41-річний Василь Леонідович із Києва всі витрати родини ретельно записує. Вони з дружиною 39-річною Емілією Володимирівною порахували скільки їм довелося дати хабарів за 10 років. Кажуть, не менше як $50 тис.
— Найбільший хабар був 10 років тому, коли квартиру отримували, — каже Василь. Він військовослужбовець, підполковник.
Квартири давало Міністерство оборони. Черговикам сказали: "Помешкань мало, а охочих багато. Треба сплатити половину вартості квартири". Родина Василя віддала $10 тис.
У них з Емілією двоє синів. 19-річний Володимир вчиться в університеті ім. Тараса Шевченка. Меншому В"ячеславові 3 роки.
Коли жінка лягла до пологового, одразу заплатили лікареві, який її вів.
— Страшно не заплатити. Інколи лікарі так халатно ставляться, що і породілля може померти, і дитину калікою зроблять. То видушують те немовля, то щипцями тягнуть, — каже вона.
Лікареві віддали $1 тис. Ще $500 санітаркам, анестезіологу, неонатологу.
— Зі мною в палаті жінка лежала. Вона не платила, — розказує Емілія Володимирівна. — Мені її шкода було. — Уночі дзвонить, щоб медсестри принесли суміш погодувати дитину. Так вони пляшечку через годину приносять — увесь цей час немовля розривається.
Василь Леонідович вважає, що в лікарні хабар відразу треба давати. Тільки тоді тебе почнуть лікувати. Каже, півроку тому потрапив в інфекційне відділення. 2 год. пролежав у приймальні. Дружина принесла гроші, заплатила черговому лікареві, санітаркам, медсестрам. Тоді призначили крапельниці, почали робити уколи. Санітарка, хоч і "не положено", принесла додатково дві ковдри.
Сину В"ячеславу було 2 роки, коли його влаштували в дитсадок. 2 тис. грн віддали завідувачці, щоб знайшлося місце.
Крім того, Емілія робить няньці та вихователькам подарунки:
— На Новий рік, 8 Березня, на день народження, День учителя. Купую набір посуду або коньяк із цукерками. Одним словом — я їх не обіжаю. А вони мене.
Із вихователями завжди можна домовитися, коли потрібно дитину надовше залишити в садку чи прийти без довідки про здоров"я.
2008-го старший син складав незалежне тестування.
— Хто хотів отримати більшу кількість балів, здавав гроші. Тестування проводили в різних школах. Тому вчителі з різних шкіл домовлялися між собою. За окрему платню "чужий" учитель-спостерігач міг підказати учневі. А якщо група скинулася разом, виходив з класу, — каже Емілія.
За кожен із двох тестів сім"я платила по 1 тис. грн. За вступ до університету на державну основу віддали 30 тис. грн.
За ці роки за допомогою хабарів вирішували проблеми з банком, із ДАІ, платили, щоб улаштувати дружину на роботу.
26-річна Олена знімає однокімнатну квартиру в Києві. Живе із 4-річною дитиною.
Вибило світло в моїй квартирі. Подзвонила в жек. Кажуть: можемо поставити вас на чергу, електрик підійде протягом кількох днів. Та за цей час у холодильнику ж усе розмерзнеться. Попросила мобільний електрика.
Домовилася, що він підійде за кілька годин. За терміновий виклик попросив 300 грн.
— Хвилин 10 поколупався коло лічильника, світло вмикнулося. А мусила давати три сотні, — пояснює Олена. — Коли згоріла проводка, знов йому дзвонила. Той дядько сміявся, що в нього таких, як я — за день 50 чоловік. І він скоро на "ламборджині" їздитиме.
2 
1
Коментарі