так. З огляду на ваше геополітичне положення, виживання України дуже важливе. Якщо вона буде успішна, то Путін програє. І навпаки.
З багатьох причин Україна вже є Заходом. Під час Майдану сформувалася національна ідентичність. Перебуваю під великим враженням від людей, яких зустрічаю в Україні. Ви більше Захід, ніж ми, британці. Старий Захід зараз не розуміє, за що має боротися. Ви боролися, страждали і вмирали за свою спадщину, за гідність, свободу.
Що зашкодило зробити великий економічний стрибок протягом цих чотирьох років? Мали великі очікування.
– Рік за роком Україна втрачала можливості. Була серія дуже поганих економічних рішень. Ви не побудували енергетичний сектор, державні інститути. Дуже непривітне бізнес-середовище не заохочує інвесторів. Прикро за ситуацію з вашими авіаційними перевізниками, які не здатні конкурувати з Ryanair (1 липня ірландський лоукост заявив про скасування запланованих авіарейсів із Києва та Львова. – Країна). Не хочу прямо когось звинувачувати, але Ryanair планував інвестувати тут великі гроші. МАУ (українська авіакомпанія, належить олігарху Ігореві Коломойському. – Країна) не захотіла конкурентів.
Багато радянського стилю, нереформованої бюрократії. Це як вирощування саду: якщо ґрунт поганий – нічого не вийде. Його треба удобрити, подумати про кількість сонця. І тільки потім там щось садити. Український садок у поганому стані.
Ви задоволені чи розчаровані процесами в українському суспільстві після Революції гідності?
– Україна зіштовхнулася з трьома колосальними синхронними кризами. Геополітичною – напад Росії. Фінансово-економічною – Янукович обікрав і збанкрутував країну. Триває політично-конституційна криза. Й однієї такої вистачило б, щоб країна розвалилася. А в Україні були всі три. І ви їх пережили. Економіка впала, але стабілізувалася знову. Українці зупинили наступ Росії на Сході, і, в принципі, політична система в країні працює. Це хороші новини. Погані – люди ситі по горло корупцією та низьким рівнем життя.
Яке найбільше досягнення України після Майдану?
– Те, що країна пережила ці три кризи й отримала Угоду про вільну торгівлю з Євросоюзом. У плані безпеки Україна – не країна проблем, а країна рішень. Ви знаєте речі, яких не знаємо ми. Розумієте те, чого ми не розуміємо. Ваш досвід дуже корисний. Коли говорю з людьми, відповідальними за безпеку на Заході, вони кажуть: "Українці про це знають, маємо їх слухати".
Як у Британії сприймають війну на Донбасі?
– Ця тема не дуже обговорюється у медіа. Це погано, тому що російська агресія може мати своє продовження проти дружньої для нас європейської країни, що бореться за ті цінності, в які ми теж віримо. А добре те, що бойові дії згасають і всі ми знаємо: Росія не може перемогти. Якби я просив людей звернути увагу на події в світі, то акцентував би на війні в Ємені і Сирії. І на жахливих речах, що відбуваються у Лівії. Якщо говорити про шкалу людських страждань, то війна на Донбасі вже не така важлива. Ви можете бути задоволені цим.
Росія може розвалитися на окремі країни?
– Не думаю, що маємо бажати РФ дезінтеграції. Це може погано вплинути і на неї, і на тих, хто навколо. Я хотів би бачити Росію справжньою федерацією або конфедерацією, де захоплені народи – татари, башкири, буряти – мали би більше комфорту і мовних прав.
Усі імперії рано чи пізно розпадаються.
– Ми бачили серію розвалів імперій. Наприклад, радянської. Зараз відбувається розпад пострадянської імперії. Грузія й Україна вже не у сфері впливу Москви. Далі вона втрачатиме контроль у Центральній Азії. Це процес дезінтеграції. Північний Кавказ теж виходить з-під її влади. Чечня – це не частина Російської Федерації. Це особисте королівство Рамзана Кадирова. Цей процес триває.
Україна може бути центром свободи в російськомовному світі. Якщо покаже, що інший спосіб життя можливий. Росіяни можуть жити в Україні з гідністю. Приїхати навчатися, працювати. Вони можуть стати цінним ресурсом для України.
Розумію й іншу точку зору: Україна має розвивати власну мову та ідентичність, яким були завдані збитки під час русифікації. Згоден, що українська мова має бути сильною й шанованою. Нею повинні бездоганно спілкуватися всі в Україні.
З України процес змін може піти далі на Схід?
– Він уже пішов. Ще до війни бачив результати одного опитування. Жителі російського Бєлгорода, який розташований недалеко від українського кордону, говорили, що хотіли би бути Україною.
Війна з Росією зробила нас сильнішими чи слабшими?
– І те, і те. Багато людей убито, багато – скалічено. Це – велика ціна. Якби міг перевести час назад, то не хотів би, щоб усе повторилося 2014-го. Захід мав попередити Путіна, щоб він навіть не думав зачіпати Донбас і Крим.
З другого боку – війна мала ефект каталізатора. Українці зрозуміли: країну треба рятувати і чимось жертвувати.
Як завершиться конфлікт із Росією?
– Кремль розглядає варіанти. Бачить, що не виграє. Їм не подобається те, що вони створили ці ЛНР і ДНР. Путін сподівався на перемогу. Вважав, що це не справжня країна, "не страна, а только пространство", – Едвард Лукас переходить на російську. – Він очікував, що отримає добрячу половину. Може, дійде до Одеси. Думав, Україна розколеться. Його розвідка сказала йому про це. Україна була б відрізана від моря, не мала б портів. Тоді він міг би нав'язувати свою волю решті України й поводитися з нею, як із Білоруссю. Йому давали погані поради щодо України.
Європа допомагає Україні достатньо чи могла би робити більше?
– Звичайно, ЄС може дати більше. Відсутність чітких перспектив щодо членства України в Євросоюзі – це велика його помилка. Данський референдум відіграв у цьому негативну роль (4 грудня 2015 року на референдумі в Данії щодо подальшого зближення з ЄС перемогли євроскептики. – Країна). Ті, хто приймає рішення в Європі, бачать Україну токсичною. Вони думають, 40 мільйонів українців приїдуть у їхні країни наступного дня. Переживають, що з цього приводу скаже тамтешнє суспільство.
Вважаю, треба робити більше державних інвестицій в Україну. Я задоволений "Планом Маршалла" (колишній прем'єр Литви Андрюс Кубілюс ініціював його для України: 5 млрд євро допомоги щорічно протягом десятиліття. Рішення ще не ухвалене. – Країна), бо громадську інфраструктуру майже не фінансували за незалежності.
Але в Україні адміністрація не готова управляти тендерами і великими проектами. А в так званому "Плані Маршалла" йдеться про величезну суму – 50 мільярдів євро.
Україна повинна багато чого робити сама. Але Європа має допомагати більше. Від того, що українська інфраструктура буде модернізована, виграють усі. А українці мають сфокусуватися на реформуванні бюрократичного процесу.
Чи загрожує Росія війною в Європі?
– Думаю, Путін блефує. Росія надто слабка для цього. Але вона продовжуватиме шкодити, завдавати збитків, влазити в європейську політику, впливати інформаційно.
Деякі європейці кажуть, що життя в Україні набагато динамічніше, ніж в ЄС.
– Так і є. Пам'ятаю Вацлава Гавела 1989 року. Запитав його: яка буде Чехословаччина через п'ять років? Він відповів: "Нудною. Це буде хороше, передбачуване, спокійне життя".
Маємо приготуватися до нудного життя?
– Мусите зробити його якомога нуднішим.
2 
1
Коментарі