Вівторок, 18 серпня 2015 12:10

"Експерти чомусь заперечують можливість майдану в Росії. А дарма"

УКРАЇНА БЕЗ КРИМУ Й ДОНБАСУ – ЗНАЧНО СИЛЬНІША І МАЄ БІЛЬШЕ ШАНСІВ НА УСПІХ, – ВВАЖАЄ ІСТОРИК І ПОЛІТОЛОГ ОЛЕКСАНДР МОТИЛЬ

Україна за майже 25 років незалежності не стала успішною. А взагалі – здатна стати?

– За цей час Україна дуже змінилася. Переважно – в позитивний бік. Вже є громадянське суспільство, а не просто маси. Зрештою, втрата Криму і Донбасу – також позитивна зміна. Це були найбільш регресивні регіони із совковим населенням, які стримували рух уперед. Україна без Криму й Донбасу – значно сильніша й має більше шансів на успіх. Якщо ці території повернуться в такому стані, як нині, – це буде кінець українського демократичного проекту. Існуватиме Малоросія. Де-факто. Навіть якщо при владі буде Петро Порошенко.

Скільки триватиме така непевна ситуація з війною на Донбасі?

– Довго. Може бути, як із Придністров'ям, Абхазією та Південною Осетією. Або як в Ізраїлі, де конфлікт триває десятиліття. Ситуація на Донбасі не унікальна. Питання – як Україні тут діяти? Програма мінімум – заморозити конфлікт. Як це зробив Ізраїль, де раз на кілька місяців стріляють якісь ракети з обох сторін. Ніхто в такому напруженні не хоче жити, але, як показує досвід, жити так можна. Навіть Західна Європа й США живуть у постійному страху перед тероризмом. Час від часу в лондонському метро вибухають бомби. Але це не заважає країні розвиватися.

  Олександр МОТИЛЬ, 61 рік, американський політолог українського походження, історик.  Народився 1953 року в Нью-Йорку, де живе і зараз. Батьки родом зі Львівщини. Вивчав історію та живопис у Колумбійському університеті. 1984-го там захистив докторську дисертацію з політичних наук. Професор політології в Ратгерському університеті, США, директор програми з вивчення Східної та Центральної Європи. Член видавничої ради українського часопису ”Критика”. Пише літературні твори, картини. Автор політичних блогів про Україну. Розлучений, має доньку
Олександр МОТИЛЬ, 61 рік, американський політолог українського походження, історик. Народився 1953 року в Нью-Йорку, де живе і зараз. Батьки родом зі Львівщини. Вивчав історію та живопис у Колумбійському університеті. 1984-го там захистив докторську дисертацію з політичних наук. Професор політології в Ратгерському університеті, США, директор програми з вивчення Східної та Центральної Європи. Член видавничої ради українського часопису ”Критика”. Пише літературні твори, картини. Автор політичних блогів про Україну. Розлучений, має доньку

Оптимальна формула врегулювання конфлікту на Донбасі – консенсус між Україною, Росією та псевдореспубліками. Треба домовлятися, шукати мирну форму співіснування. Мінський формат нічого не вирішує. Люди далі гинуть. За що? Якби за Київ – ще можна було б зрозуміти. Але не за Луганськ із Донецьком.

Путін фактично втратив Україну. Хоча наприкінці 2013 року вона була в його кишені.

Які можуть бути його подальші дії?

– Якби Путін хотів повномасштабної війни, то мав би напасти торік у березні. Я був певен, що російські бомбардувальники рушать на Київ і Львів. Тоді Росія могла захопити Україну відносно легко. Армії не було, всюди – хаос. Але щось Путіна стримало. Що саме – невідомо. Зараз такого шансу в нього немає. Робив помилку за помилкою.

Найбільша ж іронія – якби не Путін і не війна, то НАТО й далі залишилося б порожньою організацією без власного бачення майбутнього. Воно було дієве, доки існував очевидний ворог – Радянський Союз. За останні 25 років європейці практично перестали виділяти гроші на розбудову власних військ. Нині ж усі активізувалися. Навіть Фінляндія говорить про членство в НАТО. Все завдяки Путіну. Він намагається роз'єднати Європу, а насправді – згуртував європейців. Уперше за багато років почалися розмови з американцями щодо спільного протистояння хуліганові.

Від 2006 року пишу, що Путін побудував класичний фашистський режим. Гітлер, як і Муссоліні та Франко, тримався до останнього. Авторитарні лідери інколи відходять. Фашисти ж ніколи.

Диктатори рідко помирають своєю смертю. Що чекає на Путіна?

– Можливо, що його спіткає така сама доля. Експерти чомусь заперечують можливість майдану в Росії. А дарма. Нонсенс говорити, що щось є неможливим у цьому світі. Звісно, інопланетяни не прилетять. А решта все – може бути. Хто думав 1985-го, що через шість років Радянського Союзу не стане? Та й 2013-го казали, що другого Майдану Україні не бачити. А за кілька місяців він вибухнув.

На Росію чекає розпад?

– Рано чи пізно Путіна не стане. Коли такий лідер відходить, утворюється вакуум. Росія ввійде у період смути. У такі часи ймовірні відцентрові тенденції. Перша передумова – занадто велика територія. Друга – Путін створив ­гіперцентралізовану державу. Коли ядро слабшає, еліти на периферіях одразу з цього користаються. Так було в Російській імперії 1917 року, і в Радянському Союзі під кінець 1980-х. Плюс – у регіонах є серйозні економічні проблеми. Вони – на межі банкрутства, бо немає великих дотацій із Москви. Відповідно, шукатимуть способи виживання.

В українському уряді нині є кілька іноземців. Вони ефективні?

– Треба побільше запрошувати іноземців. Є діаспора, яку Україна не використовує. Олег Гаврилишин (канадський економіст українського походження. – "Країна") вже роками буває в Києві. Однак йому жодного разу не запропонували серйозної посади. Або Богдан Футей із Вашингтона – відомий суддя, багато пише про реформу правосуддя в Україні. Його б запросити. Він має гроші в американських банках, тож корупцією не займатиметься. Україна ніколи не відчувала потреби використати досвід діаспори. А там багато активних пенсіонерів, які готові працювати за символічну платню. От як Богдан Вітвіцький (американський юрист українського походження. – "Країна"). Формально йому не дозволили очолити Антикорупційне бюро через поважний вік. Якби хотіли – змінили б цю норму. Він 20 років працював в Антикорупційному бюро в найкорумпованішому штаті Америки – Нью-Джерсі.

Що чекає на Україну в найближчій перспективі?

– Уперше за 25 років Україна перебуває в унікальному стані. Можливо все. Може стати багатою й демократичною. Або ж іще більш корумпованою й кризовою. Але країна знайшла свою ідентичність. Еліта відчуває потребу реформ. Уперше Захід солідно економічно підтримує Україну. Це триватиме й надалі, бо стало питанням геополітичного протистояння з Росією. Громадянське суспільство змобілізувалося. Завжди говорили, що незалежність далася Україні залегко. Тепер люди за неї проливають кров.

В європейців є дуже багато правил, які треба виконати, щоб потрапити до ЄС. Це дороговказ до членства – роби й отримаєш. Якщо проводити реформи такими темпами, як зараз, то вже за рік буде невелике економічне зростання. Найважливіше – стати сучасною і заможною країною. Тоді й членство в Євросоюзі буде не потрібне.

Зараз ви читаєте новину «"Експерти чомусь заперечують можливість майдану в Росії. А дарма"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 253
Голосування Хто виграє футбольне Євро-2020/21?
  • 1) Франція
  • 2) Іспанія
  • 3) Німеччина
  • 4) Англія
  • 5) Італія
  • 6) Португалія
  • 7) Бельгія
  • 8) Нідерланди
  • 9) інша збірна
Переглянути