Середа, 11 лютого 2009 17:01

Тимчасовим дружинам заробітчани щомісяця дають по 500 гривень

На площі перед столичною станцією метро Вокзальна діє "чорна" біржа праці. Щоранку там збираються з півсотні будівельників, яким потрібна робота.

43-річний Зіновій Меркуш разом із зятем Михайлом приїхали з міста Чортків Тернопільської області. Удома Зіновій працював на заводі.

— Отримував 700 гривень, — каже чоловік. — У вересні звільнили. А вдома дочка з онуком, ще двоє менших дітей, дружина й старі батьки. Усі безробітні.

Виконроб В"ячеслав Новиков, 41 рік, домовляється із заробітчанами про зарплатню. Пропонує:

— Даю 400 на місяць. 800 доларів хочете? Це забагато. Криза в країні. Не підходить? Знайду інших робітників.

Новиков отримав замовлення на будівництво готелю під Києвом. Наймає людей на "чорній" біржі, бо так не треба реєструватися приватним підприємцем, оформлювати людей на роботу, сплачувати податки. На кожному працівникові заощаджує

3–4 тис. грн.

Зарплату можуть і не віддати. 27-річний Валентин із Кременчука Полтавської області знає це на власному досвіді:

— Найняла нас фірмочка "Міго-будсервіс". Вона базується в селі Хомутець Житомирської області. Будували склади для магазинів "Фокстрот" у Броварах. Будівлі лаштували з сандвіч-панелей. Нам привезли браковані. Як дійшло до зарплати, прораб сказав, що його за ті браковані панелі оштрафували. Нібито ми їх поламали. Мене "кинули" на шість тисяч гривень. На нього 50 людей працювали. Тепер на цьому п"ятачку стою.

В"ячеслав Новиков запевняє, що не "кидає" працівників:

Затримую платню на місяць. Це дозволяє контролювати робочу силу

— Ну, буває, що затримую платню на місяць, — розповідає він "ГПУ". — Обіцяю розрахуватися, а тим часом перекидаю працівника на інший об"єкт. Заборгованість дозволяє контролювати робочу силу. Працюватимуть мовчки.

Наймають працівників і на столичній Окружній дорозі. Тут чекає на замовників 42-річний Максим Заєць. Він приїхав із Миронівки Київської області.

— Якщо кілька місяців живеш на заробітках, без дружини, то хоч-не-хоч, а підженюєшся — береш собі тимчасову жінку, — пояснює. — Місцеві бабки шукають тут квартирантів, а молодиці — тимчасових чоловіків. Часто квартирні хазяйки кличуть нам своїх товарок. Ті, хто перший раз на заробітках, попервах відмовляються. А там, дивися, і погоджуються на якусь "матрьошку". Їй відстьогуєш десь гривень 500 на місяць. Але так все одно буде дешевше, ніж потім шукати бабу, як приспічить. Бо ці 500 гривень за одну ніч просадиш у кабаках і на таксі.

Будівельникам-початківцям у столиці нині платять 2 тис. грн, досвідченим — до 4 тис.

— У зв"язку з кризою попит на "чорному" ринку зменшився на 30–60 відсотків, — каже Вікторія Погоріла, 27 років, гендиректор рекрутингового агентства "Геліос". Воно працює на столичній вул. Ярославів Вал. — Багато об"єктів просто заморожені. Того зарплатня й зменшилася. Між безробітними є конкуренція. Коли вдома в заробітчанина сидить голодна родина, погоджується й на менше.

Зараз ви читаєте новину «Тимчасовим дружинам заробітчани щомісяця дають по 500 гривень». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода