— Хто винайшов холодильник? — читає дівчина із зеленого папірця. Витягнула його з коробки в кавовому кіоску на трамвайній зупинці неподалік столичного метро Контрактова площа.
— Там є три варіанти відповіді. Вгадаєте — кава буде на гривню дешевша. В нас же розумна кава, — показує на вивіску 25-річний Дмитро Совінський. Він — продавець і співвласник бізнесу.
Дівчина відповідає правильно, отримує знижку. Дмитро подає каву в паперовому стакані, маркером малює на ньому герб України.
— Раніше тут був цигарковий кіоск. Потім продавали каву у пластикових стаканчиках. Наш попередник на каві за день вторговував 300 гривень. Ми — 2,5 тисячі, — каже товариш Совінського 30-річний Андрій Пелюхівський. — Я жив у США та Лондоні. Там надивився, як дрібні підприємці працюють із клієнтами. Не можна просто скачувати гроші. Із клієнтом треба будувати стосунки. Зараз оформляю дозвіл на встановлення велосипедної парковки біля кіоску. Тим, хто приїде на веліку, робитимемо знижку. Плануємо чіпляти на кіоск екран й безкоштовно крутити кіно пізно ввечері. Глядачі мають приходити зі своїми стільцями. Ми створюємо середовище навколо себе. Хочемо не просто продавати, а змінювати місце, де це робимо, людей. Пофарбували лавку. Одразу якась жінка запропонувала пошити на неї матрац, щоб людям було м'яко сидіти.
У справу вклали 12 тис. грн.
— Кавову машину дав безкоштовно продавець кави. Але з умовою, що братимемо 10 кілограмів щомісяця. Пропозицію знайшли в інтернеті. За місяць виварюємо удвічі більше. Працюємо на єдиному податку — 1200 гривень. Найдорожче в цьому бізнесі — оренда кіоску. Щоб бізнес був рентабельний, на це має йти не більш як 25 відсотків обороту. Брати не менше, ніж на рік.
Перед тим як орендувати кіоск, Андрій рахував, скільки людей там купує каву вранці, в обід, ввечері, у дощову та сонячну погоду. Розраховував, що половина клієнтів будуть пасажири із зупинки. Та виявилося, що це 5% від потоку. Люди, які чекають на транспорт, мало купують каву.
– 90 відсотків наших клієнтів — ті, хто цікавляться ще чимось, крім кави. Водночас поблизу Контрактової — конкурентне пекло. Навколо кілька кавових кіосків і машин. Нам нічого не залишалося, як перенаправити потік людей у свій бік. Тому в нашому кіоску грає джаз і бітли. Закуповуємо якісну каву, молоко, сиропи.
З кіоску виходить Дмитро, пригощає коктейлем "Банана-пік" із молоком, кавою, шматочками банана. Каже, що багато напоїв вигадують. Експериментують із сиропами, фруктами. Влітку планують додавати в каву морозиво. Хлопці мають жовто-блакитні значки у формі ластівки.
— Це нам знайома подарувала. Виставили фото в мережі. Подзвонила майстриня, яка робить такі ластівки. Тепер продає у нашій вітрині. Тут ще є саморобні суміші чаїв із сушеними фруктами, блокноти авторської роботи. Багато взяти не можемо, бо мала вітрина. Але це урізноманітнює асортимент, привертає увагу покупців. Додаємо 10 відсотків до того, що хоче виробник. У кави є час приготування. Доки вона готується, людині треба чимось зайнятися — розглядає вітрину.
2 
1
Коментарі