Люди доброї волі, не шкодуючи життя, стали на захист держави

Саме з добровольчих формувань почалася українська армія, яка з честю несла наш прапор доби Визвольних змагань

В історії України явище добровольчих батальйонів не належить до сучасного феномена, як це подекуди належить вважати. Це природне й історичне явище – характерне для багатьох періодів нашої державності.

Географічне розташування надзвичайно вплинуло на історію України. Романтизований письменниками український степ тисячоліттями становив загрозу для наших предків. Саме з нього з'являлися нові та нові вороги, що приходили цим степом за тисячі кілометрів зі Східної Азії. Жити біля степу – означало бути завжди готовим до нападу. Цією готовністю наповнені український фольклор, історія міст і сіл, геральдика.

 

Проти ворога, що міг зненацька з'явитися, тисячі років тому створювали багатокілометрові ділянки Змієвих валів. Численні залоги й роз'їзди оберігали дороги та шляхи. У кожному місті князі тримали арсенали, з яких у час загрози видавали зброю містянам. Цікаво, що подекуди відмова князя дати зброю добровольцям загрожувала повстанням. Український народ із кожним століттям існування ставав мілітаризованішим. Наша воїнська культура з глибоким праєвропейським корінням еволюціонувала, приймаючи нові виклики військового прогресу.

У ХVI столітті бурхливо розпочинає розвиватися українське козацтво. До лицарської верстви стали долучати інші прошарки тоді ще станового суспільства – міщан, посполитих. Прикордоння створило унікальний симбіоз професійних спадкових вояків із добровольцями, які долучалися до лав козацтва. У часи Української козацької держави з'явилися окремі полки – охотницькі. Їх комплектували з іноземців і людей, які не належали до козацького реєстру, – міщан чи козаків-випищиків. Таких добровольців на гетьманській службі поділяли на дві категорії – піхотинців і вершників. Від цього і їхні назви – сердюцькі (охочепіхотні) та компанійські (охочекомонні) полки. Із занепадом Гетьманщини добровольчі полки ліквідували. Проте у ХІХ столітті ідея відновлення козацтва кількаразово мобілізовувала добровольців. Цікавим фрагментом добровольчого українського руху є формування козацьких полків останнім кошовим Михайлом Чайковським – Садик-Пашею. Людиною, яка відновила козацтво 1851-го на території Туреччини для війни з Російською імперією.

Традиція добровольчих полків продовжилась у квітні 1917 року. Саме тоді за участю самостійника Миколи Міхновського сформували Перший український імені Богдана Хмельницького полк. Його вояків часто називають богданівцями. Ця військова формація виникла на початку української Революції за рахунок добровольців. Найцікавіше, що другий добровольчий полк створили в Сімферополі у травні 1917 ро­ку і він мав назву "Перший Сімферопольський полк імені гетьмана Петра Дорошенка". Саме з добровольчих формувань тоді розпочалася українська армія, яка з честю несла наш прапор доби Визвольних змагань. У подальшому принцип добровольців став основою для організації руху отаманів 1920-х, армії Карпатської України, Української повстанської армії.

 

2014 року, під час нападу Російської Федерації на Україну, різні патріотичні та націоналістичні організації розпочали формування добровольчих батальйонів, що стали на захист держави. Для знайомих з українською історією цей процес відбувався абсолютно органічно. Для інших це був гідний подиву феномен. Для необільшовицької кремлівської верхівки це стало сигналом про те, що в Україні відновилася знайома їм сила – потуга, яка знищувала гебістів із 1920-х по 1960 роки.

Навесні-влітку 2014-го створили десятки добробатів, які спромоглися захистити Україну та прийняти на себе перші удари зовнішнього та внутрішнього ворога. І це було надзвичайно важливо саме в той час. Адже наша армія була нечисленна, подекуди низькомотивована, а перед цим майже знищена за часів правління Януковича. Подальші шляхи всіх добробатів були різні, саме так, як і в різні історичні епохи. Але їхнє значення для 2014 року було одне – вони виникли в найнебезпечніші часи. Люди доброї волі, не шкодуючи життя, стали на захист держави.

Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"

×