На кожній зупинці тролейбуса чи трамвая у спальних районах Києва стоїть десяток чи більше кіосків. Біля станцій метро — їх сотні.
Приміром, ними заставили два сквери біля станції Дарниця. Навесні вирубали лісосмугу між Броварським просп. та вул. Малишка. Тепер ставлять крамниці. Ятки в столиці дають хороший дохід, запевняє киянин В"ячеслав. Він тримає десяток "точок". Дві з них — біля Центрального залізничного вокзалу. В Інтернеті В"ячеслав виставив оголошення — здає в оренду кіоски.
— Один на станції метро Шулявська, — пояснює телефоном. — Там 21 квадратний метр. Прошу 10 тисяч гривень на місяць. Раніше там був магазин "Все по 50 гривень". Орендар знайшов собі інше приміщення. Я шукаю іншого.
За менший кіоск на вул. Петрозаводській чоловік хоче 7 тис. грн щомісяця. Два роки тому він вклав у виготовлення своїх кіосків по 180 тис. грн. Матеріали — це лише чверть витрат. Решта — це плата за дозволи, погодження та хабарі. Тому кожен кіоск окуповує себе за два з половиною роки.
Київська міськдержадміністрація запровадила такий порядок: власники МАФів, тобто малих архітектурних форм, мусять звертатися до комунального підприємства "Київське інвестиційне агентство" по дозволи на встановлення тимчасової споруди.
Міліція набридає. Кожен день даю їм по 100 гривень
— Отримати дозвіл неможливо. Простіше орендувати кіоск. Я хотів поставити свій. Мав гроші на всі дозволи. Але це проблема. Всі місця куплені і поділені. Власники потім діляться з чиновниками. Бо майже всі встановлені незаконно, без дозволів. Тому й орендую. Плачу на місяць 12 тисяч гривень. Мені залишається 10 тисяч, — каже Сергій Шпиляк, 31 рік. Він орендує жерстяну будку поблизу Індустріального мосту. Продає гарячу випічку "Форнетті". — МАФи нібито зносять. Бо майже всі встановлені незаконно. Але то тільки для виду. Сьогодні один знесли, а завтра на його місці вже новий стоїть. Усі кінці в КІА. І не підкопаєшся. Власники потім діляться з чиновниками.
Ліванець Ахмед приїхав до України півтора року тому. Біля торговельного центру "Полісся", перед Центральним залізничним вокзалом, робить шаурму. Приїхав до України за запрошенням знайомих. Працював у столичному ресторані кухарем. Власник почав відкривати кіоски шаурми. За вокзальний кіоск завбільшки 1,5 м на 2,5 м платить 16 тис. грн оренди, зізнається Ахмед.
— Мені тут добре. На ресторанній кухні людей не бачив днями. А тут з дівчатами знайомлюся і заробіток більший, — пояснює ламаною російською. — Раніше я продавав 500–600 порцій шаурми за день. В основному приїжджі їдять. Тепер поруч стоять ще три кіоски шаурми. Я продаю 200 порцій.
Одна коштує 12–20 грн. Собівартість — 5–8 грн, зізнається ліванець.
— Власник ресторану домовився з усіма потрібними людьми, санстанцією. От тільки міліція набридає. Щоб не чіплялися, кожен день даю їм по 100 гривень. Чистими за день виходить до 3 тисяч гривень. А хазяїну здаю 2500 гривень виручки за день, — каже Ахмед. На прощання просить дати номер мобільного.
Коментарі
9