"На останньому курсі я заплатив викладачам три тисячі гривень. Деякі мої однокурсники, які давали з першого курсу, витратили тисяч 10", — розповідає випускник Черкаського державного технологічного університету АндрійСергієнко, 23 роки.
Цього року він закінчив вуз, шукає роботу.
— Студенти швидко втягуються в систему, особливо гуртожитківські. Я теж піддався. Першокурсники переказували з уст в уста, що отакому-то викладачу скласти важко. Якось і я поклав у заліковку сотню. Розказав усе по білету, подаю заліковку. Викладачка відкриває: "Що це ти видумав?!" Віддала мені гроші. Поставила "відмінно".
Студенти платять особисто, якщо добре знайомі з викладачем. Інакше треба шукати посередників — працівників деканатів, випускників, старшокурсників або аспірантів.
— Викладачі завжди вдають, що не люблять хабарів. І тільки заради тебе йдуть на поступки. Завкафедри, декани беруть по безналу. Гроші йдуть на рахунок як благодійні внески. Студенту дають рахунок на оплату меблів або вікон зі склопакетами, кондиціонерів. Квитанцію про оплату носиш із собою. Якщо виникають проблеми на іспиті, показуєш. У нас на першому поверсі навіть відкрили відділення банку, щоб платити було зручно.
Першого хабара Андрій дав на четвертому курсі. Тоді він знайшов роботу, тому пропускав заняття.
— Хтось з одногрупників порадив заплатити. Ми скинулися по 80 гривень. Далі я вже сам підходив на кафедру до викладачів. Починав із такої фрази: "Може, потрібна допомога?". Замовляли папір, диски. Іноді — ковбасу, ананаси і вино. Якось на кафедрі наголосили, щоб їм носили чай "Плод страсти". Деякі брали картками поповнення рахунку мобілок на 50–100 гривень.
П"ять років тому студенти вузу давали за залік 30 грн. На п"ятому — вже 120–150. Іспит і курсова робота на "відмінно" коштували 250–300. Через посередників — дорожче. У середньому Андрієві одногрупники платили за сесію 600 грн.
Контрактникам трійки ставлять безплатно
— Якщо викладач каже, що не бере хабарів, значить бере багато. У нас був один такий. Із малими сумами краще не підходити. Заочники йому складалися по сотні. Давали через старосту, — каже Андрій. — Він заносить заліковки викладачу. Той відкриває першу, бачить сотню: "Тут п"ятдесятки не хватає". Повернув усю пачку. Усі доклали по 50 гривень і отримали залік.
Зі студентів-контрактників беруть менше. Трійки ставлять безплатно, довідався Андрій. За державні іспити на "відмінно" він заплатив 1,5 тис. грн. За диплом — 1,3 тис.
— Для диплома знайшов в інтернеті роботу на схожу тему і гарно оформив титульний лист. Туди ніхто не заглядав. А були такі, що нічого не шукали. Просто купляли диплом за 3,5 тисячі гривень.
Викладачі ЧДТУ за кілька років поміняли машини.
— Хто їздив на "сенсі", пересів на "Шкоду Октавію". Зі "славути" — на "пежо". На "жигулях" я не бачив нікого. Часто зустрічаю на вулиці одного викладача. Не забув, що я йому дві сотні давав. Вітається.
Антон Заярний, 21 рік, навчається в Національному аграрному університеті столиці. На його прохання прізвище змінене.
— На першому курсі я все зубрив. Але платити все одно треба, — розповідає Антон. — На презенти викладачам іде реально багато грошей. Я вирішив забити на навчання і працювати.
Антон улаштувався таксистом.
— Усе залежить від викладача. Є такі, що знання вимагають. А є один старий, ми його Дідом називаємо, бере 500 гривень за залік. Узагалі страх загубив. Гроші йому передають через знайомих. У середньому ж такса — 200 гривень. Екзамени здаємо за 300–400. Заходимо на кафедру. Минулого літа нам замовили ікру і коньяк.
Каже, оцінки купують дві третини студентів вузу. За дипломну роботу на ступінь бакалавра Антон заплатив 2 тис. грн.
Вузи кришують правоохоронці
Студенти часто скаржаться до організації "Студентський захист" на побори. Але не зважуються повідомляти міліції.
— Бо ризикують бути відрахованими. Відомо, що правоохоронці "співпрацюють" із вузами, кришують їх. У деканаті запросто можуть дізнатися, хто "стукнув". Тому зараз немає дієвого шляху викоренити корупцію. Найбільше беруть на економічних та юридичних факультетах, — каже голова організації "Студентський захист" Андрій Черних, 29 років.
Коментарі
2