Із клаптів тканини і старих речей черкащанка Любов Павленко, 41 рік, робить ляльки-мотанки. Жінка працює вчителем малювання в міській школі, підробляє дизайнером інтер"єрів. Із сім"єю живе в "хрущовці" на вул. Університетській. Її чоловік, 41-річний Олексій, — кухар.
— Завдяки Льоші я й маю час на мотанки, — Любов киває в бік кухні, де чоловік заварює чай. — Він у нас куховарить. А я розкладаю по всій кімнаті свої клаптики, у вихідний цілий день працюю.
Ляльки-мотанки на продаж майстриня виставила на телевізорі. Розказує про кожну:
— Оця — невінчана дівчина, тому в неї на голові вінок. А це жінка в літах, вона в хустині.
Спершу Павленко робила ляльки з пінопласту та пап"є-маше. Потім розробила власну техніку: ліпила із суміші стружки та клею. Згодом перейшла на пластик.
— На жаль, пластик можна купити лише в Москві, коштує 30 доларів за пачку. У мене залишилася лише одна пластикова лялька, — показує фігурку жінки-кентавра. — Тому перейшла на мотанки.
Робити їх нескладно, запевняє майстриня.
— У давнину мотанки робили навіть із рушників абощо. Награлася дитина — тоді рушник розв"язують і користуються далі, — накручує полотно на дерев"яний брусок.
Складає навпіл, перев"язує ниткою. Поворозкою стягує моток у "талію", потім робить "голову". Обмотує фігурку кількома клаптиками:
— Це буде кофтинка та спідничка.
Нічого не зшиває. Голку бере, лише коли вишиває ляльці "обличчя". Замість очей, носа та рота — хрест. Майстриня викладає його тонким стіжком. Потім запинає хустинку.
Оцей старовинний дукач за 150 гривень купила
— Беру нитки різних кольорів, тому кожна лялька має власне "обличчя", — пояснює майстриня. — Горизонтальна лінія символізує жіноче начало, а вертикальна — чоловіче, разом — продовження роду.
Для мотанок купує білий ситець і матеріал, схожий на старе полотно.
— Часом і старі речі беру в роботу — хустку якусь чи спідницю. Подерта річ теж згодиться. Із неї вирізаю шматочок. Цікаве можна знайти і в секонд-хенді.
Льон Любов Павленко купує по 70 грн за метр. Згорток сіруватого домашнього полотна їй подарувала подруга.
— Йому десь сотня років, — розповідає жінка.
Волосся лялькам вона робить із ниток. Бере нові чи висмикує торочки з тканини. Каже, найкращі коси із паклі. На базарі жмут продають по 3–5 грн. Потім мотанці одягає прикраси — намисто чи монети. Часом купує їх у антикварів.
— Коралове намисто взяла по 5 доларів за грам, — показує два разки. — А оцей старовинний дукач за 150 гривень купила. Це ще й дешево. Із Києва привезла маленький ключик. Віддала за нього 30 гривень.
За два роки Любов Павленко зробила понад сто мотанок. Возила їх на виставку до столиці.
— Мені казали, що там мої мотанки купували для Ющенка, — хвалиться. — Він їх потім возив до Японії з вишиванками.
Іграшкову дитячу ляльку Любов скрутить за 10 хв. Над сувенірною працюватиме день або й більше. Така лялька коштує 150–200 грн. Дитяча — від 50 грн.
2 
1
Коментарі
2