За 23 роки української державності поняття "боротьба з корупцією" знецінилося. Про це багато казали й писали, але нічого не змінювалося. Проблема заговорена, відтак українці не вірять, а еліти не бажають.
Корупція як механізм здійснення влади і спосіб вирішення особистих проблем набрала колосальних масштабів і перетворилася на системну ваду української спільноти. І держави, і суспільства. Лише "побутове" хабарництво обчислюється кількома мільярдами доларів на рік, за результатами соціологічних досліджень. Йдеться про сотню гривень лікарю або кількасот доларів подяки за те, що дитя прилаштували в садочок. Річний обіг "побутових" хабарів порівняний із сумою, що держава виділятиме упродовж трьох років на переозброєння й оновлення армії. І це в умовах війни з потужним агресором. На День Незалежності президент Петро Порошенко сказав про 40 мільярдів гривень. Якщо взяти до уваги ще й "елітні" хабарі – суддям, прокурорам, митникам, урядовцям, – то їх сукупний обіг обчислюватиметься сотнями мільярдів гривень. Це співставно з державним бюджетом України.
Корупція – основна причина проблем української державності. Всі інші вади системи – похідні. Наприклад, ми не станемо жити довше, доки майбутні медики складатимуть іспити за гроші, а ліцензії на неякісні препарати й обладнання оплачуватимуться подарунком для чиновника. Ми не матимемо соціальних гарантій на старості, доки "під дахом" податкової працюватимуть конвертаційні центри, а олігархам за хабар відшкодовуватимуть ПДВ за фіктивний експорт. Ми не влаштуємося на роботу, доки десятки зайвих контролюючих органів вимагатимуть в інвестора довідки й дозволи, а той, врешті-решт, плюне й відмовиться будувати підприємство в Україні. Ми не їздитимемо якісними дорогами, доки митниця за хабарі закриватиме очі на контрабанду бензину й дизеля, мито з яких витрачають на ремонт автошляхів. Ми не зможемо бути спокійними за безпеку дітей, доки міліція та СБУ контролюватимуть наркотрафік. Ми ніколи не житимемо в гарних і зручних містах, доки за хабар можна буде побудувати що заманеться і де заманеться. Мажори й надалі чинитимуть свавілля, бо їхні батьки домовляться з прокурором і суддею. Ми не переможемо Путіна, доки бездарні воєначальники й зрадники в погонах матимуть змогу ухилитися від відповідальності за нікчемний наказ.
Хтось каже, що проблему можна вирішити підвищенням зарплатні чиновникам, правоохоронцям, лікарям чи освітянам. На превеликий жаль, ні. Збільшення зарплат службовцям і близько не наздожене рівня їх доходів від хабарів. Українські судді, прокурори, митники, податківці давно "заробляють" більше, аніж їх колеги в найзаможніших країнах. Хоч працівники найнижчої ланки освіти, медицини чи міліції потребують підвищення заробітної платні – лише цим проблему хабарництва вирішити неможливо. Шанс з'явиться тоді, коли до заохочення додасться невідворотне покарання за скоєний посадовий злочин.
У 1990-х цей шлях пройшли країни Центральної Європи, у 2000-х – Грузія. Відправною точкою реформ і системного перезавантаження там стало забезпечення практики обов'язкової відповідальності за злочин.
У багатьох державах відбулася люстрація. У Чехії, Польщі, країнах Балтії вона зачепила, передусім, радянську партноменклатуру і представників спецслужб. У Грузії акцент зробили на поліції, судах, прокуратурі. Це гарантувало відповідальність за правопорушення в нових умовах. Всюди антикорупційне перезавантаження відбувалося після соціальних потрясінь.
Україна пережила драматичні події взимку 2014 року, а зараз відбиває зовнішню агресію. Завдяки Революції гідності обрали нового президента з великим кредитом довіри. Влада говорить про реформу в системі енергетичної безпеки, децентралізацію, податкову реформу, переобрання Верховної Ради. Про боротьбу з корупціонерами – анічичирк. Хоча розпочати потрібно було б із цього. Первинний імпульс має задати глава держави. Можливо, він чекає на обрання нового парламенту, в якому матиме шанс створити стійку й лояльну до себе більшість? Якщо так – суспільство це зрозуміє. Якщо ж не діятиме й після цього, його особиста відповідальність за подальший розквіт корупції зростатиме




















Коментарі