Яйця на Лук"янівському ринку, що в Києві, зранку купують лотками.
— Так ціна ж яка — гривня вісімдесят за десяток крупних яєць! — каже Галина, рудувата повненька жіночка. — Скільки стою на лотку, такого ще не було. Товар у мене якісний, яйця свіжі. Оці ятки, зліва, зі штампиком "Гуллівер" Васильківської птахофабрики, справа — Київської. Яйця з київської птахофабрики трохи дорожчі — по 2,50 за десяток. Бо йдуть за вищим сортом. Розбирають їх теж швидко.
Перевиробництво крихкого товару створило настільки критичну ситуацію, що міністр аграрної політики Олександр Баранівський навіть попросив чиновників міністерств економіки та закордонних справ шукати нові ринки збуту яєць.
— Нині в місяць на одного українця припадає 272 яйця, — сказав міністр. — Це стільки ж, скільки у Німеччині. Та харчуються українці гірше, тож не можемо ті яйця з"їсти.
На Полтавській птахофабриці щодня продукують 700 тисяч штук яєць. У фабричних коморах уже зібралося понад три мільйони.
— На кожному десятку курячих яєць маємо збиток одну гривню, — зітхає начальник відділу збуту Полтавської птахофабрики Тетяна Кармазіна, 53 роки. — Собівартість десятка яєць — до двох гривень, а відпускна ціна, приміром, за яйце другого сорту — від молодої курки — інколи й 60 копійок. Проживаємо сьогодні те, що заробили взимку.
Пані Тетяна розповідає, що є лише один спосіб зменшити виробництво яєць. Треба вирізати поголів"я курей.
— Несучок нам шкода різати, це ж наші годувальниці, — пояснює. — Адже виростити їх — справа недешева. Доросла курка для птахофабрики — золота.
На Полтавській птахофабриці працює цех з переробки свіжого курячого яйця на яєчний порошок. Аби непродане яйце не пропало, його переробляють на порошок.
— У нас один з найкрупніших цехів у країні, — хвалиться завідувачка збуту фабрики. — Але торгувати яєчним порошком нам заважає "сіра" продукція — контрабандний порошок, який завозять із Росії. Він хоч і гірший за якістю за наш полтавський, але ж дешевший.
Минулого року все ж відправляли куряче яйце з Полтави до Грузії. Зберігається воно 25 діб, а переправити на поромі з Іллічівська до Батумі можна за два дні.
Найбільший конкурент полтавчан у регіоні — Київська птахофабрика, поки що на імпорт не працює.
— Це не просто — вийти із такою крихкою продукцією, як яйце, на зовнішні ринки, — розповідає Андрій Мейснер, керівник департаменту продаж групи компаній "Ландгут-Україна". Це бізнес-утворення — зі стопроцентними австрійськими інвестиціями, Київська птахофабрика входить до цієї компанії.
Андрій Мейснер розказує, що травень — традиційно важкий місяць для торгівлі яйцем. І додає, що всі крупні оператори ринку різко наростили виробництво, а ринок забитий продукцією дрібних фабрик, як-то Крушинської чи Березанської, що на Київщині.
— Дрібні фабрики будуть банкрутувати, — говорить Андрій, — їх поглине крупний виробник. Тільки тоді можна буде уникнути розпорошеності ринку, з"явиться можливість спланувати виробництво яйця.
Своє бачення ситуації у Олександра Баранівського:
— Треба більше яєць їсти, — радить міністр.
До ідеї з плануванням виробництва ставиться критично:
— Яке там планування, ви що? Це ж бізнес. Люди хочуть гроші заробляти, от і понабудовували нових птахофабрик. І знову будують.
4 
1
Коментарі