Економічні санкції – це зброя уповільненої дії. Вона вражає точно, але поступово

Нам вкрай потрібні 400 мільярдів доларів росіян, заблокованих на рахунках банків Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки, Великої Британії, Швейцарії та Японії

Великий бізнес зреагував на агресію Російської Федерації проти України набагато оперативніше, ніж уряди західних країн. Це унікальне явище в сучасній історії, бо припинення постачання своїх товарів і технологій до Росії, а також відмова від купівлі російського газу, нафти й, можливо, інших корисних копалин завдає економічних ударів і по компаніях та корпораціях, що запровадили свої персональні санкції проти Москви. Загалом нинішні санкції агресора можна, хоч і умовно, розділити на дві категорії, що перетинаються в секторальних блоках. Тобто є санкції, запроваджені урядами держав та/або наддержавними інститутами, наприклад Європарламентом, і обмеження "бізнесові", оголошені міжнародними фінансовими інституціями, транс­національними корпораціями та окремими компаніями.

 

Зазвичай урядові санкції – це певний набір обмежень щодо бізнесової чи культурної діяльності представників російського істеблішменту й олігархів та загальнодержавні заборони щодо певних видів діяльності. Так, наприклад, США, Японія, Швейцарія, Австралія, Канада, Нова Зеландія, Монако заблокували використання наявних у зоні їхніх юрисдикцій активів, що належать президенту РФ Володимиру Путіну, міністру закордонних справ Сергію Лаврову, заступнику голови Ради безпеки Дмитру Медведєву, голові уряду Михайлу Мішустіну, міністру оборони Сергію Шойгу. Таке ж рішення ухвалили всі країни ЄС щодо 351-го депутата російського парламенту.

"Бізнесові" санкції завжди предметніші й одночасно всеосяжні порівняно з "урядовими". Полягають у повному або частковому обмеженні всіх бізнесових операцій у Росії та з Росією. Предметні, бо завжди є чітко визначений сектор або галузь економіки, на які впливатиме таке обмеження та перелік товарів і послуг, що стають недоступні для клієнтів із Росії. Всеосяжні, бо їхній вплив так чи інакше відчуває на собі переважна частина пересічних громадян РФ, а не лише частина її істеблішменту.

Варто зауважити, що в істеблішменту є можливість обійти персональні економічні санкції, бо чиновники й депутати володіють майном не безпосередньо, а через офшорні компанії, утримання акцій інших інвестиційних фондів, які вкладаються в певні підприємства. Відповідно, ці санкції є чи не найменш дієвими як з точки зору додавання негараздів російським політикам і державним службовцям, так і з погляду механізму протидії війні.

Тоді що саме є найдієвішим механізмом і чому? Спробуємо розібратися.

Блокування доступу Центробанку РФ до активів на кореспондентських рахунках у доларах і євро в банках ЄС, США, Великої Британії, Японії та Швейцарії позбавить його можливості використати їх для підтримки курсу рубля, який за перший тиждень війни подешевшав більш ніж на 35 відсотків. Із майже 630 мільярдів доларів, в еквіваленті, Центробанк зможе використати лише 200–250 мільярдів для впливу на курс національної валюти.

Стрімка девальвація рубля і неспроможність Центробанку його втримати вже помітна населенню РФ. Найбільші торговельні майданчики світу закрили можливість проходження платежів із Росії до продавців товарів, а Visa і MasterCard припинили обслуговування карток, емітованих Сбербанком, ВТБ, Радкомбанком, Новкомбанком. Консолідований вплив цих санкцій уже відчула значна частина населення. Чому це важливо? Бо до втрат економіки РФ загалом додаються проблеми у громадян, які будуть вимушені хоч трохи, але відволіктись від пропаганди й відчути, що війна з Україною впливає на них. Безпосередньо рублем впливає. Точніше, його знеціненням і неможливістю купувати звичні речі за сталою ціною, як це було раніше. Коли хліб, ковбаса, сир стають на 30–40 відсот­ків дорожчими за тиждень, а новий телефон чи ноутбук додають у ціні 100 процентів, то важко цього не помітити.

Значні проблеми очікують на російські компанії за кілька днів, коли їхні акції зникатимуть із лістингів (допуск цінних паперів до торгів. – Країна) світових бірж через втрату індексів. Так, Morgan Stanley Capital International оголосив, що з 9 березня акції російських компаній видалять з індексів ринків, що розвиваються. FTSE Russell – дочірня компанія Лондонської фондової біржі, яка виробляє, підтримує, ліцензує та продає індекси фондового ринку, – із 7 березня видалила акції російських компаній, що котируються на Московській біржі, за нульовою вартістю через те, що більшість учасників процесу вважає російський ринок "непридатним для інвестицій". Ці заходи суттєво обмежать можливості російських компаній залучати сторонні інвестиції, і вони зможуть розраховувати винятково на внутрішній попит. А з ним теж є проблеми – уже тиждень поспіль Центробанк блокує роботу Московської фондової біржі. Як наслідок, розвиватися фактично неможливо. А це втрати не лише нових ринків, а й проблеми з утриманням ринків традиційних.

Припинення роботи в Росії західних компаній – не лише втрати красивого життя, а й численні проблеми зі звичною цивільною інфраструктурою та логістикою.

Досить високу ефективність у руйнації російської економіки доводить припинення обслуговування техніки виробниками. І це не лише про телевізори чи холодильники. Це про літаки, автомобілі, технологічні лінії, інформаційні продукти. Так із Росією припинили роботу фактично всі світові виробники літаків: Boeіng, Airbus, Embraer. Переважна більшість автоконцернів, що вироб­ляють легкові авто та вантажні авто: General Motors, Volvo, Volkswagen, Daimler Truck, Ford, Honda, Scoda, Scania, MAN, Toyota, Jaguar, Land Rover, BMW, Nissan. Як наслідок, у РФ неможливо буде знайти оригінальні комплектуючі чи неконтрабандні авто цих марок.

Окрім того, через припинення постачання AMD та Intel всієї продукції до Росії та Білорусі на тлі міжнародних санкцій, а саме – користувальницьких, серверних та графічних процесорів, на тлі зупинення роботи в РФ SAP та Microsoft забезпечення функціонування переважної кількості побутової, професійної та спеціалізованої техніки в середньостроковій перспективі залишається відкритим.

Економічні санкції – це зброя уповільненої дії. Вона вражає точно, але поступово. Тому очікувати наочних результатів у вигляді припинення бойових дій не варто. Ворог готувався до вторгнення в Україну довго й має достатньо резервів військового призначення, щоб вести війну. Проте жодних суттєвих резервів цивільного призначення в агресора нема. Немає складських запасів "на всю війну" підшипників чи трансформаторів, збіжжя, борошна та круп, не існує у природі й не може існувати "стратегічних запасів" гаджетів, процесорів, ноутбуків, принтерів, відеокамер, меблів, автомобільних запчастин. Тому перехід на впровадження новітньої версії північнокорейського варіанта "опоры на собственные силы", що буде обов'язковим наслідком продовження санкцій, – невідворотний. І його невідворотність допомагатиме Україні тим, що кожна тонна сталі, кожен кубометр деревини, кожен інженер або слюсар, які будуть вимушені працювати в системі створення цивільного продукту, не підуть на війну. Відповідно, ворог спалюватиме накопичені резерви й досить повільно вироблятиме нове озброєння. А враховуючи факт, що все це доведеться робити тільки власним коштом, бо кредитний та інвестиційний ресурси ззовні будуть недосяжні, то рівень життя росіян знижуватиметься все більше й більше. Що своєю чергою знижує рівень моралі та впливає на свідомість, бо в перспективі "телевізор поступається холодильнику", і волати про "денацифікацію України" на порожній шлунок – зовсім не те саме, що на повний.

Але санкції проти агресора – це добре, а нам потрібні ресурси для перемоги тут і зараз. І ці ресурси ворог може нам "надати". Правда, лише через посередництво країн Заходу, які блокують ресурси російського Центробанку і накладають арешти на активи росіян у своїх країнах. Для ведення війни й подальшого відновлення країни нам вкрай потрібні ті 400 мільярдів доларів росіян, заблокованих на рахунках банків ЄС, США, Великої Британії, Швейцарії та Японії. І надання Україні цих коштів якомога швидше сприяло би прискоренню нашої перемоги більшою мірою, ніж санкції проти РФ.

Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу".

×