45-річний Алік Асадула торгує прянощами на Центральному ринку Черкас.
— У виходній я продаю полькіло приправ, — хвалиться. — Конкурентів немає. Єст одна женщина на базарі, тоже спеціями торгує. Але клієнти всі до мене біжать. Перед Паской і Новим годом очередь стоїть. І літом роботи багато. Беруть спеції на шашлик. За день по 2 кілограми купують.
Шашличну суміш Алік готує з базиліку, коріандру, зіру, паприки, перцю чилі й сухого помідора.
— Буває просять, щоб я їм м"ясо замаринуваль. Беру за це півтори гривні, — Алік швидко скручує паперові кульки.
Ложкою по черзі набирає спецій. Перемішує їх у пакунку, загортає й підписує. Потім вкладає в поліетиленовий пакет. Пакунок коштує 3 грн.
— Ціни не піднімаю, щоб покупців не відлякувати, — каже. — Щедрі клієнти й так платять більше, 5–10 гривень за пакетик.
Черкащанин Михайло Кацуба, 55 років, купує спеції лише в Аліка.
— Я вдома мариную сельодку. З Аліковими спеціями це об"їдєніє, — каже. — Якось узяв на іншій точці. Приніс додому — і викинув.
Алік Асадула — таджик. Його брат Василь у Таджикистані продає прянощі гуртом. Двічі-тричі на рік передає Алікові. Домовляється з водіями-далекобійниками. За раз привозять до 200 кг.
— Із Грузії мені привозять хмелі-сунелі і лаврове листя, — розповідає Асадула. — З Азербайджану — сумак, фенхель і барбарис. З Індії — шафран, імбир і мускатний горіх. Ну, у Крим іще їжджу.
Спеції виставляє для вітрини в 50 прозорих посудинах із оргскла. Купив їх по 30 грн. Товар не втрачає властивостей упродовж року. Алік тримає прянощі на базарному складі, платить 200 грн на місяць. За тисячу аркушів паперу платить 14 грн. Стільки ж — за поліетиленові пакети.
— За день маю чистими 100 гривень, — каже Алік.
4 
35413
Коментарі