Вівторок, 28 січня 2014 14:26

"Четверта світова війна буде мережевою, вуличною, виникатиме в різних частинах світу"

  Сергій ДАЦЮК. Народився 1965 року в Донецьку. Через два роки сім'я переїхала до Києва. Батьки зараз – пенсіонери, живуть у столичній області. 1991-го закінчив філософський факультет Університету імені Тараса Шевченка. За рік з однокурсниками створив аналітичний відділ у банку "Інко", почав працювати над "Теорією віртуальності". "Зараз філософів немає, – стверджує Дацюк. – Є певні періоди, коли певна філософія існує, є – коли не існує. Люди думають про споживання, нові приємні речі, подорожі, розваги, девайси. І перестали думати філософією. Але потім проблеми збільшуються і виявляється, що філософія таки потрібна. Спочатку буде щось зрозуміло дуже вузькому колу людей. Пізніше ці ідеї спростять філософознавці й доведуть до широких мас. Завдяки цьому їх впровадять у життя і світ почне змінюватись".Із 2002 року разом із партнером Костянтином Матвієнком працює у власній корпорації стратегічного консалтингу "Гардарика". Написав і видав низку книжок: "Теорія віртуальності", "Онтологізації", "Горизонти конструктивізму", "Інтелектуальна політика", "Теорії перспективи", "Складний новий світ".Нині працює над книжками та статтями, читає платні лекції, доповіді, бере участь у семінарах та конференціях.Одружений вдруге. Має доньку та двох онуків від першого шлюбу та пасербицю від другого
Сергій ДАЦЮК. Народився 1965 року в Донецьку. Через два роки сім'я переїхала до Києва. Батьки зараз – пенсіонери, живуть у столичній області. 1991-го закінчив філософський факультет Університету імені Тараса Шевченка. За рік з однокурсниками створив аналітичний відділ у банку "Інко", почав працювати над "Теорією віртуальності". "Зараз філософів немає, – стверджує Дацюк. – Є певні періоди, коли певна філософія існує, є – коли не існує. Люди думають про споживання, нові приємні речі, подорожі, розваги, девайси. І перестали думати філософією. Але потім проблеми збільшуються і виявляється, що філософія таки потрібна. Спочатку буде щось зрозуміло дуже вузькому колу людей. Пізніше ці ідеї спростять філософознавці й доведуть до широких мас. Завдяки цьому їх впровадять у життя і світ почне змінюватись".Із 2002 року разом із партнером Костянтином Матвієнком працює у власній корпорації стратегічного консалтингу "Гардарика". Написав і видав низку книжок: "Теорія віртуальності", "Онтологізації", "Горизонти конструктивізму", "Інтелектуальна політика", "Теорії перспективи", "Складний новий світ".Нині працює над книжками та статтями, читає платні лекції, доповіді, бере участь у семінарах та конференціях.Одружений вдруге. Має доньку та двох онуків від першого шлюбу та пасербицю від другого

Лідери української опозиції показали себе як погані організатори і як нікчемні стратеги – стверджує філософ Сергій Дацюк

Про що свідчать події на вулиці Грушевського?

– Ми – другорядна країна, у нас другорядні цінності. Хіба там є якісь ідеї? Це те саме, що французькі студенти захищали 1968 року (соціальна криза тоді вилилася в масові заворушення і загальний страйк. Це призвело до зміни уряду, відставки президента Шарля де Голля. – "Країна") – "забороняти забороняється". Ця постмодерністська теза була актуальна наприкінці 1960-х.

Але ж добре, що нарешті ми дійшли до неї.

– А могли б зробити зусилля і захищати принципово інше.

Що саме?

– На Грушевського почалась Четверта світова війна. Третя світова була холодна. В ній програли соціалістичні країни. Були людські жертви, економічні втрати, переможець отримав дуже багато. Світ був перерозподілений. Повноцінна війна, просто не гаряча.

Зараз починається Четверта світова. Вона, скоріше за все, буде мережевою, вуличною, виникатиме в різних частинах світу. Але почалася саме тут, бо арабські країни навряд чи можна вважати належними до Старого Світу. А Україну, певною мірою, можна. У те, що відбувається у нас, втягнуті Європа, США, Росія.

Варто звернути увагу на різницю між 2004-м та 2014 роками. Тоді всі європейці кинулися нас мирити. Посадили примусово за стіл переговорів. Одразу ж ставилось питання про санкції. А чому зараз не так поспішають? Бо міжнародний панівний клас зрозумів: він – єдиний. Їм все одно, хто в країні очолюватиме корупційну систему, допоки ми не поставили питання про її знищення. "Банду геть" – це не те.

Які зміни бачите першочерговими?

– Проблема в системі. Корупціонер може бути і націоналістом, і членом Партії регіонів.

Є два розуміння того світу, який побудують у Четвертій світовій війні. Перший варіант розвитку: держави будуть знищені, суспільства – фрагментовані. Зараз триває формування таких громад в Україні. Навряд чи ми побудуємо федералізм. Скоріше за все, більшість питань вирішуватимуть на рівні територіальних громад. Державний центр і бюджет будуть послаблені й виконуватимуть формальні функції. Тобто отримали гроші – перенаправили їх. Це – ідеальний стан, до якого, можливо, дійдемо за 10 чи за 50 років.

У другому варіанті нації будуть фактично знищені, а замість них виникнуть протоцивілізаційні регіональні утворення. Європа поки що не витримує цивілізаційної конкуренції зі США, Китаєм, навіть Росією. В Європі Британія є американським агентом, а Німеччина – російським. Можемо говорити про глобальну корупцію в Європі. Наприклад, уряд і значна кількість великих корпорацій Німеччини корумповані Росією, Путіним, "Газпромом". Якщо завтра вибухне Німеччина, то я не здивуюсь.

Зараз багато розмов про окупацію України. Але ким вона окупована? Корпораціями, які довго думали, що це їхній вибір – куди йти, що робити. А Росія протягом літа та осені минулого року показала: вони залежні від неї, бо саме вона дозволяє українським корпораціям заробляти. Тобто якщо Росія не схоче продавати Фірташу газ, то в нього не буде бізнесу. Він не є вільним у своєму виборі, він не може йти в Європу. Відтак великі корпорації, що залежні від Росії, становлять небезпеку для України.

Тобто нам треба якимось чином позбутись олігархічної моделі економіки?

– Проблема в тому, що питання про розукрупнення олігархічного бізнесу системно ніхто не ставить. Тимошенко про це говорила поки не прийшла до влади. Тоді вся її антиолігархічна риторика скінчилась. Правильно було робити кампанію публічною й тривалою: пояснити для чого це, розробити план.

Питання про соціальні перетворення також ніхто не ставить. Всеукраїнське об'єднання "Майдан" і лідери опозиції хочуть повернути все до 2010 року, коли Янукович став президентом. Це – глухий кут. Ми там уже були. Наприклад, говорять про нове виборче законодавство. Але ми його змінювали разів п'ять. Це не працює, поки не заберемо системний чинник – спроможність олігархів ­перетворювати парламент на клуб акціонерів. Хоч би які закони написали, вибирають людей, їх скуповує олігарх, організовує свою фракцію, має більшість, а меншість може йти відпочивати. І ви нічого не зробите, коли їхні статки порівняні з річним державним бюджетом. Вони можуть робити все що завгодно.

Допоки ми не почали обговорювати змістовні речі, революція початися не може. Тому Майдан і події на Грушевського я називаю громадським протестом.

Чи могли президент і опозиція зупинити те, що відбувається зараз, на перших етапах?

– Опозиціонери нічого не можуть запропонувати Януковичу. Вивести людей із Грушевського? Так вони їх не контролюють. Тоді про що можуть говорити з президентом?

Експерти кажуть: проблема в тому, що ніхто не схотів чи не зумів узяти відповідальність на себе.

– Чого ж? Юрій Луценко закликав до штурму правлячої банди. Він – один із лідерів опозиції. По факту люди йдуть за ним. А решта закликають до переговорів. Але треба інтелектуально працювати, щоб піти на компроміс із владою.

Влада готова до обговорення ідей?

– Ні. Політика – понад усе. Тобто спочатку влада, а потім ідеї. Це принципове нерозуміння, як влаштований світ, бо політична влада в сучасних умовах мало що означає. Може видатись, що Янукович дуже самостійний, але він залежний і від Путіна, і від Обами, і від Європи. У нас люди здобувають владу в ситуації інтелектуальної неготовності до неї. Якщо прийшов туди з вуличним, телевізійним мисленням, тебе швидко переграють, вкажуть на твоє місце. Янукович думав, що може йти в Європу, а Путін пояснив, що він цього не може зробити. І через ідіотизм Януковича країна вляпалася в політичну кризу.

А вплив Росії?

– У Росії така ж дезорієнтація, як і в нас. Щоправда, там є певне коло людей з імперськими ідеями, які розуміють: зараз вибудовується принципово нова карта світу. Вони намагаються бути учасниками міжнародних ігор: із Сирією, з Німеччиною, з Україною, Білоруссю. Україна ж ні в які ігри не грає. Ми – провінційна країна. Ми три роки працювали на "Межигір'я". І це ж приклад для інших. Кожен прокурор, суддя хочуть побудувати щось подібне. І вся ця банда смокче гроші з бюджетів, відбирає бізнеси, рекетує й вкладає в демонстративне споживання. Ми всі – заручники цього процесу.

Як оцінюєте основні вимоги Майдану?

– Основна вимога – зміна влади. Але що буде після цього? Прийдуть інші, повідбирають бізнес у донецьких, кілька місяців показуватимуть боротьбу з корупцією, а потім буде те саме, тільки в інших формах. Як можна віддавати владу лідерам теперішньої опозиції? Вони вже продемонстрували свою некомпетентність, бо довели ситуацію до кривавого протистояння. Вони показали себе як погані організатори, як нікчемні стратеги. Ну, оберемо президентом Кличка, бо більше – нікого. Це буде те саме, що Ющенко. П'ять років людина займатиметься не тим, що треба. Його постійно переграватимуть – як власне оточення, так і зовнішні гравці.

От чому Європа не поспішає вводити санкції проти Януковича? Бо не бачать достойної йому заміни, адже там прораховують кожен крок набагато наперед. Краща людина формується не на Майдані, а у повсякденній інтелектуальній роботі, якої зараз немає.

Допоки Майдан не почав обстоювати змістовні ідеї, це – випуск пари. Щоб у країні відбулися кардинальні зміни, потрібно негайно розгорнути публічне обговорення ідей.

Політики мають бути інтелектуалами?

– У першу чергу, вони мають розмовляти з народом зрозумілою йому мовою. Але у них повинні бути консультанти, які пропонують стратегічні ідеї. Нинішня влада знищила це все, створила сіру піраміду, де радниками призначають спільників у споживацьких інтересах. Попереднє керівництво хоча б якось сприймало ідеї на перспективу. Зараз, коли у владних кабінетах чують щось про інновації, одразу впадають у ступор.

Українці зміняться після теперішніх подій?

– Ми подолаємо страх, бо взнали, що таке терор. Важливо навіть правильно назвати певні явища. Це виб'є аргументи з-під ніг влади. Бо зараз вона називає терористами тих, хто діє на вулиці Грушевського. А це навпаки – реакція населення на владний терор. Потрібно навчитися жити і працювати в умовах державного терору. Це набувається тільки з досвіду. Коли "Беркут" прорвався через перші барикади на Майдані, постало питання: навіщо їх будувати, якщо не вміти захищати. Пройшов якийсь час, і люди зрозуміли: барикади мають свою функцію – можна боронити свої позиції меншою кількістю людей. Можна було тисячу разів про це прочитати і нічого з того не винести. А тепер, коли в тебе поцілили кулею, – це вже інше розуміння.

Зараз ви читаєте новину «"Четверта світова війна буде мережевою, вуличною, виникатиме в різних частинах світу"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 881
Голосування Чому не можна розпускати Верховну Раду?
  • Це суперечить Конституції
  • Хай знімуть недоторканість, ухвалять закони про імпічмент, про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення і новий Виборчий кодекс і можуть йти
  • За нинішніх умов на дострокових виборах у ВР не пройдуть нові партії
  • Мені байдуже до їхньої роботи. Їхні обіцянки на хліб не намастиш
  • Я не проти розпуску. Владу в країні треба перезавантажити повністю
  • Я проти будь-яких ініціатив президента
Переглянути
Погода