Маю блог, раніше вела його російською. Хотілося більшої читацької аудиторії. Мене справді читали багато людей з-за кордону. А потім вирішила писати українською. Думала, читачів поменшає суттєво. Але люди, які ніколи не розмовляли українською, продовжують мене читати. Часто перепитують, що означає те чи інше слово. Одна жіночка з Барселони навіть похвалилася, що починає все розуміти. Крім того, з'явилося багато нових читачів.

Інна, 32 роки

Коли мама одружувалася з батьком, свекруха розповіла, що той любить хильнути. Сама випила вина й почала розказувати гостям історії про його п'яні виходки. Мама та бабуся були в шоці. За якийсь час тато справді став сильно пити, і батьки розійшлися. Мама часто казала, треба було у день весілля його покинути.

Олена, 31 рік

Люблю дивитися новини на телеканалі СТБ, але через їхню мову в мене аж голова болить. Оці "етер", "мисткиня", "инші". Простих людей це відлякує, вони почуваються малограмотними.

Олена Петрівна, Рівненщина

Знайомий перебрався на хутір у бабину стару хату. Обжився, город мав, ­садок, худобу. Захотів одружитися – а за нього ніхто не йшов. Кому охота жити далеко від цивілізації, хай навіть в екологічно чистій місцевості?

Петро Новак, селище Славське Львівської області

До одруження чоловік старанно приховував, що має 7-річного сина і виховує його сам. Перша дружина загинула в автокатастрофі. Боявся, не захочу брати на себе відповідальність – ростити чужу ­дитину.

Катерина, 30 років, Полтава

Дізналась, що чоловік має вставні зуби лише через п'ять років спільного життя. Перестала з ним цілуватися, бо гидко.

Юлія, 33 роки, Вінниця

Батько часто згадує товариша, з яким служив у армії. Хлопець – із села на Полтавщині, україномовний. ­Проходили медичну комісію. Попросили його російською назвати з восьмого по ­десятий місяці. Він видав: "Сєрєпєнь, ­вєрєпень і єщо какой-то". З армії прийшов із прізвиськом Сєрєпєнь-вєрєпєнь.

Ярослава, 21 рік, Полтава

Знайома китаянка завела спеціальний зошит, до якого записує відмінності між українською та російською мовами, – щоб показати, що вони таки різні.

Ірина Сухарська

Мій дід любить сидіти в погребі. Каже, набирається там життєвих сил. ­Поряд із городиною та закрутками, ­поставив крісло, повісив лампу. Може ­кілька годин просидіти, читаючи книжку, чи ­газети.

Марія Слободянюк, місто Ладижин на Вінниччині

Відпочивали з чоловіком у Таїланді. Пішли на місцевий базар. Там продавці затягують до крамниць силоміць і натягують на тебе все, що в них є. Чоловік щось розглядав, а я пішла далі. Опинилась у крамниці із прикрасами. За декілька ­хвилин на мені висіла половина асортименту. Не могла ні ворухнутись, ні слова мовити. На щастя, знайшов чоловік, забрав із магазину. Сказав, я була схожа на розгублену, загіпнотизовану новорічну ялинку.

Світлана Чернишова, 33 роки, Хмельницький

Був у "Старгороді". Бачив дівчат без ліфчиків – стриптизерки ­найнижчого ­ґатунку. Підходять до компаній ­чоловіків, сідають на коліна. Доки не заплатиш – не підуть. Найбільше заробляли найстрашніші й найжирніші.

Рома

Питала про кінець світу багатьох знайомих. Бояться тільки ті, у кого маленькі діти. Багато хто не проти. Бо не ­почуваються щасливими. Втомилися жити.

Марина, Львів

×