"Хочеш за вродливого й заможного американця? А за темпераментного італійця? А за француза? Вони чекають на тебе — тобі лишатється тільки вибрати свого коханого". Приблизно такими текстами заманюють дівчат шлюбні агенції. І "викачують" гроші. Наприклад, за електронну адресу потенційного чоловіка треба заплатити 100 грн.
— Кожна дівчина хоче вдало вийти заміж, — розповідає вінничанка Людмила Воропай, 25 років. — Шлюб з іноземцем часто здається розв"занням усіх проблем. Моя мама налаштовувала мене з підліткового віку, що я маю вийти заміж за іноземця. Я спочатку протестувала, але згодом і сама перейнялася цією ідеєю. Я звернулася до інтернет-сайту "Кохання за океаном". Він спеціалізувався на американських наречених для дівчат із Росії та України. Мене запросили до офісу агентства у Вінниці. Для реєстрації попросили заплатити 250 гривень. Казали, що ці гроші знадобляться на оформлення візи. Справа видалася мені перспективною.
Людмила уклала простеньку угоду, в якій зобов"язувалася не користуватися послугами інших агенцій. Також у документі зазначалося, що фірма не гарантує шлюбу.
Усі без винятку агентства пропонують послуги свого фотографа для створення буклета зі знімками нареченої. Коштує це 100–500 грн. "Першокласний та досвідчений фотограф підкреслить вашу красу. Його найновіша апаратура та професійно виставлене світло зроблять ваші фотографії гідними перших сторінок міжнародних журналів".
— Я завжди хотіла мати кілька хороших фотографій, портретних, так би мовити, — згадує Людмила. — Заплатила за фотосесію 200 гривень. І була страшно зла на себе, бо "першокласним фотографом" виявився сусід моїх знайомих, лікар за фахом. Він підробляв тим, що брав у брата цифровий фотоапарат і знімав дітей для випускних альбомів.
Фото Людмили "висіло" на сайті 257-м номером
Фотографують майбутніх наречених у трьох тематичних категоріях: у весільній сукні, на природі та "на вільну тему".
— Для зйомки у весільній сукні мені принесли брудне, колись біле плаття. Десь на три розміри більше, ніж потрібно. Довелося підколювати 40 булавками. Повертатися боком чи спиною до камери не можна було, бо цей "непомітний" недолік став би очевидним. Фотографії "на вільну тему" я принесла з випускного в інституті. Їх відсканували. Я заповнила анкету й стала чекати, — розповідає Воропай.
Через тиждень фото Людмили "висіло" на сайті аж 257-м номером. Не багато чоловіків будуть так наполегливо клацати анкети.
— Я зателефонувала до агенції й почала сваритися. Але мені пояснили: місце у першій сотні коштує 150 гривень, а у першій двадцятці — 400. Я відмовилася, — каже дівчина.
Через три дні Людмилі зателефонували з агенції. Її анкетою зацікавилися 18 чоловіків. Дівчина почитала анкети і вибрала п"ятьох. За їхні електронні адреси запросили 100 грн. До цього на послуги агенства Людмила витратила 450 грн. Від координат відмовилася.
— Була така зла, що мені захотілося зустрітися з давнім приятелем Євгеном. Ми ще на першому курсі познайомилися — він на перекладача вчився, а я на бухгалтера. Я розповіла про свою весільну епопею. Він утішив: скоро в моєму житті все зміниться. Через місяць прийшов до мене свататися. Півроку тому ми одружилися.
Коментарі