Маріуполь став символом героїзму українців

Це пролог до руйнації Росії

Символізм Маріуполя вражає. Це українське місто часто порівнюють з Алеппо – сирійським осередком древньої цивілізації, що був майже вщент знищений російськими бомбардуваннями. У зруйнованих маріупольських кварталах вгадується Герніка, що стала найвідомішим у світі злочином збожеволілого диктаторського режиму проти цивільного населення. 26 квітня 1937 року без жодного попередження гітлерівські літаки як "братню допомогу" Франсіско Франко провели тригодинне бомбардування мирного іспанського міста. Тоді теж формальною метою атаки була умовно воєнна ціль – сусідній міст. Але в Герніці катів цікавили не логістичні магістралі. Нападники демонстративно знищували неозброєних людей. У Герніці, яка стала прологом до початку Другої світової війни, за кілька годин загинули 1650 жителів. Тих, хто намагався втекти від бомб, обстрілювали з бортових кулеметів, за словами очевидців.

 

У Маріуполі Путін давно перевершив Гітлера і Франко разом узятих. Точна кількість загиблих поки що невідома. Але зрозуміло, що рахунок іде на десятки тисяч. Бомбардування тривають. Є повідомлення про використання хімічної зброї та фосфорних бомб. Уже зараз звучать попередження про небезпеку спалаху в розбомбленому місті епідемій. Росія не збирається вирішувати спричинені нею гуманітарні проблеми. Злочини множаться. Росіяни по-насильницькому викрадають і депортують уцілілих. Озвучені плани про "мобілізацію". Тобто загарбник збирається використати захоплених українських громадян як гарматне м'ясо. Науковці повідомляють про вивезення до РФ музейних колекцій. Зокрема, вкрадені оригінали трьох картин Архипа Куїнджі, оригінал мариніста Івана Айвазовського "Біля берегів Кавказу". Агресори захопили й пограбували Маріупольський історико-краєзнавчий музей. У Росію вивозять унікальні золоті коштовності скіфського й сарматського періодів.

Це робиться системно й нагадує злочини нацистської Німеччини. Але є одна відмінність. Гітлер не стверджував, що "звільняє" народи. Він нищив, віддавав накази на пограбування й підкорення. Його мета була людожерською, але логічною – розширення життєвого простору, який потім мали заселяти німці. Складно уявити, як у Маріуполь приїздять колоністи з Вологди чи Саратова, як російські будівельники відновлюють зруйноване, а всі ці МХАТи і Третьяковки проводять у місті фестивалі російської культури.

Маріуполь – це винищення заради винищення. І це теж символічно. Те, що в російському уявленні називається "братской любовью", є банальною жагою до руйнування. Показово, що тотальному знищенню піддають саме російськомовні міста, в яких до нападу жило чимало симпатиків "русского мира". Адже це доводить, що Путін і його прихильники особливо жорстокі до тих, кого вони вважають своїми.

Трагедія Маріуполя остаточно зафіксувала смерть міжнародної дипломатії. Про евакуацію цивільного населення намагалися домовитися президенти Туреччини, Франції, влада Греції та низка міжнародних організацій. Не цікавить Росію і пропозиція обміняти на життя людей, які переховуються на "Азовсталі", путінського кума Віктора Медведчука. Росіяни брешуть і знущаються з посередників. З останнього – візит Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй Антоніо Гуттереша до Москви, під час якого Путін переконував, що в Маріуполі відсутні воєнні дії і він особисто тільки за порятунок цивільних. Мовляв, уся справа за Києвом. А буквально наступного дня, в ті самі хвилини, коли генсек проводив переговори з українськими владцями про гуманітарну місію в Маріуполі, росіяни обстріляли Київ. Ба більше, цілили саме в житлові квартали неподалік місця зустрічі.

 

Багато хто зараз висловлює думку, що Путін не збирається сприяти порятунку людей, бо це нічого не додає до його й без того зруйнованої репутації. Але це доводить, що такі поняття, як людяність, договороздатність, вірність слову, відповідальність і раціональність не притаманні ані російському президенту, ані його підлеглим. Знищення Маріуполя підтримує більшість російських громадян. Адже ні для кого не секрет, що відбувається в місті.

Російські пропагандисти лякають інші українські міста перспективою "перетворити їх на Маріуполь". Для них руйнація міста стала символом російської жорстокості до ворогів, якою вони пишаються та яку закликають повторити. Знищення захисників, остаточне загарбання показують як символічну перемогу над непокірною Україною. От тільки Росія вже не може перемогти в Маріуполі. Немає й не може бути перемоги у придушенні спротиву Брестської фортеці чи остаточної руйнації Донецького аеропорту. Сам факт тривалої звитяги захисників робить переможцями їх, а не загарбників. Росія вже програла в Маріуполі. Він назавжди став символом героїзму українців та свідченням її військової і людської ганьби. Маріуполь – це пролог до руйнації самої Росії.

Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"

×