Усі, хто зараз говорить про мир із РФ, – це люди, яких купив Путін. Те, що вони в Україні на свободі, не їхня заслуга, а наше недопрацювання, – каже журналіст Айдер Муждабаєв
З початком війни Росії з Україною ви переїхали з Москви до Києва. Що підтверджує, що це – правильний вибір?
– Те, що я живий. Це системно правильне рішення.
Що розчарувало в Україні найбільше за час перебування?
– Нічого. Україна краща, ніж США та будь-яка країна Європи. З кожним днем я все більше розумію: якщо в світі є правда, то вона – тут. І це не високі слова, а порівняння з тим, що думають і кажуть на Заході.
В Україні багато чесних людей зі здоровим глуздом. Розуміння того, що відбувається у світі, тут значно ясніше, ніж в інших країнах. Може, це і не наша заслуга. Так сталося, що ми один на один із Росією. Західні партнери не знають, яку тактику і стратегію обрати. Хочуть дружити з Москвою. Мовляв, якщо російського ведмедя годувати і гладити, він буде добрий. Цій помилці вже 500 років.
Україна стає сильнішою чи навпаки?
– Зміцнюється, відколи почалася війна. Пам'ятаємо, якою була армія. Існувала загроза втратити ледь не всю країну. Те, що цього не сталося, – заслуга людей, які воювали й допомагали їм. Однак ми не дуже сильні. Не треба думати, що в нас найпотужніша у Європі армія. Це складно перевірити. Ми – в ситуації, коли вибору немає. Треба чинити спротив або здатися і зникнути. Це не перебільшення. Якщо хтось каже, що є варіанти, – це популісти, маніпулятори або російські шпигуни.
Україна стала сильнішою, бо частина старої еліти пішла. На різні посади прийшли нові люди. Всі кажуть, що цього замало. Але раніше взагалі був шлях у нікуди. Зараз з'явилася надія. Хоча й тепер рівень корупції неприйнятний.
У яких сферах стали сильнішими?
– У військовій. Я був на фронті – люди там уже досвідчені. Хоча є недобра тенденція – звільняються обстріляні військові. Зі мною ділилися, що їм в очі говорять: "Герої нам більше не потрібні – нам треба професіонали". Але в нашій армії це часто одне й теж. Вони воювали, у них є досвід. Кого називають професіоналами люди, які вважають, що нам герої не потрібні? Мої друзі-військові кажуть, що це – штабісти. Відбувається вихолощення офіцерського складу. Досвідчених міняють на штабних.
Чого очікувати від президентських і парламентських виборів 2019 року?
– Мені не подобаються політики, які експлуатують тупі лозунги. Популізм – це непогано. Але коли за політиком стоїть щось суттєве. А за нашими стоїть лише бажання прийти до влади.
Коли голосуєш за політика, обираєш собі дружину, а не коханку. Тому що з ним жити. Якщо потрібно на раз, то вибираєш за екстер'єром: як вона ходить, усміхається, обіцяє. А якщо жити кілька років, то треба подумати. А в нас тільки екстер'єр. І вони вважають, що це досі працює. Можливо, однак уже не так. Україна у виборчому сенсі порозумнішала. Відверті популісти, які вважають людей за акваріумних рибок – постукав по склу й вони все забули – не переможуть.
Чия перемога на виборах президента була б оптимальною для країни?
– Це має бути чесний, порядний політик, який не продасться Росії, не здасть інтересів України.
Усі, хто зараз говорить про мир із РФ, – це люди, яких купив Путін. Хто вимовляє слово "мир" – все, до побачення. Те, що вони в Україні на свободі, не їхня заслуга, а наше недопрацювання. Мир із позицій капітуляції – неприйнятний.
Політик забуває про Крим і Донбас, відмахується загальними фразами – це теж критерій того, що він – нечесний і проросійський. Взагалі будь-який нечесний політик в Україні в підсумку – проросійський.
Якщо український політик забуває про Крим, то цей товариш сто відсотків спілкується з Кремлем. Те саме, якщо він не підтримує прагнення кримськотатарського народу отримати батьківщину як автономію у складі України. Ми завжди жили під гнітом російської більшості. Вони зараз додали свого населення на півострові, щоб казати, що їх там багато, і кримські татари не мають ніяких прав. Ми – корінний народ України. У нас мають бути свої права на мову, культуру, на рішення щодо природи, надр.
У Москві розуміють, що їм не вдасться просунути в Україні відверто проросійського політика. Їм треба варіант realpolitic (політика, зосереджена на силі та здатності впливати на рішення інших країн, а не на ідеалах, моралі, принципах. – Країна), подібний до західного, щоб намагався домовитися з Кремлем. Насправді realpolitic для України – це кінець і поглинання. Такий президент нам точно не треба.
Як оцінюєте можливу майбутню перемогу Юлії Тимошенко?
– У своїй передвиборній промові вона про Крим не згадувала зовсім. Мене це не влаштовує. Її та будь-кого, хто забуває про півострів, жорстко критикуватиму.
Як оцінюєте інсценування вбивства Аркадія Бабченка? Про цю подію вже забули?
– Річ не в конкретному замаху на Аркадія Бабченка. Адже могли обрати іншого. Нічого ще не закінчилося. Російські служби працюють системно. Коли деякі журналісти кажуть, що це – випадковість, таке враження, що вони щойно з пісочниці вийшли. Подивіться, що Кремль творив у США. Витратили під 100 мільйонів доларів на агітацію за Трампа. Невже вони не працюють системно для дестабілізації України? Як у політичній, так і у фізичній площині – вбити, підірвати, влаштувати хаос. Ми ж пам'ятаємо, що було, коли оголосили про вбивство Бабченка. Деякі почали кричати: "Все, у нас немає країни". Російська пропаганда вила від щастя. Я ще не встиг доїхати до квартири Аркадія, вони вже все розказали про Україну – "держава-невдаха". За 20 хвилин.
Це робиться для дискредитації України в світі?
– Я зустрів тут різних людей. І тих, які мені не подобаються політично. Але вони – не людожери. Вбивства, вибухи – це точно не українське. Замовлення можуть виконати люди з українськими паспортами, але це – російська стратегія. Я жив у країні, де організовані спецслужбами вибухи й вбивства журналістів були нормою життя. В Україні такого ніколи не було.
Також ніколи не було того, що росіяни намагаються продати, – міжнаціональної ворожнечі. Вони це експлуатують у своїй пропаганді. Це як поганий журналіст вигадує заголовок, а потім під нього пише текст. Придумали Україні образ фашистської держави. Набирають під це фактуру. Знаходять у мережі людей, яких можна чимось зачепити, і наймають їх. Ті влаштовують набіги на циганські табори, погроми єврейських кладовищ, кидають пляшки в синагогу у Львові. Не уявляю жодного націоналіста, щоб він валив каміння на староєврейському кладовищі. Це абсолютно російська історія. Сподіваюся, ці погроми розслідують.
Чому це досі ефективно? Програємо в інформаційній війні?
– Вони влаштовують акції і тут же їх політично розжовують із фейковими смислами. Розіп'ятих хлопчиків більше ніхто не робить. Це вульгарно і застаріло. Німецьке посольство двічі їздило у Слов'янськ шукати розіп'яту дитину. Зараз у це ніхто не вірить. Інспірують події, за які можна зачепитися, а потім ідуть медійні хвилі з брехливими коментарями. Роблять це у Франції, США, Британії, Німеччині. І в багатьох українських ЗМІ. Користуються свободою і недопрацюванням українських спецслужб. Доводять людей до розчарування у своїй країні, у своєму виборі. Мовляв, не треба було смикатися.
Завдяки інсценуванню вбивства Аркадія Бабченка СБУ отримала список 47 людей, яких збиралася ліквідувати РФ. Ви в ньому теж є.
– Я там – на першому місці. Цей перелік невідомого походження. Його проросійське ЗМІ опублікувало (сайт Страна.ua. – Країна). Може, він справжній, а може й ні. Путін не сидить на чолі столу з черепом у руці, й не пише кров'ю цей список. Є багатошарова система. Замовників і виконавців може бути багато. Для вбивства Дениса Вороненкова (депутат Державної думи РФ, у 2016-му переїхав до України. Убитий трьома пострілами 23 березня торік у центрі Києва. – Країна), наприклад, знайшли кримінальників у Росії, які замовили вбивство тут.
Росія – утриманка Заходу, за вашим визначенням. Як тільки він перестане з нею торгувати, все рухне. Чому Захід досі не вдається до жорстких заходів?
– Західні санкції щодо РФ виглядають так: ми вам даємо 100 євро за газ. А 1 євро не дамо, бо ви погані. Анексували Крим і ведете війну, тому отримаєте лише 99 євро. Це банальний підкуп. Росіяни зрозуміли, що купити можна майже всіх. Кубок світу з футболу варто аналізувати винятково з точки зору політики. Москва купила право його проводити. Взяли склад виконавчого комітету ФІФА, поділили їх на три групи. Перша – хто точно за них, тобто вже під впливом. Друга – точно проти. Наприклад, Велика Британія. З третім сектором почали працювати. Шукали компромат, підкуповували. Хтось комусь був винен – у ФІФА теж не янголи працюють. До кожного знайшли підхід. Це коштувало кілька десятків мільйонів доларів. Олімпіаду в Сочі купили так само.
1979 року СРСР лише ввів війська в Афганістан, який чорт знає де знаходиться для Європи. Але тоді був повний бойкот Олімпіади в Москві. Зараз є Євросоюз, збили "Боїнг", бомбардування в Сирії, потоки біженців у Європу, а лідери західних країн їдуть до Путіна цілувати йому руки. Економічна блокада Росії могла б бути у десять разів сильнішою, якби політична воля. За кілька років РФ можна було б придушити.
Росія розвалиться чи ні? Коли і за яких обставин?
– Те, що ми бачимо на території під назвою РФ, – хворе й неадекватне. Це не може тривати дуже довго. Обов'язково буде криза. Цей хворий не зможе вижити. Він тримається за рахунок апарату штучного дихання, який підкачує нафта і газ. Питання полягає тільки в часі. А Захід має тиснути.
Для України розвал РФ нестиме лише плюси. Але щоб все було нормально, треба забрати у росіян ядерну зброю. Як на місце ставили нацистську Німеччину, так само варто поводитися з Росією. Розділити на окупаційні зони, створити "план Маршалла", заборонити вибори на певний період, змусити займатися громадськими роботами. Словом, вивітрювати з мозку думку, що ти – найкрутіший у світі і можеш усіх поставити раком.
За яких умов можливий палацовий переворот у Кремлі? На скільки він зараз імовірний?
– Має бути економічна криза. Це суспільство схоже на голодного ведмедя. Ви будете чухати його за вушком і поїти молоком з ложечки, але як тільки він наїсться – зжере вас. Росія – суспільство з печерною психологією. Злочин проти іншого з користю для племені – це їхній формат поведінки. Поцупити акумулятор з комбайну сусіднього колгоспу – доблесть. Вкрасти Крим – норма. Російські ліберали часто говорять: "Крим ми взяли незаконно, але не повернемо".
За умови економічного спаду, сильного зовнішнього тиску, політичної і фінансової ізоляції – РФ не стане досить скоро.
Чому росіяни підтримують Путіна?
– Путіна як такого не існує. Це така статуя для росіян, як у фільмі "Формула кохання". Їхня особиста чуттєва ілюзія. Вони його намалювали, виростили, розправили йому плечі. Тут і західні ліваки допомогли. Журнал The Times чотири рази ставив його на обкладинку як найвпливовішу людину світу. Хіба можна владному наркоману давати такі наркотики? Тепер він нікого не вважає за людей.
Чому російська політична опозиція настільки слабка?
– Бо вона наскрізь продажна, безсовісна і боягузлива. 99 відсотків російських політиків – безпринципні, брехливі. Війна з Україною це вкотре показала.
Коли опозиціонер говорить, що Україна не їхня тема, – він ідеальний для Путіна. Той буде сам із руки його годувати. Половина з них живе на гроші Кремля. Інші – просто дурні.
Михайло Ходорковський 10 років відсидів через цей режим. Вийшов із тюрми. У нього питають, чи пішов би він воювати у Чечню. "Так, звичайно, я ж за Росію", – відповідає.
Дії Росії щодо кримських татар – це гібридний геноцид, кажете ви. Чим він закінчиться?
– Мені у Facebook кремлівські боти пишуть, що кримських татар планують масово депортувати. Навіть дату вказують. Можуть піти на це. Путін щось робить – і дивиться на реакцію. Якщо йому ніхто нічого не каже, то він продовжує. Якби на анексію Криму відреагували по-іншому й туди прибув флот США, оточив півострів, сказавши "ми підемо тоді, коли ви підете", Путін би вивів війська. Але він не побачив спротиву.
Дві третини українських політв'язнів – кримські татари. Це ж недарма. Кримські татари майже перестали спілкуватися з сусідами-росіянами, бо це – страшно. Може піти і написати донос.
Українці зрозуміли, що ми за народ. Відносяться до нас із повагою. Ми ніколи не відчували до себе такого гарного ставлення.
Вже кілька років не можуть прийняти закон про права корінних народів, де основна увага приділяється кримським татарам. Чому цей закон такий необхідний? Що він змінить? Чи сприятиме поверненню півострова?
– Дуже погано, що Україна не прийняла жодного закону, який би підтримував кримських татар. Ми – єдиний корінний народ цієї держави, окрім українців. Цей закон дасть кримським татарам розуміння, що вони виживуть. Він подарує надію, сили боротися. Нам немає іншого порятунку, окрім автономії у складі України. Держава має показати свою волю.
Коли Крим знову стане українським?
– Коли будуть реалізовані умови, про які ми говорили. Буде відповідне українське законодавство. Економічний і політичний тиск із боку Заходу щодо Росії. Криза в РФ. Треба чимало факторів.
5 
1
Коментарі
1