"Лондон підтримує нас як форпост боротьби проти тиранії"

З допомогою Великої Британії можемо відновити інфраструктуру, транспорт, суднобудування. Нам необхідна гуманітарна поміч, але ми потребуємо вудки, а не риби, – каже дипломат Олександр Хара

Візит прем'єра Великої Британії Бориса Джонсона до Києва викликав резонанс в Україні та у світі. Чому Джонсон наважився на це?

– Британія вийшла з Євросоюзу й почала шукати себе в новому світі. Чорноморський регіон і Україну обрала своїми економічними й зовнішньополітичними пріоритетами. Підтримка Сполученого Королівства санкціями та озброєнням – не просто рішення прем'єра, а консенсус політичної та військової еліти.

Джонсон задає тон для європейців, які кволо реагують. Найбільшу підтримку маємо від сусідів – Балтійських держав, Польщі, Румунії, які пам'ятають радянську окупацію та імперські часи. У Британії ще є внутрішньополітичні питання – опозиція закликала прем'єра піти у відставку, бо під час карантину брав участь у вечірці.

Для Джонсона діє ще й особистий фактор. Він представник британської еліти, має класичну освіту, написав кілька книжок, добре розуміється на історії, зокрема на античності. Для нього це можливість проявити себе справжнім лідером.

Зеленський із Джонсоном прогулялися центром Києва. Спілкувалися з людьми. Це викликало в українців симпатію до британського прем'єра.

– Мені це сподобалося. У центрі Києва навіть з охороною не надто безпечно. Росіяни можуть завдавати ударів по всій території. Зеленський – пріоритетна ціль для них. Могли з'явитися якісь диверсанти. Це був прояв особистої мужності. Попри елітарну освіту, це звична поведінка Джонсона. Відбулася геніальна річ – дівчина подарувала лідерам держав васильківських полив'яних півників. Такий стояв на шафці, що лишилася висіти в наполовину розваленому будинку. Це метафоричний символ стійкості України. Ця подія була символічною і потужною. Вона точно ввійде в історію.

Двоє харизматичних лідерів без протоколу йдуть у центр міста – сильний сигнал. Україна приймає прем'єра Британії як друга. На відміну від президента Німеччини Штайнмаєра. Той був провідником путінської стратегії руйнації Євросоюзу й Північноатлантичного альянсу. Зеленський сказав, що в такі складні часи хоче бачити друзів, які справді допомагають країні. Мав на увазі передусім президента Польщі та лідерів Балтійських держав. Джонсон зі своєю зворохобленою зачіскою добре вписався в київський пейзаж. Щира людина, кілька разів переходив на українську. Привітав нас із Великоднем. Політики можуть грати певну роль, але Джонсон розуміє, які злочини скоїла Росія в Україні. Переживає за нас. Цей візит увійде в підручники історії – британські й українські. Лондон підтримує нас як форпост боротьби за західні цінності й проти тиранії.

 

Книжку Джонсона про Черчилля видали українською. Із нього бере приклад у своїй політиці?

– Для Британії та всього європейського континенту Черчилль є великою постаттю. Без нього Друга світова була б іншою. Він точно був однією з рольових моделей для Джонсона. Але британський прем'єр керується й давнішими прикладами. Я отримав велике задоволення, коли дивився його дебати з професоркою історії. Він виступав за те, що сучасна європейська цивілізація більше завдячує античній Греції, аніж Риму. Це був двобій інтелектуалів, які володіють мистецтвом риторики. Джонсон – багатогранна особистість. Черчилль стовідсотково посідає велике місце в його світогляді. Але це не єдиний приклад для нього.

Як далеко може зайти Об'єднане Королівство у підтримці України? Чи може вступити у війну?

– Ні. Британія – ядерна держава. Створювати підстави для конфлікту з країною, яка має більший арсенал, для неї небезпечно. Вона є членом НАТО. Безпосередній конфлікт із РФ матиме ланцюговою реакцією вступ Альянсу у військові дії. Це буде початком третьої світової. Я хочу, щоб Україна була членом НАТО і щоб нас захищала 5-та стаття (напад на будь-якого члена Альянсу прирівнюється до нападу на всіх. – Країна). Добре розумію європейців і американців, які не хочуть воювати.

З другого боку, Британія ще до 24 лютого підтримувала розбудову Збройних сил України. Особливо флоту. Як морська потуга, вона розуміє, що Україні це потрібно. Підписали вигідні контракти, які ми, на жаль, не встигли реалізувати. Допомогли створювати інфраструктуру для базування морських сил, навчали військових моряків.

Під час візиту Джонсон пообіцяв Україні 120 машин бронетехніки та протикорабельну зброю. Яка допомога Британії найбільш цінна для нас?

– Це частина стратегії. Вона проста. Як британська, так і американська. Перше – надавати озброєння, з якого можна вбивати загарбників і стримувати їхнє просування нашою територією. Друге – фінансово-економічна підтримка. Зрозуміло, що Україна воює з у рази сильнішою економікою. Гуманітарна допомога теж важлива. І найголовніше в боротьбі Заходу з Російською Федерацією – санкції та переслідування олігархів, арешти їхнього майна й рахунків. Британія грає чималу дипломатичну роль. У Раді Безпеки Організації Об'єднаних Націй та інших міжнародних організаціях називає речі своїми іменами, викриваючи воєнні злочини Росії. Я не виокремлював би чогось одного. Уся підтримка важлива.

Лондон і Вашингтон заявили про ембарго на імпорт російських енергоресурсів. Запроваджуються все нові санкції. Наскільки вони дієві?

– США чи Британія для Росії не є критично важливими ринками збуту енергоресурсів. 2–3 відсотки експорту припадали на Штати. Це запровадження зіграло роль, але не критичну. Америка почала використовувати нафтові резерви, щоб компенсувати зростання цін на енергоносії для власного населення і щоб стабілізувати ціни на світовому ринку. Це теж слід розглядати як стратегію антиросійської боротьби. І Британія, і Сполучені Штати працюють із нафтовими експортерами – ОПЕК. Саудівською Аравією, Об'єднаними Арабськими Еміратами. США навіть виходили на Венесуелу, щоб збільшила видобуток і продаж нафти на світовому ринку. Фактично готова іранська ядерна угода (Тегеран має зменшити свої ядерні розробки в обмін на зняття санкцій. – Країна), американці намагаються пришвидшити її реалізацію, бо іранська нафта може значно збити ціну. І навіть якщо Росія продаватиме свою в тих самих обсягах – її прибутки впадуть.

Найголовніші, безумовно, європейці. З початку широкомасштабної війни Росії заплатили 30 мільярдів євро, які дають путінському режиму змогу продовжувати агресію. Якби європейці кардинально скоротили споживання російських енергоресурсів або відмовилися від них, це допомогло б. Американці і британці працюють із китайцями, індійцями, щоб не спокусилися на дешеву російську нафту й таким чином не допомагали обходити санкції.

Загалом обмеження болісні, просто з відкладеною дією. Навіть російські економісти кажуть, що їхню економіку відкинули на 10–15 років. Вони втратили доступ до технологій, до експертизи, до фінансових ринків. Не здатні навіть забезпечити населення достатньою кількістю їжі. На жаль, високі ціни на нафту компенсують Кремлю санкційний тиск. Але це не означає, що російська економіка не може зазнати великого удару. 4 травня РФ має сплатити два транші своїх боргових зобов'язань. Інакше це означатиме визнання дефолту. Голова рахункової палати РФ Олексій Кудрін прогнозує падіння внутрішнього валового продукту на 15 відсотків до кінця року.

Як далі розвиватимуться відносини між Києвом і Лондоном?

– Коли війна закінчиться, нам потрібно буде створювати нову економічну систему. Британія може зіграти в цьому важливу роль. Це потужна європейська економіка, важливий фінансовий і банківський центр, технологічний лідер. Треба буде приваблювати британський бізнес і гроші в Україну. Ми будемо цікавим партнером. Окупанти зруйнували багато інфраструктури й житла. Є місце для допомоги. І для заробітку на наших природних і людських ресурсах. У Британії їх теж багато. Після виходу з ЄС потребує реалізації своїх можливостей.

 

Яка користь для Британії у співпраці з нашою державою?

– Україна стала не лише житницею всього світу. Кілька країн критично залежать від нашого сільськогосподарського експорту. Недавно ООН оприлюднила звіт про наслідки російської агресії (сховища України переповнені зерном, яке у звичайний рік допомагає нагодувати 400 млн людей у всьому світі. Однак порти не можуть нормально працювати через бойові дії. – Країна). У технологічному плані ми також сильна держава. У нас освічена робоча сила. Нам потрібно лібералізувати фінансово-банківську систему. Британці можуть і допомогти в цьому, і заробити. Є спільні технологічні розробки, співпраця в ІТ-секторі.

У нас відкриються великі можливості для іноземних держав. Пріоритет в економічній співпраці має бути для тих, хто прийшов нам на допомогу в найскладніший момент – США, Британія, Балтійські держави, Польща. Допомагають нам і Франція, і Німеччина теж, але коли нам потрібні танки, надсилають кевларові шоломи. Дякуємо. Але це несерйозно для економічних гігантів і найбільших виробників озброєння.

Велика Британія готова після війни взяти шефство над відновленням Києва та області. Які ще можуть бути проєкти?

– Це шляхетно. Але ми маємо давати раду самі собі за допомогою партнерів і створювати такі можливості, коли британські технології та гроші примножать прибутки наших громадян. Це потужна економічно й технологічно країна. Можна налагоджувати спів­працю між університетами для реформування нашої системи освіти. Британські й американські вузи посідають топові місця.

З допомогою Британії можемо відновити інфраструктуру, транспорт, суднобудування. Нам необхідна гуманітарна допомога, але притому потребуємо вудки, а не риби.

Джонсон опублікував відеозвернення до жителів Росії, в якому закликає шукати правдиву інформацію про війну в Україні, бо знаючи правду, не могли б підтримувати дії Путіна. Такі заходи дієві?

– Скептично ставлюся до цього. Відформатована російська свідомість не може сприймати такі посили. Ненависть до англійців – це стара російська традиція. Джонсон не та людина, до якої дослухаються. Росіяни вірять у створену керівництвом країни фейкову реальність. Важливий показник – інтерв'ю з керівницею російської організації солдатських матерів. Вона пам'ятає, як під час Афганської війни матері намагалися витягнути синів із полону. А зараз навіть не питають у військкоматах чи в командирів, де їхні діти. Путіну вдалося виростити покоління, що боїться влади, не довіряє жодним джерелам інформації, крім офіційних, і вірить безглуздій пропаганді.

Що може стати вирішальним у цій війні?

– В Україні є суспільна згода, що маємо воювати й перемогти. Політичне керівництво не збирається капітулювати. У нас є власні ресурси й допомога. Росіяни сам на сам із нами. Ціни на енергоносії дають їм можливість отримувати ресурси для продовження війни. Якби можна було вдарити по цій годівничці путінського режиму – війна закінчилася б швидше. Навіть якщо російський режим не впаде, буде момент, коли вони зрозуміють, що треба поставити війну на паузу. Настане перемир'я, дипломати зможуть домовитися про якісь умови до наступної війни. На нашому боці правда, ресурси і, що найголовніше, консенсус українського суспільства. Маємо вирішити російську проблему зараз. Тоді буде інша траєкторія розвитку України, європейського континенту й самої Росії. В інтересах пересічних росіян, щоб їхня країна зазнала поразки. Це буде їхнім шансом змінитися.

За рахунок чого Україна переможе?

– Перше – це справедлива для нас війна за цінності та майбутнє. Перебуваємо в найкращій точці історії України. Налаштовані на перемогу й готовність до жертв у довгостроковій перспективі. Ця війна може закінчитися найближчим часом – до початку літа чи до кінця року. А може й затягнутися.

Маємо перебудувати економіку, мобілізуватися, щоб витримати цю облогу. Поки що всі сигнали позитивні. Національна єдність і підтримка влади – також важливий момент. Політичні чвари відійшли на другий план. Зеленський робить правильні речі й заслуговує на підтримку. Національна єдність – така ж потужна зброя проти росіян, як і "джавеліни". Світ відповів нам довірою і допомогою. Маємо показати, що ми гідні. І потребуємо більшої підтримки. Це робота не лише дипломатів і президента, а всіх нас, громадян. Бо ми і є держава. І приречені на перемогу.

Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу".

×