Корупціонер необов'язково має сидіти у в'язниці. Звільнення й конфіскація майна ефективніші, – каже адвокат Олександр ЧЕБАНЕНКО
Президент Володимир Зеленський відсторонив на два місяці від виконання обов'язків голову Конституційного суду Олександра Тупицького. Перед тим журналісти повідомили, що він, працюючи суддею в Донецьку, брав участь у діях, що призвели до заволодіння майном заводу в Зугресі. Та, ймовірно, отримав частку в цьому підприємстві, оформивши її на довірену особу. Конституційний суд заявив, що президент вийшов за межі повноважень. Які наслідки матиме протистояння глави держави з ним?
– Президент призначає шістьох суддів КСУ із 18, за Конституцією. Позиція команди Зеленського – в тому, що, за Кримінальним процесуальним кодексом, глава держави має право відсторонити суддю, призначеного президентом, на підставі клопотання прокурора. Насправді ця норма непряма. Там сказано лише, що таке питання вирішується відповідно до законодавства. А воно не дає права президентові відсторонити людину в мантії з Конституційного суду – лише суддю загальної юрисдикції. Суддю КС звільняє його ж колегія. У цих суддів – особливий статус.
В указі президента є ознаки кількох грубих порушень законодавства – щодо розподілу влади між законодавчою, виконавчою та судовою, щодо незалежності Конституційного суду, строку повноважень судді КСУ, неприпустимості втручання у його діяльність. А також вбачаються дії, спрямовані на захоплення влади.
В одному з інтерв'ю Зеленський визнав, що мав розмову з головою КС і наказав тому не чіпати трьох законів – про мову, землю та "антибанківський" (за ним, власники збанкрутілого банку не можуть скасувати або зупинити його ліквідацію, повернути собі. – Країна). Випадок унікальний навіть для України.
Такі дії президента, який має бути гарантом дотримання Конституції, не зміцнюють його влади чи авторитету, а збільшують рівень правового нігілізму в державі. Це може призвести до зневіри суспільства, зокрема в інституті президентства.
Із 1 січня почалася кампанія з е-декларування. Верховна Рада у грудні повернула кримінальну відповідальність за брехню в деклараціях, яку перед тим скасував КС. Новий закон відповідає Конституції?
– Посадовці з можливостями отримують і зобов'язання. Це відповідає вимогам нашого Основного закону та Європейській конвенції з прав людини. Інша справа – співмірність відповідальності та ступеня суспільної небезпеки. Погоджуюся з висновком Конституційного суду, що кримінальна відповідальність за недостовірне декларування – занадто жорстко. Рішення КС підлягає безумовному виконанню, адже за свідомий спротив цьому законодавство передбачає до восьми років позбавлення волі.
Кримінальна відповідальність стосовно декларування не діяла. За статтею притягнули 66 осіб за мільйонів декларацій (на 27 жовтня 2020-го в Антикорупційному суді перебувало 17 кримінальних проваджень за недостовірне декларування. 111 справ розслідували. – Країна). Довести умисність важко. Декларації складно заповнити без порушень. А зруйнувати репутацію будь-якої людини можна, просто заявивши публічно, що на неї склали протокол про можливу корупцію, а фактично – за помилки у звітах.
Відповідальність має бути дієва. У Польщі, Словаччині, Чехії, Румунії стосовно декларування вона некримінальна. Той, хто помилився під час внесення даних, необов'язково корупціонер. У випадку ж приховування великого майна чи рецидиву людину звільняють із посади, можуть конфіскувати майно. Таке покарання набагато ефективніше.
Слова "завідомо" та "умисно" треба прибрати із закону і встановити некримінальну відповідальність. Із допустимими строками виправлення помилок у деклараціях. Встановити покарання за рецидив – звільнення та конфіскацію незадекларованого. За перше порушення, якщо не перевищили певної суми, – штраф. А за корупційні злочини, як-от хабарництво, покарання повинно бути кримінальне.
Коли антикорупційна боротьба буде ефективна?
– Потрібна політична воля. У Румунії, Чехії, Польщі до відповідальності притягали навіть прем'єрів. Головний критерій – доведення справи до суду. В Румунії це налагоджували п'ять-сім років. У Польщі – швидше. У нас шість минуло. Топчемося на місці.
В Україні антикорупційних органів уже чи не найбільше в Європі. З 2015-го щороку із держбюджету на них виділяли 92 мільйони доларів. І майже 64 мільйони отримали із закордонних джерел. Але рівень довіри суспільства до них низький. Центр Разумкова дослідив, що Нацагентству з питань запобігання корупції не довіряє 71 відсоток опитаних, Національному антикорупційному бюро – 72,5 процента, Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі – 70. Про ефективність ще зарано говорити. Є корупційні скандали та внутрішня конкуренція. Є проблема непрофесіоналізму.
Потрібна ревізія всієї антикорупційної архітектури на відповідність законодавству. Треба провести загальну податкову амністію. Важливо визначити конкретний період, за який людина може вказати всі статки, але не підтверджувати джерел. Це дасть змогу легалізувати прибутки, які не є корупційними, а просто їх не можуть підтвердити документами. Звичайно, неприпустима легалізація в такий спосіб статків, здобутих злочинним шляхом.
Заступника керівника Офісу президента Олега Татарова підозрюють у переданні хабаря за фальсифікацію експертизи у слідстві про розкрадання 81 мільйона гривень Національної гвардії. Справу гальмують із Банкової.
– Насамперед порушили базові принципи незворотності покарання незалежно від статусу людини. Тим паче президент оголосив ці правила первинними. Справа показує його реальне ставлення до законодавства.
Можливий конфлікт інтересів, коли Ірина Венедіктова замінила прокурорів у справі та включила себе до групи. Якщо суд визначить її дії незаконними, має подати у відставку.
В Офісі президента мали розуміти наслідки втручання в конфлікт. У правових державах найменші спроби впливу на суд закінчуються щонайменше відставкою. Поки що верховенство права в цій справі програє політичній доцільності та беззаконню.
Глобальна судова реформа стартує 2021 року, сказав Зеленський в інтерв'ю The New York Times.
– Вона давно почалася. Але не очікую суттєвих реформаторських дій Зе-команди. Там перейшли в режим самозбереження.
У Венеційській комісії наголосили на необхідності заповнити майже дві тисячі вакансій суддів в Україні. Це можна зробити, запустивши роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Є питання щодо доброчесності й етики членів цього органу.
Треба вирішити проблему фінансування судової системи. Бракує майже 5,6 мільярда гривень. Цьогоріч стан справ може погіршитися. Маємо розібратися з двома верховними судами (в Україні працює Верховний суд, створений у результаті судової реформи 2016 року. Перебрав повноваження Верховного суду України. Однак судді ліквідованого ВСУ оскаржили це в Конституційному. Очікуючи на рішення, ліквідацію старого суду призупинили, але продовжили формування нового. – Країна), розпустити Окружний адміністративний суд Києва.
Водночас 66 відсотків відвідувачів українських судів вважають їхні рішення законними й справедливими, за опитуванням Центру Разумкова. Можна обережно говорити про певні позитивні зміни та чекати на результати реформи у 2023–2024 роках.
15 років у країні говорять про реформу Служби безпеки. Незабаром Рада має розглянути відповідний законопроєкт 3196-д. Які ключові зміни передбачає?
– Експерти Українського інституту майбутнього надавали пропозиції стосовно реформування цього органу. СБУ насамперед має дбати про захист держави. Основна наша ідея – мінімізувати її активність в економічній сфері. Залишити їй контррозвідку й іноземну присутність. Слідчі повноваження передати Держбюро розслідувань, більшість господарчих функцій – іншим структурам. Розумно скоротити штат господарчих, кадрових, фінансових, районних і міжрайонних підрозділів.
Восени Податковий комітет Ради проголосував за збереження впливу СБУ на бізнес. Влада не налаштована на реформування?
– Найближчим часом цього від неї не очікую.
Терміново потрібні рішення стосовно статусу податкової міліції. Мусимо визначитися: ми послаблюємо чи посилюємо тиск на бізнес. Поки що влада діє за другим сценарієм, попри епідемію та світову кризу, які підкосили підприємництво. Варто зменшити перевірки, максимально спростити звітування. Запроваджувати найліберальніші умови для малого бізнесу – звільнити від податків на час карантину, як у Грузії. Не треба тиснути на ФОПів. Податкове законодавство потребує спрощення. Бізнес завжди йде туди, де легше.
Світовий досвід свідчить, що корупція не є найбільшою проблемою сфери. Якщо в корумпованій державі легко ввійти та вийти з бізнесу, він розвиватиметься. Приклад – експансія Китаю в Африці. Якщо бізнес ставлять у жорсткі рамки, як у Німеччині, Франції чи Нідерландах, його ховають деінде. Ми не є членами Євросоюзу, але спостерігаємо величезний відтік капіталу з України.
Де найслабше місце правоохоронної реформи в Україні?
– Функції держави із захисту прав громадян майже не виконуються. Україна посідає низькі позиції в міжнародному рейтингу безпечних для життя держав. Передовсім через безсистемність і непродуманість законодавчих змін. Старі й нові органи існують самі собою. Раніше на весь рік поліцію позбавили права на оперативно-розшукову діяльність, так само – ДБР. У січні 2017-го вилучили розділ Податкового кодексу, який визначав правові засади податкової поліції. Зробили діяльність органу позазаконною. Слідчі прокуратури з листопада того ж року втратили повноваження щодо досудового розслідування.
Міністр юстиції Денис Малюська торік виступив за перегляд закону про люстрацію. Йшлося, зокрема, про її скасування для членів Компартії. Це слушна ідея?
– Україна – третя за кількістю скарг в Європейському суді з прав людини. На розгляді там зараз 8850 справ проти держави. Сума виплат 2019-го становила понад 44 мільйони гривень.
ЄСПЛ розглядає майже 150 скарг проти України щодо люстрації. Криголамом стала програна резонансна справа "Полях та інші проти України" (стосувалася звільнення п'яти держслужбовців, за Законом про очищення влади 2014 року. Суд підтвердив надмірність люстрації в Україні і зобов'язав державу виплатити кожному заявнику по 5 тис. євро компенсації. – Країна). При цьому ЄСПЛ визнав, що 2014 року Україна мала право на люстрацію. І не весь закон порушує права людини.
Необхідно визначити вужчий перелік посадовців, причетних до правопорушень, врахувати інші зауваження. Треба підходити виважено. Наприклад, у рекомендаціях Парламентської асамблеї Ради Європи йдеться, що ніхто не повинен піддаватися люстрації лише за членство або діяльність на користь будь-якої правомірної організації. Діяльність Компартії у нас заборонена законом.
Закон про очищення влади не повністю відповідає й вимогам Конституції України. Проте вже майже шість років це питання КСУ під різними приводами не розглядає.
Які завдання 2021 року для України?
– Держава повинна якомога менше втручатись у приватне життя та підприємницьку діяльність. Протипандемічні заходи мають ґрунтуватися на вимогах Конституції та законів, враховувати права й інтереси українців. Щоб створити суспільство вільних людей, влада повинна довіряти своїм громадянам. Необхідне реальне підтвердження тез про те, що державний апарат – це сервісна служба для забезпечення прав і свобод усіх українців, а не обраних.
3 
1
Коментарі