пʼятниця, 06 травня 2016 05:40

"Перший поверх віддали в оренду комерційним фірмам. Казали, що не будемо платити за комуналку"

Автор: Геннадій ГНИП
  Лідія Базалінська стоїть у коридорі гуртожитку на вулиці Виборзькій у Києві. Живе тут із сім’єю 30 років. Мешканці не можуть приватизувати свої кімнати
Лідія Базалінська стоїть у коридорі гуртожитку на вулиці Виборзькій у Києві. Живе тут із сім’єю 30 років. Мешканці не можуть приватизувати свої кімнати

— Для багатьох кімната в цьому гуртожитку — єдине житло. Якби дозволили приватизувати, могли б лишити дітям. Самі поїхали б жити в село. Або продали, додали грошей і купили однокімнатну на околиці. Чи просто спокійно жили б і не чекали, що викинуть на вулицю, — говорить киянка Лідія Базалінська, 57 років. Живе в гуртожитку на вул. Виборзькій, 75/79.

20 років його мешканці не ­можуть добитися дозволу приватизувати житло. Судяться з підприємством-власником. Відбулося 500 засідань.

— Гуртожиток побудований у 1960-х на кошти Міністерства транспорту, — розповідає Ірина Репетій, 53 роки. — Тут жили водії трьох автопарків. Два з них доручили розпоряджатися гуртожитком третьому, чиїх працівників поселили найбільше. Формально гуртожиток належить дочірньому підприємству "Автомобіліст" товариства "Київське АТП 13062". Власник зараз існує тільки на папері. Немає ні території, ні майна. Будівля гуртожитку занесена до статутного фонду підприємства. Більшість акцій товариства перепродали іншим власникам. А ті акціонери, що працювали на підприємстві, залишилися в меншості. Не можуть вплинути на рішення зборів. Спочатку перший поверх віддали в оренду комерційним фірмам. Казали, що не платитимемо за комуналку. Потім половину гуртожитку захотіли переробити на квартири. Людей з одного крила виселили. Поселили по дві сім'ї в одну кімнату. У звільнених приміщеннях розпочали ремонт. Через півроку ми зрозуміли, що квартири хочуть продати. А розселяти жителів гуртожитку ніхто не буде. Люди повернулися в кімнати, за власний кошт вставляли двері, слали підлогу. Зараз на 400 мешканців є один душ. Кухня, туалети — на кожному поверсі. Наша сім'я жила в колишньому ізоляторі на першому поверсі. На це дали усний дозвіл голова правління й комендант. Кімната велика, підприємство захотіло її здати під офіс. Шість років судилися. Суд постановив, що немає закону, за яким можна виселити людей із нежитлових приміщень. Після того чоловіка звільнили з роботи за прогул, хоча він був у відпустці. Загалом намагалися виселити 12 сімей.

— Власник за кожне ліжкомісце вимагає 600 гривень. Ще на утримання будинку — від 110 до 1800 гривень із кімнати на місяць. Комунальні треба платити окремо. Підприємство заборгувало водоканалу 400 тисяч гривень, тепломережам — 290 тисяч, — додає Наталія Кудла, 32 роки. — Взимку за несплату вимикали світло. Присилали колекторів. Ми склалися, встановили лічильники й уклали договори з комунальниками. За свої гроші поміняли кабелі в підвалі.

20 квітня Верховна Рада дозволила безкоштовно приватизувати кімнати в гуртожитках, що включені до статутного фонду підприємств. Людина має жити там більш як п'ять років.

— Гуртожитки стали ласими шматками для підприємств-власників, — розповідає віце-президент Асоціації професійного управління нерухомістю Анатолій Топал, 45 років. — Директори за допомогою житла можуть заохочувати чи карати працівників. За потреби людей виселяють, а будівлю продають. Або реконструюють під житло. У Києві на вулиці Гарматній до 5-поверхових гуртожитків добудували поверхи. Продадуть як звичайні квартири.

Новий закон не вирішує конфлікту між власниками й мешканцями. Незрозуміло, хто управлятиме майном там, де частину кімнат приватизують, а частина залишиться у власності підприємства. Хто ремонтуватиме, охоронятиме, укладатиме договори з постачальниками тепла, електрики, води. Після ухвалення цього закону за гуртожитки почнуться війни в судах. Адже кімнати, які є власністю підприємств, передаються жителям безкоштовно. Без компенсації з боку держави.

9561 гуртожиток нарахував Держстат у травні 2014-го. 6189 — відомчі, навчальних закладів, 1957 — у комунальній власності, 761 — у державній. 654 — внесені до статутних капіталів товариств. Загалом у гуртожитках усіх форм власності в Україні живуть 454 тисячі людей.

23  000 доларів коштує кімната в гуртожитку на вул. Космонавта Волкова в Києві. Її площа — 27 кв. м, меблі господарі лишають. На $3 тис. дешевше продають кімнату завбільшки 15 кв. м на вул. Менделєєва в Печерському районі столиці. Санвузол на дві кімнати, кухня — на чотири. Найдешевше віддають 14-метрову кімнату в гуртожитку на вул. Народного ополчення поблизу аеропорту Київ. Просять $8 тис.

У Харкові кімнати в гуртожитках коштують від $5 тис., у Львові — 11–15, в Одесі — 7–15, Дніпропетровську — 6,8–10 тис. Більшість — із ­ремонтом.

Зараз ви читаєте новину «"Перший поверх віддали в оренду комерційним фірмам. Казали, що не будемо платити за комуналку"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути