"Макрон має багато причин погано ставитися до росіян"

Союз Німеччини і Франції став сильніший. Їхня позиція щодо України буде впевненішою, – каже політолог Ніколас Тенцер

Як французи ставляться до безвізу для України?

– Світовим подіям уваги не приділяють. Як і всі жителі Західної Європи, яким не загрожує російська агресія. Більшість не хочуть розширення ЄС. Вважають неуспішними останні рішення про приєднання Болгарії, Румунії.

Панує ностальгія за маленькою Старою Європою. Змінити цей підхід до більш відкритого бачення може Еммануель Макрон (переміг на травневих президентських виборах. – Країна). Він – справжній європеєць.

Як уявляють Україну в команді Макрона?

– У французькій еліті немає чіткого уявлення, за що бореться Україна. Усі знають: напала Росія, засуджують Кремль. Але імідж України не привабливий. У вас досі серйозні проблеми з корупцією, реформи втілюються повільно.

 

Новий президент зосередиться насамперед на внутрішніх чи зовнішніх справах?

– Він сповнений рішучості взятися за всі. Макрону – 39 років (наймолодший в історії президент Франції. – Країна). Впродовж кампанії акцентував увагу на проблемах ЄС – що слід зробити Союз міцнішим, сильнішим і здоровішим. Хоче надати Франції більшої ваги на світовій арені. Тільки після цього візьметься за економіку.

Під час передвиборної кампанії не зачіпав теми України. Як діятиме далі?

– Усі кандидати були обережні з чутливими темами. Макрон виступав жорсткіше за інших щодо російської агресії. Путін підтримував Франсуа Фійона і Марін Ле Пен.

Макрон має багато причин погано ставитися до росіян. Він добре запам'ятав російські хакерські атаки, від яких потерпала його партія. Російські медіа пліткували, наче Макрон – гей (із 2007-го одружений зі своєю колишньою вчителькою Бріджит, яка старша за нього на 24 роки. – Країна). Мав це спростовувати.

Новий президент Франції обізнаний із ситуацією в Україні. Відданий ідеям верховенства права, зокрема, міжнародного. А його грубо порушила РФ.

Чи зміняться позиції Франції у нормандському форматі з приходом нового глави держави?

– Союз Німеччини й Франції став сильніший. Їхня спільна позиція щодо України буде впевненішою. Протягом кампанії Макрон казав, що з боку Франції не буде пом'якшення санкцій проти Росії, доки та не втілить домовленості "Мінська-2". Однак суттєвих змін очікувати не варто.

Тепер Макрон сконцентрується на пар­ламентських виборах?

– В інавгураційній промові він окреслив мету – усунути причини, через які багато французів проголосували за крайні праві та ліві партії. Отже, посилить боротьбу проти тероризму. Водночас Макрон хотів би залишити Францію відкритою, з великодушною політикою до біженців.

Чому в ЄС зростає вплив крайніх правих?

– Вони залишаються загрозою, але в жодній країні не прийшли до влади. У Німеччині опитування показують спад популярності крайньої правої "Альтернативи для Німеччини".

Як Макрон співпрацюватиме з німецьким канцлером Анґелою Меркель?

– Відносини будуть прекрасні. Кращі, ніж у Меркель з Олландом. Бо обоє переконані, що ЄС слід просуватися до тіснішого економічного і безпекового союзу. У них однакові погляди на кризу з мігрантами (слід приймати і розселяти по країнах ЄС. – Країна). Обоє хочуть долати надмірну бюрократію інститутів Євросоюзу. Робитимуть кроки до більш соціально орієнтованої Європи.

Яким буде ЄС за 10 років?

– Значно популярнішим серед жителів, ніж зараз. І сильнішим. Зміцнить оборону. Європа не може далі надіятися лише на "парасольку безпеки" США і захист у НАТО. Жителі країн ЄС теж мають зрозуміти, що Союз – не лише економічне об'єднання, а й геополітичне.

Як виглядатимуть відносини Москви і Парижа?

– Залежатимуть від Кремля. Французькі еліти знають, що РФ відповідальна за провал Мінських угод. Аналітики б'ють на сполох через загострення вогню на Донбасі.

Макрон зможе тиснути на Путіна?

– Так. Перед виборами він казав, що путінська Росія – загроза для європейської безпеки. Повторював, що європейські цінності не мають нічого спільного з Путіним. Кілька разів говорив, що маємо стояти разом із тими, хто бореться за свободу. З дисидентами, меншинами.

 

Які французькі уроки у реформуванні корисно було б вивчити Україні?

– У Франції понад два століття існує сильна держава. Останні 20 років суворо контролюють, хто фінансує партії та політичні кампанії. Під контролем рахунки і доходи політиків, посадовців. Олігархи не мають шансів впливати на політичне життя Франції. Абсолютно прозорі державні закупівлі.

На державному рівні корупції немає. ­Незалежні податкові служби та судова гілка влади – найкращий запобіжник проти хабарництва.

Франція вірить у європейське майбутнє України?

– Ставиться скептично. Російська дипломатія робить свою злу справу, а українська – маловпливова, порівняно з нею. Києву слід навчитися спілкуватися з Європою і Заходом.

×