— Національний банк сьогодні не друкує грошей. Це важлива складова нашої політики, спрямованої на забезпечення низької та стабільної інфляції. Торік не витратили жодної копійки на фінансування уряду, його проектів чи таких підприємств, як Нафтогаз, — говорить заступник голови Національного банку Олег Чурій, 46 років.
Що впливає на курс гривні?
— Зараз наша економіка залежить від експорту двох продуктів — зерна та металу. Але Україна не може диктувати ціни на ці товари. Так, ми входимо до десятки світових виробників металу. Та наша частка ринку маленька — 1,5 відсотка. Китай займає 50 відсотків ринку сталі. Ми повністю залежимо від ситуації в цій країні. Будуть нарощувати виробництво сталі чи скорочуватимуть через проблеми з екологією? Ціна може різко впасти, і це негативно вплине на наш платіжний баланс. Раніше його вирівнювали за рахунок зростання боргів в іноземній валюті або витрачали міжнародні резерви. Врешті-решт це призводило до того, що нам у борг ніхто вже не давав. Тоді мали валютну кризу.
Те саме стосується й агропродукції. Україна — один із найбільших виробників у світі. Але ми не визначаємо цін. Оскільки експортуємо переважно товари низької переробки, які дуже залежать від світових ринків.
Стара модель економіки вже не працює. Така велика країна не може залежати від експорту двох товарів і світових цін. Мусимо позбутися сировинного прокляття. Майбутнє тільки за виробництвом товарів із високим ступенем переробки. Щоб зробити крок уперед, необхідні масштабні реформи. Зараз інвестори бояться вкладати кошти в українську економіку.
Які саме реформи потрібні?
— Судова реформа — номер один. Антикорупційна політика, реформа правоохоронних органів, державної служби, державних підприємств.
На який курс українцям орієнтуватися 2017 року? Той, що закладений у держбюджеті — 27,2–27,7 гривні за долар?
— Закладений у бюджеті курс є розрахунковою величиною. Побудований на прогнозах Міжнародного валютного фонду. Залежить від багатьох припущень: якими будуть ціни на метал, агропродукцію, енергоносії. Але прогнози можуть і не виправдатися.
Зараз у нас гнучкий курс гривні. Він є результатом попиту та пропозиції на ринку. Так, Нацбанк бере участь у цьому ринку. Виходить із інтервенціями — скуповує чи продає валюту. Але з двох причин. Перша — згладжуємо надмірні коливання курсу, викликані не ринковими, а ситуативними факторами. Друга причина — накопичення міжнародних резервів.
Важливо привчити українців до гнучкого курсу. У чому полягало зло фіксованого, який був у країні раніше? Компанії й населення забували про ризики. Безвідповідально брали на себе зобов'язання в іноземній валюті.
Маєте на увазі валютних позичальників?
— Так. Люди дивилися на курс долара по 5 гривень і брали валютні кредити на квартири по 200 тисяч доларів. Хоча зарплату отримували в гривні.
Але ж банки самі заохочували українців брати кредити у валюті.
— Я не знімаю з них відповідальності. Це ситуація, в якій винні і банки, і населення, і Нацбанк. В інших східноєвропейських країнах відбувалося те саме. Наприклад, у Польщі масово брали кредити у швейцарських франках.
За вашими словами, НБУ не може впливати на готівковий курс. Як оцінюєте те, що в країні існує кілька курсів валют?
— Є два сегменти валютного ринку — міжбанківський валютний ринок і готівковий. Курси валют там відрізняються. Нацбанк не бачить у цьому великих проблем. Наприклад, у Європі обмінний курс і міжбанківський ніколи не дорівнюють одне одному. Для простих українців ця зв'язка є більше психологічною.
Формально на готівковому ринку купує і продає валюту населення. Якщо подивитися статистику з 2010 по 2014 рік, то "населення" купило в банках 40 мільярдів доларів. Величезна цифра. Зараз міжнародні резерви України становлять близько 15 мільярдів доларів. Якщо розібратися, хто саме купував валюту, то виявиться — здебільшого це був вивід капіталу. Зараз цей канал повністю закритий. Завдяки запровадженим Нацбанком обмеженням на валютному ринку.
Ми заборонили банкам купувати валюту в експортерів і продавати населенню. З другого боку, фінустанови можуть скуповувати валюту в населення та продавати імпортерам. 2016 року банки викупили в українців 2,5 мільярда доларів.
Населення не довіряє національній валюті. Заощадження тримають у доларах.
— Це раціональна поведінка. У країні була економічна криза, гривня знецінилася втричі. Люди втратили заощадження, досі не довіряють банкам.
НБУ вийшов на фінішну пряму щодо очищення банківської системи. Але і в банків вже немає значної потреби залучати депозити населення, щоб отримати ресурси. Наприклад, деякі фінустанови не приймають валютні вклади. Банки мають великі ресурси для кредитування і без залучення депозитів. Але перебувають у тому ж стані, що й інвестори. Вони не впевнені, чи повернуть свої гроші, якщо почнуть кредитувати.
Порадьте, як українцям зберігати заощадження? Чи є альтернативи депозитам?
— Якщо люди не довіряють національній валюті, можуть розміщувати депозити в іноземній. Державні банки пропонують поки що високі відсоткові ставки. В доларах чи євро — це як кому подобається. За гривневими депозитами ставки також досить високі.
Ще цікавий інструмент — 5-річні облігації Міністерства фінансів. Але для населення, на жаль, він досить складний.
2 
1
Коментарі
2