Ленд-ліз

Законопроєкт про ленд-ліз для України підтримала Палата представників – нижня палата парламенту США – 28 квітня. За проголосували 417 членів, проти – 10. Раніше план підтримав американський Сенат. Тепер документ має підписати глава держави Джо Байден, 79 років.

"Дякую президенту США та американському народові за лідерство в підтримці України в нашій боротьбі з російською агресією, – прокоментував президент України 44-річний Володимир Зеленський у твіттері. – Ми захищаємо спільні цінності – демократію та свободу. Цінуємо допомогу США. Сьогодні вона потрібна, як ніколи!"

 

Термін "ленд-ліз" походить від англійських слів lend – "позичати" – і lease – давати в оренду. Так називають програму, за якою президент США отримує право надавати необмежену допомогу будь-якій країні, чия оборона визначається життєво важливою для США.

Уперше по допомогу до американців звернувся британський прем'єр-міністр Вінстон Черчилль під час Другої світової війни. Улітку 1940 року США передали союзникам пів сотні літаків в обмін на кілька військових баз в Атлантичному океані. Президент Франклін Делано Рузвельт (1882–1945) запропонував розробити ширшу програму, щоб розгромити нацистську Німеччину та її спільників.

– Коли в сусіда горить будинок, ви віддасте йому свій шланг із водою, щоб вогонь не перекинувся до вас, – пояснив.

11 березня 1941-го Рузвельт підписав "Закон для забезпечення захисту США". Обсяг наданої в наступні роки допомоги оцінюють у понад $50 млрд – близько $700 млрд на теперішні гроші. Там були зброя, промислове обладнання, продукти, пальне, медикаменти. Матеріали, використані або знищені в боях, не підлягали оплаті. Вціліле майно після перемоги треба було викупити за кредитами під невисокі відсотки.

Ленд-лізом скористалися 42 країни. Понад половину допомоги отримала Велика Британія, п'яту частину – СРСР. Серед іншого радянцям надали 200 тис. вантажних автомобілів Studebacker US6. На них, зокрема, встановлювали системи ракетного вогню "Катюша". Легенда оповідає, що в комплекті до автівок ішли шкіряні пальта, звичні для американських водіїв. На місці одяг швидко позабирали командири. Коли через рік у Москву прибула делегація Держдепартаменту США, в аеропорту їх зустрічали генерали у "шкірянках".

– Чому до нас вийшли самі шофери? – не розуміли гості.

Москва ухилялася від повернення боргу за надані матеріали. Остаточно кошти віддала Росія як правонаступниця СРСР 2006 року. У радянській історіографії применшували роль ленд-лізу в перемозі над нацистами. Стверджували, начебто постачання від американців становило лише 4% вітчизняного виробництва.

У статті виданого 1973 року 14-го тому "Большой советской энциклопедии" йдеться: "Постачання за ленд-лізом сприяли розширенню виробництва США в роки війни та збагаченню монополій коштом урядових замовлень. Після завершення війни США використовували систему ленд-ліз і пов'язані з нею питання врегулювання розрахунків із метою економічного та політичного проникнення у країни Європи та Азії".

Сучасні незалежні історики впевнені, що без ленд-лізу Радянський Союз не відбив би наступу нацистів, а отже й не виграв би війни.

Колишній посол України у США Валерій Чалий і редактор сайту "Європейська правда" Сергій Сидоренко аналізують ключові позиції нового законопроєкту:

1. Запроваджується особливий режим щодо постачання озброєння та обладнання. Вирішили, що треба надати систему Х – і вона поїхала в Україну. Без додаткових узгоджень регуляторними органами.

2. Озброєння, військову техніку чи обладнання не треба буде купувати з оплатою "вже зараз". Йдеться або про її надання з відстроченою оплатою, у вигляді позики, або про оренду з поверненням. Що так, що так – йдеться про вигідні умови.

3. На відміну від попередніх постачань, нинішнє рішення не фіксує конкретних типів і видів озброєння. Натомість законопроєкт визначає рамкові умови постачання, які будуть застосовані щодо широкого переліку техніки.

4. Останнє слово щодо кожного постачання залишається за Джо Байденом. Україна відчуває потребу в певній зброї – передає інформацію про це у Вашингтон – і якщо Білий дім на це згідний, зброя їде до Європи.

Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"

×