Киянка Лариса Лойко з матір'ю минулого літа відпочивала в місті Халкідіки на Егейському морі в Греції. Українських туристів возили на фабрики хутряного одягу в місто Касторія, за 400 км від курорту.
— Ціна на однакові шуби в магазинах відрізняється в рази. Завжди називають максимальну суму, щоб потім скинули сотню євро. У магазинах із російськомовним персоналом ціни найвищі, — говорить Лариса Лойко, 35 років. — Я розговорилися з покоївкою в готелі. Мовляв, дорого. Вона давай розказувати, що її чоловік знає дешеві магазини. Завезе своєю машиною. Треба тільки дати 30 доларів на бензин. Поїхали ми з тим чоловіком. Побачили ціни й передумали купувати. Він давай нас умовляти. Ми заплатили йому за провоз — і до побачення. Він і сусідів моїх по готелю, пару з Росії, возив. Вони купили шубу за 3 тисячі доларів. Раді-радісінькі були.
Українки з'їздили до Касторії самі. Знайшли продавця, який говорив російською. Донька виторгувала собі коротку норкову з капюшоном, матері — нижче коліна зі стійкою. Речі марок "Аванті" та "Хрісос" продавець віддав за $2,1 тис. та $1,5 тис. Турпутівки купували по $400.
— Моя сусідка була в Греції три дні в "шубному" турі, — продовжує Лариса. — Путівка обійшлася їй в 1 євро. За договором, мала побувати в усіх магазинах, куди завезе гід, і купити шубу. Інакше заплатить 500 євро штрафу. Туристам одягали на руку бирку. Продавці як бачили бирки, називали завищені ціни. Хороших шуб не було. В останній день змучена сусідка зі сльозами купила якусь за космічну ціну. Хоча гіди обіцяли знижки.
Киянка 40-річна Наталія Шафір придбала норкову шубу в Дубаї, в Об'єднаних Арабських Еміратах. Із подругою обійшла десяток торговельних центрів.
— В одному бутику нам трапилася продавщиця з України. Розказала, що до них завозять шуби з Китаю, а видають за грецькі та італійські. Китайські — найгірші. Порадила шукати шуби деінде. В одному хазяїн, грек Нікос, тримав нас півгодини. Нікос клявся, що він грек і шуби продає справжні, з Греції. На комп'ютері показував фото свого швейного цеху. Я узяла в нього норку. Удома роздивилась, що в шуби плечі лисуваті й хутро ріденьке. В бутику цього не помітили. Там таке світло було, що не роздивишся.
На ринку Насер-сквер у Дубаї шуби найдешевші. Росіянка Анжела, 30 років, придивилася коротку норкову із соболиним капюшоном. За неї хотіли $3 тис. Три дні ходила торгуватися. В останній день сказала, що заплатить тільки $1100. Якщо не продадуть, поїде без шуби. Продавці-араби погодилися.
Легке хутро облазить за один-два роки
— Хутро норки, вирощеної в Китаї, — неякісне, швидко облазить, говорить киянка Олена Пушина. Купує там шуби зі шкурок, завезених із Канади.
— Я смикаю хутро. Ворсинки не повинні висмикуватися. Хутро має бути густе, без залисин, не заломлюватися. Мокрою рукою чи хусточкою тру його. Якщо шубу підфарбовували, братиметься фарба.
— Підкладка має бути з дорогої тканини і не зашита, щоб можна було подивитися шкурки зі споду. Шкіра має бути м'яка, товста і світла — значить, не фарбована. Одяг із тонких шкурок не гріє, за рік-два почне облазити. Легкі шуби — неякісні. Облізуть за рік-два.
Старе вбрання здала за тисячу доларів
Киянка 50-річна Олена Пушина привезла з Китаю кілька норкових шуб на продаж. Свою, в якій проходила одну зиму, здала в крамничку на ринку Ябаолу в Пекіні.
— Апаратом китайці перевірили ворс і підшерсток. Просвітили лампою. Показали, що хутро зношене на спині та сідницях. Дали за шубу тисячу доларів. 2011-го я її купила втричі дорожче. Попросила просвітити й ту, яку хотіла придбати в цьому магазині. Відмовилися.
7 
1
Коментарі