Міжнародне рейтингове агентство Standatd & Poor's 6 серпня вперше в історії знизило довгостроковий кредитний рейтинг США до з рівня "ААА" до "АА +" з "негативним" прогнозом.
Фондові ринки країни відреагували миттєво — значно знизилися основні індекси. Численні інвестори, які до цього вклали гроші у державний борг, стелю якого напередодні влада США вкотре підвищила, зрозуміли, що переоцінили свій майбутній прибуток. Більшість з них купували облігації не готівкою, а через продаж акції внутрішньої позики. Позбувшись "боргових" акцій, інвестори обвалили ціни на них.
Обвал стався і на торгових майданчиках Західної Європи. Багато хто пов'язав це із ситуацією у США. Важко погодитися із таким твердженням, адже насправді індекси у Старому світі знизилися раніше за американські — коли поповзли чутки про те, що S & P може переглянути рейтинги найпотужніших економік Європейського союзу: Німеччини, Франції та Великої Британії. Але, наприклад, рейтинг Франції знижено не було, і вартість її державного боргу лишився невеликим — менше 2% річних. Отже, зараз ми бачимо відголоски того, що почалося вже давно.
Зниження індексів не оминуло й "Українську біржу" та ПФТС. Але пов'язувати це напряму із обвалом у США теж недоречно — надто вже маленькі обсяги торгів на наших основних майданчиках. Швидше за все, іноземні інвестори нині просто побоюються вкладати гроші в ринки, що розвиваються.
Зараз на світових біржах почався сезон великої волотильності — підйоми та падіння як фондових індексів, так і окремих акцій відбуваються різко і часто. Підтвердженням цьому є ситуація на українських майданчиках: останнім часом відкривалися вони ростом, а вже ближче до середини дня просідали і топталися у мінусі, чи, навпаки, зранку падали, а потім потроху відновлювали свої позиції. Таку ситуацію спостерігатимемо принаймні до кінця цього місяця. Можливо, це триватиме і довше, але вже з меншими коливаннями індексів та акцій.
У країнах із розвиненою економікою нестабільність на фондовому ринку може погіршити ситуацію в реальному секторі економіки. У такій ситуації, перш за все, приватні інвестори скорочують обсяги фінансування промисловості, й виникає ризик значного погіршення споживчих настроїв. В Україні ж немає настільки прямого зв'язку між реальною економікою і фондовими ринками, і на перший план виступає інший фактор. Згадаймо, що під час кризи 2008 року восени сталося падіння як на українських фондових майданчиках, так і у реальному секторі. Але вирішальну роль у цьому відіграло зниження зовнішнього попиту на вітчизняні товари і збільшення ризиків інвестування в Україну, що у підсумку призвело до падіння промислового виробництва.
Казати про падіння попиту на український експорт поки зарано. Обвали на світових фондових майданчиках стосуються переважно нафти. А обсяги ринку металів — основному, на якому грає Україна, досить незначні, щоб суттєво вплинути на коливання попиту. На щастя для нас, більшість торгівлі металами позабіржова.
На фоні падіння фондових індексів Росія підтримує свою економіку, опускаючи курс рубля. Завдяки цьому трохи зріс прибуток від експорту. Україні теж варто було б провести незначну девальвацію. Все одно гривня матиме тенденцію до ослаблення у найближчі три роки. Якщо ж девальвація становитиме не більше ніж 5% за рік, то не матиме значного впливу на внутрішні ціни. Але Національний банк звик тримати фіксований курс до того моменту, коли через зовнішні обставини, як це вже було у 2008 році, гривня не обвалиться сама. У будь-якому разі не уряд і не НБУ мають вирішувати, чи проводити ослаблення або посилення національної валюти. Натомість курс гривні треба було би зробити більш гнучким.
Зважаючи на деяку непевність із валютами, багато хто вкладає гроші у золото. Але сьогодні воно переоцінене. Найближчим часом золото, швидше за все, зростатиме в ціні й надалі. Але згодом його вартість значно знизиться. Інвестори, які в нього вкладають гроші, зрозуміють, що ця інвестиція не є такою вже безпечною, як у 2007 році це стало зрозуміло з нерухомістю.
3 
35413
Коментарі
2