Чому в Україні досі немає реформ
– Це уряд політичних камікадзе, – назвав Арсеній Яценюк Кабінет Міністрів, який очолив наприкінці лютого.
Уряд мав втілювати головні вимоги Майдану: знищувати корупцію й перезавантажити політико-економічну систему України.
– Кабмін готовий до всеосяжної конституційної реформи, яка закріпить повноваження регіонів, – заявив прем'єр-міністр у квітні. – Щоб територіальні громади мали відповідні ресурси, уряд змінить Бюджетний і Податковий кодекси.
Однак за півроку обіцяних змін не відбулося. Найбільш реформаторським став Закон "Про вищу освіту", ухвалений парламентом 1 липня. А 14 серпня Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроект "Про очищення влади". І то – після масових акцій протесту під парламентом.
Запитуємо в експертів: чому в Україні досі немає реформ?
Реформи досі не запущені, бо УРЯД РЯТУЄ КРАЇНУ, і до серйозних змін не дійшли руки. Інше питання: чи здатен цей Кабмін на реформи?
Не готовий проводити їх був міністр економіки Павло Шеремета. Він – не практик. А в бюрократичній Україні потрібна рішучість, щоб долати опір апарату.
Відверто слабкий міністр оборони Валерій Гелетей. Країна потребує Горбуліна (Володимир Горбулін – секретар Ради нацбезпеки й оборони у 1996‑1999 роках. – "Країна").
Більші успіхи робить міністр фінансів Олександр Шлапак. А найкраще в Кабміні працює міністр освіти Сергій Квіт. Він провів прогресивний закон "Про вищу освіту" і заклав основу для подальшого реформування галузі.
Міністр юстиції Павло Петренко щось почав робити, але процес змін надто повільний. Від таких, як Булатов (міністр молоді та спорту. – "Країна") хтось очікує реформ? Який із нього міністр?
Загалом ТЕМПИ ЖАЛЮГІДНІ В УСІХ. Але треба враховувати, що уряд вирішує мільйон проблем, які залишила минула влада.
Карл ВОЛОХ, 55 років, підприємець, блогер
Люди, які прийшли до влади, бояться реформувати економіку. У них немає відповідного фахового рівня. Вони хочуть керувати ринками й отримувати свою частину прибутків. В Україні не створений середній клас, не розвинуте мале підприємництво. Натомість олігархічні клани діють не за економічними законами, а вмонтовуються у владу й виступають проти малого та середнього бізнесу. Висмоктують капітали й вивозять їх за кордон. ДОКИ МАТИМЕМО ОЛІГАРХАТ, ДОТИ БУДУТЬ ОЛІГАРХІЧНІ ВИБОРИ, ПАРЛАМЕНТИ Й КАБМІНИ. Ще одна причина відсутності реформ – слабкість громадянського суспільства. Але Майдан значно прискорив цей процес. І його вже не зупинити.
Володимир ЛАНОВИЙ, 62 роки, колишній міністр економіки
Україна перед вибором: інноваційна модернізація або смерть. Альтернативи немає. В умовах війни й потреби відбудовувати зруйнований Донбас РЕФОРМИ – ЄДИНЕ, ЩО ВРЯТУЄ КРАЇНУ. Те, що вони не втілюються, свідчить про одне: є люди – олігархи, – які наживаються на такому політичному й економічному становищі. Потрібно зробити моніторинг їхніх активів. З'ясувати, хто чим володіє. Оприлюднити цю інформацію й націоналізувати бізнес тих, хто підтримував сепаратизм. Водночас потрібно допомогти малому і середньому бізнесу вижити в теперішніх умовах.
Андрій ОКАРА, 54 роки, російський політолог
Найперша проблема на шляху реформ в Україні – недієздатний парламент. ПОЛОВИНА ВЕРХОВНОЇ РАДИ –
ЦЕ ЛЮДИ, ЯКІ СПРИЯЛИ ВСТАНОВЛЕННЮ ДИКТАТУРИ ЯНУКОВИЧА. Тому парламентські вибори – це можливість отримати проєвропейську коаліцію, що запустить зміни в країні. Низку прогресивних законів ухвалили через тиск громадянського суспільства – про суспільне мовлення, про доступ до публічної інформації, про прозорість державних закупівель. Але найважливіші зміни: виборча, судова і антикорупційна реформи, реформа правоохоронних органів та прокуратури не впроваджуються. Країні ПОТРІБНА НОВА ПОЛІТИЧНА ЕЛІТА.
Світлана ЗАЛІЩУК, 31 рік, співзасновниця руху "Чесно"
Влада не ставила за мету реформувати країну. Бо для цього треба було б зламати систему й будувати все по-новому. Все сподіваються, що проблеми "розсмокчуться". Але, судячи з подій на Донбасі, так не буде. Військова загроза дає право головнокомандувачу розпустити всю владу – парламент, уряд, комітети й відомства. А потім створити раду національного порятунку й оборони. Окремі галузі економіки доручити напряму керівникам, без залучення бюрократичної системи. Щоб керувати такою країною, як Україна, МОЖНА ЗВІЛЬНИТИ ДЕВ'ЯТЬ ЧИНОВНИКІВ ІЗ ДЕСЯТИ. Але для влади це рівносильно смерті. Тому вони продовжують ділити портфелі, переформатовувати Верховну Раду й залишати корупціонерів на місцях.
Сергій ГАЙДАЙ, 48 років, політтехнолог
Через війну Україна перебуває не в тому стані, щоб проводити реформи. Це не виправдовує їхню відсутність, але пояснює. Наприклад, адміністративні зміни в такій ситуації проводити дуже складно, бо на якийсь час може бути втрачена керованість. З іншого боку, якщо не почати реформи, рівень життя ще більше падатиме. А КОЛИ ЛЮДИНІ НЕМА ЩО СТИ, ВОНА ПОЧИНА ПОВОДИТИСЯ НЕРАЦІОНАЛЬНО.
Георгій ЧИЖОВ, 41 рік, російський політолог
Яценюк і його "бютівсько-свободівська" команда реформ не хочуть. Неспроможні робити їх ані інтелектуально, ані морально. Так, багато питань потребують законодавчого врегулювання. Але частина проблем лежить під прямою відповідальністю уряду. Є п'ять напрямків реформ, які він може зробити без участі Верховної Ради.
Перше – прозорість. Має бути максимально відкритим використання бюджетних коштів. Для цього треба оприлюднювати всі більш-менш значні видатки. Інформацію не тільки про те, що купили, а й у кого і за яку ціну. Те саме стосується відкритого реєстру пільговиків і скорочення бюджетних видатків. Зараз вони перевищують наші можливості.
Друге – треба скоротити державний апарат. Це зменшить і корупційну складову.
Третє – демонополізація в економіці.
Четверте – почати нарешті впроваджувати енергозбереження.
П'яте – зменшити кількість податків.
Щоб запустити реформи, потрібно провести вибори парламенту. Якщо через війну зробити це не вдасться, президентові доведеться сформувати власний уряд воєнного часу. І почати найневідкладніші зміни.
Очевидно, що новий уряд має очолити не Арсеній ЯЦЕНЮК. Бо він ПУСТИТЬ КУЛЮ В ЛОБА ВСІЙ КРАЇНІ, А НЕ СОБІ. Його уряд складається переважно з представників "Батьківщини" і "Свободи". Із самого початку було зрозуміло, що ці люди на реформи не здатні. Новий Кабмін має бути винятково технократичний. Міністри повинні думати не про наближення парламентських виборів, а про покладені на них завдання.
Борис КУШНІРУК, 48 років, економічний і політичний експерт
У нас нема кому проводити реформи. Верховна Рада недієздатна. Країною продовжують керувати олігархи. Рінату Ахметову не потрібні реформи, він укладає багатомільйонні контракти на постачання електроенергії в Крим – і всі щасливі. Навіщо реформи Віктору Пінчуку, якщо він забезпечив повністю кілька поколінь своєї сім'ї? Президент теж не зацікавлений у змінах. Йому простіше всі невдачі списати на війну.
Перед тим як робити реформи, треба провести люстрацію. Із влади вигнати всіх олігархів, майбутніх претендентів на чиновницькі крісла перевіряти на детекторі брехні. Тоді В ПЕРШУ ЧЕРГУ РЕФОРМУВАТИ ВІЙСЬКОВУ Й СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКУ ГАЛУЗІ. Держава має максимально підтримати малі фермерські господарства. Надавати їм дешеві кредити, допомогти із сучасною технікою та збутом продукції. Також – контролювати технологію і якість виробництва.
Військо треба організувати за швейцарською системою. Кожному чоловікові після 18 років видавати зброю за спрощеною процедурою. Швейцарці мають право боронити свою сім'ю, якщо їй загрожує небезпека. А в разі військового вторгнення кожен бере зброю і йде захищати країну.
Володимир БАЗЕЛЮК, 33 роки, депутат Вінницької міської ради
РЕФОРМ НЕМАЄ, БО ВОНИ НЕ ПОТРІБНІ ПРАВЛЯЧИМ КЛАНАМ. Порошенко, Яценюк і Турчинов, група Кличка просто стали на місце сім'ї Януковича. Прикриваються війною. Хоча будь-яка криза сприяє проведенню радикальних економічних і фінансових трансформацій. Нам у першу чергу треба було прийняти закон про місцеве самоврядування й передати максимум повноважень на місця. Для стабілізації гривні потрібно було запровадити валютний комітет. Ще могли не просто ліквідувати Міністерство доходів та зборів і створити нову структуру, а ввести оновлену модель податків. Так само як і позбутися дозвільних відомств і структур, що беруть хабарі, але не дають займатися бізнесом.
Олег СОСКІН, 60 років, директор Інституту трансформації суспільства
Перша проблема – різна стилістика війни й миру. Війна потребує лозунговості й чіткого розмежування: біле – чорне, друг – ворог. Мова ж миру вимагає змістовної розмови, реформ і професійного діалогу. В ситуації війни дуже важко говорити про важливі зміни в країні мовою миру. Друге: бізнес і влада заважають проведенню реформ, бо вони зачіпають інтереси тієї чи іншої групи впливу. Третє – популізм, до якого звикли політики і значна частина населення. Однак Україна намагається говорити про реформи одночасно з АТО. Бо ПРОБЛЕМА ТИЛУ АКТУАЛЬНІША, НІЖ ПРОБЛЕМА ФРОНТУ. Якщо не буде реформ, матимемо третій Майдан.
Олеся ЯХНО, 36 років, політолог
Порошенку не вдалося зібрати команду фахівців і визначити сценарій необхідних реформ. Мабуть, президент і Кабмін чітко не розуміють ситуації, що склалася в Україні. Бо навіть в умовах війни реформи необхідні.
Зараз мали би приймати стратегічні рішення. Насамперед у військовій і політичній сферах. Потік грошей слід спрямувати на військово-промисловий комплекс й виконувати замовлення Збройних сил України.
Нова влада виявилася не готовою і до політичної реформи, до перезавантаження країни. ТРЕБА БУЛО ЩЕ В ЛЮТОМУ ЛІКВІДУВАТИ ПАРТІЮ РЕГІОНІВ. Арештувати команду Януковича, яка сприяла формуванню політичної диктатури, винищенню економічного потенціалу країни й розкраданню неймовірних коштів. Заборонити назавжди посібникам режиму займати посади в державних органах влади.
Початок політичних реформ – це відмова від закритих списків і виборів у мажоритарних округах.
Степан ГАВРИШ, 62 роки, колишній заступник секретаря Ради національної безпеки й оборони
Війна не може бути виправданням відсутності реформ. Єдина причина – БРАК ПОЛІТИЧНОЇ ВОЛІ. Реформи перш за все пов'язані зі зміною законодавства. Їх відсутність означає, що немає політичної волі в парламенту. І тому рішення президента про розпуск Верховної Ради – правильне. Після парламентських виборів отримаємо нову якість законодавців і зможемо запустити реформи. Проведемо децентралізацію, почнемо боротися з корупцією, спростимо всі адміністративні процедури. Зараз ці сфери у нас – на рівні африканських держав.
Олексій ГОНЧАРЕНКО, 33 роки, голова Одеської обласної ради
2 
1
Коментарі