середа, 09 грудня 2020 18:24

"2021-й буде роком стрімкого відновлення української економіки"

Інвестиційні банки світу Україну вважають одним із найбільш недооцінених активів Східної Європи, – каже економіст Михайло КУХАР

Через коронавірус Україна може стикнутися з найбільшою економічною кризою за десятиріччя, прогнозує ООН. Понад 9 мільйонів громадян опиняться в бідності. З початку пандемії 80 відсотків домогосподарств втратили доходи. Принаймні одна людина у більш як 40 відсотках сімей залишилася без роботи. Як оцінюєте ці показники?

– Це аналіз даних після локдауну в березні–травні. У червні більшість повернулися на робочі місця. Коли на ринку є надлишок робочої сили, падає середня зарплата по країні. У нас вона п'ятий місяць поспіль зростає. Найменшою була у квітні – 10 542 гривні. У жовтні – 12 058.

Спад економіки справді був. У 2014–2015 роках валовий внутрішній продукт обвалився вдвічі. А в другому кварталі цьогоріч – лише на 11 відсотків. Падіння за рік становитиме 5,2 відсот­ка, за розрахунками Ukraine Economic Outlook. Середня зарплата 2015-го впала до історичного мінімуму – 170 доларів. Зараз – майже 470. Якби не другий локдаун, можливо, вийшли б на нульовий рівень ВВП останнього місяця. Однак у грудні падіння буде на 2,5 відсотка.

Очікую зростання на 1,2 процента в першому кварталі 2021-го.

На початку 1993 року інфляція становила 13 тисяч відсотків. 2014-го – понад 20, 2015 року – 43 проценти. Курс піднявся з 12 до 18 гривень за долар. Тобто національна валюта девальвувала на 60 відсотків. Зараз – на 10, а інфляція – 2–3 відсотки.

Колеги з ООН помиляються – найгірша рецесія десятиліття була в нас на другий рік війни – 2015 року, а не 2020-го.

  Михайло КУХАР, 46 років, економіст. Народився 2 червня 1974-го  в Києві. Батько Олександр  Федорович – радянський дисидент, за фахом економіст, мати Тетяна Михайлівна – інженер. Отримав ступінь Senior Executive MBA у ”Бізнес-школі МІM”. Тепер тут викладає макроекономіку. У 1990-ті працював у Міжнародному центрі перспективних досліджень, економічних дослідницьких програмах, які фінансували Міжнародний валютний фонд, Світовий банк та Європейський Союз. У 2000-ті створив низку консалтингових, дослідницьких і медійних компаній. Був засновником та головним редактором українського видання Harvard Business Review. 2015-го заснував Незалежну групу макроекономічного аналізу й прогнозування Ukraine Economic Outlook, на чиї щомісячні прогнози розвитку економіки нашої країни підписані провідні світові банки та компанії, що інвестують в Україну. У шлюбі. Дружина Ольга – письменниця та підприємець. Має 25-річного сина Артура і 8-річних доньок Єлизавету й Анастасію. Улюблена книжка ”Макроекономіка. Глобальний підхід” Джеффрі Девіда Сакса; фільм – ”Небо над Берліном” Віма Вендерса. Любить куховарити й мандрувати. Живе в Києві
Михайло КУХАР, 46 років, економіст. Народився 2 червня 1974-го в Києві. Батько Олександр Федорович – радянський дисидент, за фахом економіст, мати Тетяна Михайлівна – інженер. Отримав ступінь Senior Executive MBA у ”Бізнес-школі МІM”. Тепер тут викладає макроекономіку. У 1990-ті працював у Міжнародному центрі перспективних досліджень, економічних дослідницьких програмах, які фінансували Міжнародний валютний фонд, Світовий банк та Європейський Союз. У 2000-ті створив низку консалтингових, дослідницьких і медійних компаній. Був засновником та головним редактором українського видання Harvard Business Review. 2015-го заснував Незалежну групу макроекономічного аналізу й прогнозування Ukraine Economic Outlook, на чиї щомісячні прогнози розвитку економіки нашої країни підписані провідні світові банки та компанії, що інвестують в Україну. У шлюбі. Дружина Ольга – письменниця та підприємець. Має 25-річного сина Артура і 8-річних доньок Єлизавету й Анастасію. Улюблена книжка ”Макроекономіка. Глобальний підхід” Джеффрі Девіда Сакса; фільм – ”Небо над Берліном” Віма Вендерса. Любить куховарити й мандрувати. Живе в Києві

Що відрізняє нинішню кризу від попередніх?

– Під час будь-якої раніше зривався курс долара. Вкладники забирали гроші з банків. Світову економічну кризу в нас завжди доповнювали валютна й банківська всередині країни. Цього разу депозити майже не впали. Бо розвинулася банківська система. Раніше люди знімали гривневі депозити й купували долари готівкою. За деякий час знову клали ці гроші в банки, але у валюті. За три тижні березня цьогоріч українці на піку турбулентності на валютному ринку перевели 1,8 мільярда з гривень у долари завдяки зручним банківським додаткам на мобільних телефонах. А потім, коли курс заспокоївся, повернули назад. Це пом'якшило попит на готівковий долар.

Уряд, парламент і президент адекватно реагували на виклики?

– На сайті Міжнародного валютного фонду є дані про 192 країни. 25 із них отримали допомогу на стабілізацію економіки під час ковід-кризи. Фонд усім рекомендував чотири основні заходи для пом'якшення падіння і фіксував, як країни їх здійснюють. Це податкові та кредитні канікули, виплати для тих, хто втратив роботу, і стимулювання внутрішнього попиту в економіці за рахунок державних закупівель або інвестицій в інфраструктуру. Наш уряд частково втілив лише останній пункт. Я не поділяю критики "Великого будівництва". Кожна гривня, інвестована у зведення масштабних інфраструктурних об'єктів, створює на 3,5 гривні додану вартість у суміжних галузях.

Маємо невитрачених 40 мільярдів із ковідного фонду. Велика Британія надає роботодавцям 75–80 відсотків компенсації на зарплати людям, яких вони не звільняють. Залишаються без прибутку на квартал, але ніхто не втрачає роботи. Подібна модель – у США. У нас могли зробити кредитні канікули. Це коштувало б 4,5 мільярда гривень на місяць. Протриматися треба було три. Набагато менше бізнесів збанкрутували б. У малих підприємств сплата тіла й відсотків кредитів сягає чверті їхніх видатків на місяць.

Приватбанк зупинив лише виплати за відсотками. Фонд держмайна не брав орендної плати з підприємств. Багато приватних власників нерухомого майна теж звільнили бізнес від орендної плати під час локдауну. Але це все. Ні копіювання вдалого західного досвіду, ні слідування рекомендаціям МВФ ми не побачили.

Дефіцит бюджету зріс на кінець року до майже 300 мільярдів. Це найбільший показник в українській історії.

– У зв'язку з цьогорічною кризою Міжнародний валютний фонд дозволив розширити дефіцит до 300 мільярдів, фактично на 8 відсотків ВВП. Національний банк 2020-го не купував облігацій внутрішньої державної позики, тобто не друкував грошей для його наповнення.

Станом на першу декаду листопада, профінансували лише 112 мільярдів гривень дефіциту. Максимально до кінця року можемо досягнути 145 мільярдів. Хоча дозволені рамки – 300 мільярдів гривень. Тому ми недовиконали план із дефіциту в рік кризи, не профінансували повною мірою програм, що пом'якшило б удар для бізнесу. Знаю лише, що МВФ дозволяв і рекомендував це робити.

Зараз надходження від податків становлять 105 відсотків плану за жовтень. Ми вийшли на траєкторію поновлення. Ніякої "кризи" з бюджетом немає. Це невдала спроба підняти політичний скандал. Уряду є чим дорікнути, але не в бюджетній кризі.

Економіка витримає новий тотальний карантин?

– Навіть за повного локдауну падіння не буде таке сильне, як навесні. Маємо карантин вихідного дня, як у Німеччині, Франції, Іспанії, Португалії. У Франції за жовтень люди стали менше споживати на 5 відсотків. Це несуттєві збитки. В Україні буде 5–7 процентів. Майже 0,5 відсотка ВВП за місяць.

Логістична інфраструктура України зробила квантовий ривок уперед у схемах доставки. За нормальних умов це тривало б років 10.

Як уряд може підтримати малий і середній бізнес?

– Має згадати, що в меморандумі з Міжнародним валютним фондом є пункт про 300-мільярдний дефіцит, і почати його використовувати на виплати малому й середньому бізнесу.

1 січня запроваджують касові апарати для фізичних осіб-підприємців. Вчасно?

– Небезпечно експериментувати із закручуванням гайок напівживому бізнесу в рік рецесії. Вважаю, втратою двох третин популярності Володимир Зеленський завдячує Данилу Гетманцеву (голова Комітету податкової, митної та фінансової політики у Верховній Раді. – Країна). Він особисто своїми рішеннями з фіскалізації налаштував проти президента щонайменше 3 мільйони ФОПівців країни. Не приховує своїх соціалістичних поглядів. Хоче, щоб держава все контролювала. Щоб усі сплачували високі податки. Це згубна модель. Влада таких, як він, привела Кіпр і Грецію до дефолту.

Після запровадження законів про фінансовий моніторинг у червні за три тижні попит на готівку на тіньовому ринку перевищив 54 мільярди гривень. Це трирічна норма. Тіньова економіка в Україні становить 31 відсоток, за підрахунками Світового банку. Хоч би як бюрократи затискали бізнес, він завжди знайде шпарину, щоб вижити. Але робити це за "гетманщини" стає дедалі важче.

Потрібно знижувати фіскальний відсоток ВВП. У нас він у півтора разу вищий, ніж у Штатах. Рухаємося від ліберальної ринкової економіки США до регульованої напівсоціалістичної Швеції. У програмі "Слуги народу" обіцяли не такі реформи. Там є три економічні пункти – податок на виведений капітал, економічний паспорт українця і ринок землі.

Міжнародний валютний фонд заморозив допомогу Україні. Коли, ймовірно, надасть гроші?

– Нам не дали траншу з чітких причин – конституційна криза і відсутність реформи Вищої ради правосуддя. Думаю, зможемо отримати кредит у першому кварталі 2021-го. Але ніхто за це не поручиться з політичних причин.

У Нацбанку кажуть, що відсутність кредиту суттєво хитне макроекономічну стабільність. Це не так. Україна може взяти під 5–5,5 відсотка будь-яку суму на ринку єврооблігацій будь-коли. У нас немає проб­леми балансу зовнішніх виплат навіть без підтримки МВФ.

Попри пандемію 2021-й буде роком стрімкого відновлення української економіки, за прогнозом Ukraine Economiс Outlook. Матимемо позитивний платіжний баланс – у країну надійде від 4 до 10 мільярдів доларів, за нашими розрахунками.

Відкривається ринок землі. Наші латифундисти вже вклали 2,5 мільярда доларів, аби викупити свої земельні банки, які зараз у них в оренді.

Курс гривні також за цих умов буде стабільний або й зміцнюватиметься. Цього року навіть під час рецесії резерв Нацбанку збільшився, хоч ми заплатили за зовнішніми боргами 12 мільярдів доларів. Ціни на наші експортні товари не надто впали, а от імпорт, зокрема нафта й газ, відчутно подешевшали.

Україна щороку витрачає 12 мільярдів доларів на нафтопродукти, газ і енергетичне вугілля. Вартість бареля нафти цьогоріч спершу впала до нуля, а потім трималася на рівні 25–35 доларів. Економія лише на енергетичному імпорті сягне 5,7 мільярда доларів – це як ще один кредит МВФ.

Українці щороку витрачали до 8 мільярдів доларів на всіх курортах світу як туристи. Цього літа сиділи вдома.

Розрахунки показують, що наш експорт поновиться у другому кварталі 2021-го до докризового рівня. Імпорт, імовірно, – до кінця наступного року.

Ви прогнозуєте, що 2021-го реальний ВВП України збільшиться на 6,5 відсотка щонайменше. Середньорічний курс становитиме 27,9 гривні за долар. Уряд очікує зростання економіки на 4,6 процента.

– Україну очікує позитивний платіжний баланс і без будь-якої заслуги уряду чи Нацбанку, а виходячи з природної кон'юнктури світових ринків. ВВП у доларах зросте на 20 мільярдів, або 16 відсотків. Це означає, що зарплати українців підвищаться щонайменше на 20 відсотків. Не в останню чергу – через відкриття ринку землі.

Наступні вісім років будуть циклом все­світнього економічного зростання, за всіма світовими прогнозами. Нерухоме майно і земля за три-п'ять років подорожчають на десятки відсотків. Це знають усі інвестиційні банки світу. Україну вважають одним із найбільш недооцінених активів Східної Європи. Головне – щоб "комітет Гетманцева" своїм безумним соціалізмом не перешкоджав інвестиціям.

Нещодавно презентували розроблений за завданням президента "Економічний аудит країни" та "Вектори економічного розвитку". Документи мають стати основою "Національної економічної стратегії-2030". Україна втратила трильйон доларів за 10 років через нереалізований потенціал, ідеться в них. За рахунок чого найбільше?

– Через зволікання з реформами впродовж 29 років.

Що треба, аби такі стратегії реально втілювати в життя. На які галузі робити ставку?

– Якби список пріоритетних галузей склали 20 років тому, нині сміялися б із нього. Не передбачили б, що телебачення зможемо дивитися через смартфон. У ринковій економіці завжди самі знаходяться гроші на перспективні проєкти і сфери – бо вона так влаштована. У СРСР були пріоритетні галузі народного господарства. У США фондовий ринок та інвестори вирішують, яка сфера ключова того чи іншого року.

Ми досліджували динаміку зростання в перші сім років після відкриття ринку землі у східноєвропейських країнах від Болгарії до Балтії у 1991–1996 роках. Виявили 42 відсотки збільшення врожайності. Так само вона зросла за ціле XX століття. Бо на приватній землі все росте краще.

Держава – найгірший власник. Варто вкладати в аграрний сектор – це золотий фонд для інвестування. Додану вартість у цьому секторі приносить інфраструктура. Власник елеватора заробляє більше, ніж фермери, які вирощують зерно.

IT-сектор навіть у рік кризи зріс на 21 відсоток. І так щороку. Україна – у п'ятірці в рейтингу 28 європейських держав за обсягами експорту програмного забезпечення. За чотири роки виникли понад 600 середніх орієнтованих на експорт у ЄС підприємств у Західній Україні. І вони продовжують будуватися.

Коли Україна економічно наблизиться до рівня сусідів з ЄС?

– Маємо значні успіхи в боротьбі з корупцією. Подолали її на дорогах, у жеках, у геокадастрі. Але боротьба триває. Найбільша проблема – постійно бідкаємося. У жодній східноєвропейській країні доларовий ВВП не збільшився на 70 відсотків за чотири роки, як він зріс в Україні (з $91 млрд 2016 року до $154 млрд 2019-го. – Країна). Це сталося завдяки зусиллям не уряду, а сотень тисяч українських підприємців. Таких темпів зростання, як ми за останні чотири роки, не показав навіть Китай.

Трохи пригальмувавши в час коронавірусу, вийдемо на таку ж стрімку траєкторію відновлення. Не бачу, що може нам завадити.

Ми пережили найважчі два роки російської воєнної агресії, відштовхнулися і тепер запрограмовані на швидкий підйом. Випереджатимемо сусідів. За п'ять років поїдемо в Болгарію, Словаччину, Угорщину й побачимо, що там люди живуть бідніше. Нашою одвічною конкурентною перевагою був і залишиться високий освітній рівень населення. У XXI столітті це є значною перевагою. У світовій економіці найближчі вісім років справи йтимуть добре. Але в України – набагато краще.

Зараз ви читаєте новину «"2021-й буде роком стрімкого відновлення української економіки"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути