На міських вулицях стоїть чимало продавців карток для оплати Інтернету й розмов по мобільнику.
— Підходьмо й поповнюймо рахунок! — закликає один такий на столичному Хрещатику. Перед ним — стенд із оголошенням "Продавці карток. Заробіток 100–250 грн на день".
Торгувати цим крамом — робота неважка, та й платня непогана, міркую собі. Дзвоню за номером на стенді. На тому кінці дроту питають мій вік, де живу в Києві. Із паспортом просять прийти на співбесіду наступного дня. В офісі на першому поверсі будинку на вул. Саксаганського чекають на співбесіду три хлопці й жінка.
Виходить дівчина Вікторія, представляється менеджером з кадрів компанії "Бест кард сервіс". Спершу пропонує заповнити анкету. Далі питає про попередню роботу й контакти родичів.
— Наші продавці приходять в офіс о восьмій ранку, отримують картки, щоб за годину вже розгорнутися на своїй точці, — пояснює Вікторія. — Ходять по двоє-троє, щоб у разі чого оборонитися від нападників. У кожного є металевий стенд-вивіска. Тягати його на ніч додому або в офіс не треба. Продавці самі домовляються про зберігання. Найчастіше місце знаходять у підсобках метро, на ринках або кіосках. За оренду платить компанія. До восьмої вечора потрібно здати виручку в офіс. Зарплату виплачуємо щотижня.
Спершу треба попрацювати півдня із досвідченим продавцем на "точці". Служба безпеки компанії перевірить правдивість анкетних даних. Потому новачкові довіряють продавати картки під наглядом продавця. Після чотирьох днів стажування обіцяють підписати договір. У трудову книжку запис про прийом на роботу зроблять через місяць-два.
— Попервах зароблятимете небагато — від 40 до 70 гривень за день, — наголошує менеджер. — Згодом з"являться постійні покупці, матимете нормальні заробітки.
Наступного дня вирушаю на стажування. Мій учитель Євген, 20 років, стоїть на розі вулиць Саксаганського і Тарасівської, в центральній частині столиці. Картками торгує рік. За 2 м розгорнувся інший продавець карток з конкуруючої компанії. За 25 хв. у Євгена купили чотири 25-гривневих картки "Київстар" і life:).
— Буває, за півгодини жодної не продам, — розповідає хлопець. — А іноді черга стоїть. Вулиця тут нелюдна, зате в центрі. Усюди банки й офіси великих компаній. Часто беруть картки на 200–300 гривень. А в спальних районах продають найдешевші картки.
Обіцянки про заробіток 250 гривень на день — це замануха
За день він заробляє 70–80 грн. У рюкзаку щодня приносить карток на 16 тис. грн. Але мені, новачкові, видаватимуть не більш як на 6 тис. грн, говорить Євген. Хоча й стільки продати за день неможливо.
— Оті обіцянки, що заробіток у нас 250 гривень на день — це замануха, — каже продавець. — Може, й було у когось один раз за все життя — от компанія тепер і пише таку рекламу.
Продавець отримує відсотки. Із продажу стартового пакета на мобільний зв"язок матиме 10%. За інтернет-картки — 5%, а з карток поповнення рахунку для мобільних телефонів — 1,5%. Однак за півдня Євген не продав жодного стартового пакета. Зате один бізнесмен попросив чотири картки компанії "Київстар" по 300 грн. Хлопець мав лише дві. Ще дві чоловік докупив у конкурентки, що стояла неподалік.
— Наш офіс не замовляє багато дорогих карток, — бідкається хлопець. — А так би на чотирьох картках двадцятку заробив.
Продавці підзаробляють на "перекидах" — переказуванні грошей зі свого мобільника на телефон клієнта. За послугу беруть гривню. Із них 10 коп. іде як плата мобільному оператору, решта залишається продавцеві.
— Треба мати два мобільних — на "Київстарі" і МТС, — ділиться досвідом Євген. — У них найбільші мережі, тому й перекази найчастіше просять зробити саме для них.
Щоранку хлопець поповнює рахунок на 100 грн. За потреби можна й більше — картки завжди під рукою.
За моє навчання Євген отримав від компанії додаткові 40 грн. За рік у нього побувало близько ста стажерів. Таке в "Бест кард сервіс" довіряють лише чотирьом продавцям.
Наступного дня іду в офіс підписувати документи. Костянтин, керівник служби безпеки, дає мені стос паперів. Зокрема договір про повну матеріальну відповідальність. Якщо втрачу товар або виручку, повинен відшкодувати з власної кишені. Продавець має два вихідних. Можна працювати неповний день або кілька разів на тиждень. За роботу в суботу-неділю гарантовано виплачують 40 грн. Тим, хто має піврічний досвід, щомісяця доплачують 50 грн. Якщо стаж більш як рік — 100 грн.
За півроку можна взяти відпустку. Заяву треба писати за 10 днів і подати тільки в середу. Інакше — штраф 200 грн. За неправильне заповнення накладних при здаванні виручки і непроданого товару стягнуть 50 грн.
Якщо продавець вирішить звільнитися протягом місяця після стажування — має повернути 40 грн, заплачені за його навчання. Розповідати про діяльність компанії забороняють протягом п"яти років після звільнення. Вирішую не підписувати договір. Кажу про це Євгенові. Той зізнається, що теж хоче покинути цю роботу. Нову йому запропонував покупець-підприємець. Скоро хлопець перейде у фірму, яка торгує металопрокатом.
3 
1
Коментарі
3