"Армія лояльна до Москви. Готова виконувати найкривавіші накази"

Кремль бере Лукашенка під контроль, щоб більше не рипався на Захід, – каже білоруський опозиціонер Віталій Макаренко

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко у квітні заявив, що на нього і його синів готувався замах. Ви стали одним із 10 фігурантів справи. Що вам загрожує на батьківщині?

– До 12 років тюрми. Якби знайшли "жертву змови", могла бути смертна кара. П'ятеро з 10 звинувачених у справі – учасники "Білоруського народного фронту". Знаю їх із 2000-х.

Мене звинувачують, що брав участь в онлайн-стрімі в зумі з іншими опозиціонерами, де говорили про демократизацію Білорусі та нову конституцію. Коли ситуація з протестами спала, запропонував друзям провести онлайн-зустріч, щоб обговорити, як об'єднати розрізнену опозицію. Але там читали лекцію про демократію. Мені було нецікаво, тому більше не брав участі.

Цей "замах" – спільна операція російського ФСБ і білоруського КДБ. Так Кремль лякає Лукашенка. Щоб той не міг більше маневрувати між Заходом і Росією. Тепер, після скандалу з літаком, йому залишається тільки підпорядкуватися Путіну.

 

Лукашенко боїться за своє життя і сина 16-річного Миколи. Ймовірно, це був сигнал росіян, що можуть убити обох. Кремль знає слабкі місця й тисне на них. З інтелігентних і бідних опозиціонерів зробили кривавих терористів.

Якби хотіли, могли з таким самим успіхом узяти десяток пересічних білорусів. Більшість населення країни хоче смерті диктатора. Як і у вас хотіли кінця Януковичу 2013-го. Я був потрібен, щоб приплести Україну. Ще й Львів, бандерівці. Для ФСБ – те, що треба.

Від чого залежить, чи отримаєте статус біженця?

– Україна неохоче його дає. Навіть іноземцям, які воювали на Донбасі. Проти білорусів удома відкривають кримінальні справи, можуть посадити, катувати й навіть стратити. Але Білорусь не має статусу небезпечної країни. Це дає привід відхиляти прохання.

Запити розглядають довго. Минає термін легального перебування в країні. Прохачі мають повертатися додому чи жити нелегально. Білоруське посольство каже – ваш паспорт недійсний. Якщо віддаси його туди поміняти, не матимеш ніякого. Візит може завершитися арештом у посольстві й депортацією. Після примусового приземлення літака Ryanair 23 травня заради арешту опозиційного журналіста Романа Протасевича та його дівчини Софії Сапеги, й не такого можна очікувати.

Українські чиновники співчувають нам, але система неповоротка.

Білоруси часто тікають поспіхом, без грошей і речей. Їм треба знайти роботу. Без документів тут не можна легально працювати. Немає посвідки на проживання, не відкриєш рахунок у банку, не маєш картки.

Арешт Протасевича може бути операцією російської ФСБ, щоб підставити Лукашенка?

– Так. Крім нього та Софії в Мінську з борту зійшли ще четверо росіян. Мабуть, ФСБшники. Заарештований журналіст писав, що в аеропорту Афін невідомий пробував сфотографувати його паспорт.

У режиму не було причин так висмикувати Протасевича. Nexta працює без нього. Він не знав нічого важливого для КГБ. Ситуація загнала Лукашенка у глухий кут. Зробила залежнішим від Кремля.

Чому Лукашенко погодився на це?

– Він параноїк. Психіатр Дмитро Щигельський, який емігрував у США, досліджував його з 2001 року. Поставив діагноз – мозаїчна психопатія. Російські спецслужби знають про це і давлять. Так само Януковича штовхали до насильства й розстрілів, а потім – до втечі.

Путін бере білоруський режим під контроль, садить на гачок. У нацистів було "остаточне вирішення єврейського питання", у глави Кремля – білоруського.

Це буде не аншлюс, радше маріонетковий режим Лукашенка. Чи поставлять замість нього якогось Бабарика (Віктор Бабарико – колишній голова правління Белгазпромбанку, виступав за співпрацю з РФ, кандидат у президенти Білорусі на виборах влітку 2020 року, із червня 2020-го він і син Едуард сидять у тюрмі. – Країна).

Росіяни можуть швидко та безкровно зняти диктатора й замінити на когось привабливішого. Буде не так соромно за маріонетку, а ЄС вітатиме "перемогу демократії".

Лукашенко виконує всі забаганки Москви. Де-факто триває захоплення при формальному збереженні незалежності. У нас немає російських баз, але білоруська армія лояльна до Москви. Все вище командування вчилося в радянських навчальних закладах та Академії генштабу РФ.

Протести показали, що керівництво армії готове виконувати найкривавіші накази. Військові у Бресті застрелили Геннадія Шутова. Потім судили його і друга, що начебто вони чинили опір міліції.

Протести завершилися торік восени. Що відтоді відбувалося в білоруському суспільстві?

– Режим мститься і добиває всіх, хто брав у них участь. Максимально демонстративно та жорстоко. Мобілізує прихильників. Показує, що їм за злочини ніякого покарання не буде, можете робити, що хочете.

Але протестний потенціал не спав. Він придушений зневірою і страхом. Багато людей виїхали, сидять чи їх судять. Щонайменше 15 убили. За політичними мотивами в тюрмах щонайменше – 449 в'язнів. Через систему репресій пройшли понад 40 тисяч. Але ж люди не стали любити Лукашенка. Бояться, але готові вийти, якщо потрібно. Треба знайти інші форми протестів. Із серпня 2020 року організувалися локальні спільноти, в які об'єдналися раніше незнайомі люди.

Зросла схильність суспільства, особливо молоді, до насильницьких методів. Переконані, що мирні методи не виправдалися та приречені. Але важко передбачити, як склалося б у разі силового протистояння. Ймовірно, режим утопив би все в крові.

Чи відрізняються настрої у великих містах, містечках і селах?

– Дуже. Флагманом протестів був Мінськ і великі міста. Простіше отримати допомогу після репресій, знайти роботу, якщо звільнили. У містечках складніше. Там і раніше бракувало роботи, сильніший тиск місцевої влади.

За рік ціни помітно зросли. Середня зарплата в Білорусі – 547 доларів. Немає катастрофи, як 2011-го, коли рубль утричі знецінився. Проте рівень життя повільно й помітно знижується.

Якщо ЄС закриє для Білорусі ринок калійних добрив і продуктів нафтопепреробки, це обвалить економіку, бо з цього живе країна. Плюс – мито за транзит. Такі основні джерела надходження валюти.

Наша країна добре заробила на санкціях Росії проти продуктів з ЄС. Міняють документи та продають білоруські креветки чи манго росіянам. На цьому наживаються чиновники обох країн. Через Білорусь відбувалася таємна торгівля й транспортне сполучення між Росією й Україною.

 

Скільки білорусів утекли з країни?

– За рік 30–40 тисяч. І потік зростатиме з посиленням репресій. Особливо, якщо відкриють кордони після вакцинації. Багато хто в рік пандемії не міг виїхати в країни Євросоюзу.

Хто, крім силовиків, є опорою режиму?

– Насамперед силовики та спецслужби. У Мінську спецназівці переважно живуть окремо, у спеціально зведених будинках. Також є відомчі багатоповерхівки для міліції та силовиків.

Лукашенка підтримують чиновники та всі, хто може займатися корупцією. Хоч більшість із них за можливості відправляють дітей вчитися на Захід. Ще є вчителі й директори шкіл, частина провладного приватного бізнесу. Ну, й люди, які ностальгують за СРСР. Загалом приблизно 25–30 відсотків населення.

Чим зараз живе Могильов?

– Відчувається розчарованість, психологічна втома. Багато людей бояться потрапити за ґрати. Усі в курсі жорстокості в СІЗО. Багатьом затриманим ламали руки, ноги, ребра. Це шокувало. Спочатку думали, що таке росіяни роблять. Виявилося – свої.

У силові структури умисне беруть схильних до садизму, без здатності до співчуття. Нормальна людина туди не піде. Тим паче на третьому десятилітті режиму. На кожного силовика й чиновника має бути компромат, щоб був до кінця відданий режиму. Іноді доходить до смішного, коли самі збирають його на себе.

Також їх 24 години на добу накачують пропагандою, що оберігають батьківщину й порядок. Їм кажуть, що Захід хоче захопити, а вони – фортеця в облозі. У багатьох із них дитячі психологічні травми. Плюс – отримують матеріальну винагороду, відомче житло.

Чому білоруси обирали мирний шлях, коли так били?

– Частина характеру й невіра в дієвість насильства.

Наскільки масштабно ФСБ діє в Білорусі?

– Вільно почувається. Яскравий приклад – Павло Гриб (син атовця, 19-річний український студент, у серпні 2019-го поїхав у білоруський Гомель на побачення з дівчиною. Його заарештувала російська ФСБ. Засудили в РФ до шести років колонії за сприяння тероризму, звільнений за обміном між РФ та Україною у вересні 2019-го. – Країна). Так само КГБ забирає білорусів із російської території без жодних юридичних процедур.

Чи є російська воєнна загроза для України з боку Білорусі?

– Досі така ідея була непопулярна. Після історії з Протасевичем з України малюють образ ворога. Через Білорусь радше може піти не армія, а "зелені чоловічки", диверсанти. Росія може навіть не казати про них Лукашенку.

Які головні висновки з білоруської революції зробили для себе?

– По-перше, Лукашенко втримався, але втратив суспільну підтримку. Його ненавидять більшість білорусів і сприймають режим як окупаційний. Опорою є меншість. Вона патологічно жорстока й готова на все заради збереження статусу. Розуміють, якщо їх скинуть, втратять усе, й, можливо, сядуть.

По-друге, став значно кращої думки про наше суспільство. Це не безмовна юрба. Проте, на жаль, не маємо інструментів, щоб змінити владу. Важко сказати, чим закінчиться. Можливо, тихим гниттям, чи знову все вибухне.

По-третє, Лукашенко залежить від Путіна. Якщо той захоче, швидко замінить.

Чому не вдалися кардинальні зміни?

– Лукашенка у критичний момент підтримав Путін. Не відбувся перехід силовиків і номенклатури. Перемога не була закладена в сценаріях тих, хто волею ситуації очолив протест. Вони не знали, що робити. У них не було плану, як перемогти і взяти владу. Відбулося народне повстання проти диктатури.

×