63-річна Галина Коваль щодня стоїть на ринку на вул. Сєдова в Черкасах. Торгує суницями. Ягоди сама збирає в лісах за містом. Їде туди зранку велосипедом. Після обіду виходить на ринок. Півлітрова банка суниць коштує 20 грн.
— Торгую вже тиждень. Беруть охоче, навіть краще, ніж полуницю, — розказує. — Приходять мами з малими дітками, бачать, що ягоди в лісі зібрані, то й беруть, а з полуницею — там не зрозуміло, хто на якій хімії її вирощує.
Коваль живе із чоловіком В"ячеславом на вул. Ватутіна. Чоловік має хворобу Альцгеймера. Щомісяця витрачають понад 600 грн на ліки. Удвох пенсіонери отримують 1500 грн.
— Нам раніше тих грошей вистачало. Ми не вибагливі в їжі, — ділиться жінка. — А це син двох онучок привіз на літо, донька онука привезла. А дітям же треба щось краще давати їсти, аніж супи та картоплю.
За ранок у лісі поблизу села Геронимівка жінка збирає до 4 л суниць. На вторговані кошти купує онукам молочні вироби, м"ясо та солодощі.
— Майже завжди повністю продаю те, що зібрала, — хвалиться Коваль. — Якщо під вечір якихось півлітра лишається, то скидаю ціну до 15 гривень. Уже навіть маю постійних клієнтів. Беруть для дітей.
Син Галини Коваль живе в Умані, нині безробітний. Донька в Каневі працює на півставки.
— Пройдуть суниці, я ще знайду де заробити, — каже жінка. — Там чорниці почнуться. А потім лікарські рослини підуть, гриби. Онуків ще побалую.
1 
1
Коментарі