четвер, 07 травня 2009 17:50

Ціни на продукти в Польщі та Україні майже однакові

У Мінськ, столицю Білорусі, 24-річна Алла Бондарчук перебралася з Коломиї Івано-Франківської області.

Отримала посвідку на проживання. Працює в приватній аптеці. Заробляє $500. Це 1,4 млн білоруських рублів.

— Половина зарплати — "чорна", — уточнює Алла. — Я знімаю кімнату в господині за 100 тисяч рублів. Це 275 гривень. На харчі — 300 тисяч, або 900 гривень. Решту — спускаю на одяг, нічні клуби.

У жителя Мінська Юрія Чернова, 34 роки, зарплата менша — 1 млн рублів. Має трьох дітей. Щоб заощадити, їздить із приятелем в Україну.

— Завантажуємо в Чернігові весь салон і повен причеп. Одяг, взуття в магазинах удвічі дешевші. Продукти — на третину. За одну ходку маємо кожен по 100–150 доларів економії.

32-річний Роман Прокопенко два роки тому подався на заробітки до Москви.

— Гастарбайтерів спершу селять у вагончиках, — ділиться враженнями. — Вони не отоплюються. Ще й здирають до 3 тисяч рублів за проживання. Це 600–700 гривень. Їли китайську вермішель.

Прокопенко родом із Білої Церкви Київської області. Працював виконробом. За півроку в Москві отримав таку ж посаду. Зарплатня — 40–50 тис. рублів, або 10–12 тис. грн. Зняв собі однокімнатку-малосімейку. Витрачає на неї половину заробітку.

— Нешикарна, далеко від центру в районі Бєляєво, — пояснює Прокопенко. — У мене сякі-такі меблі, пластикові вікна. Головне, що окрема, без хазяїв. Можу жінку на ніч привести.

На харчі та розваги Прокопенко витрачає 10 тис. рублів на місяць. Пляшка пива в Москві коштує 25 рублів, тобто 6 грн. Квиток у кіно — 200 рублів. Решту, 10–20 тис. рублів пересилає додому. На них навчається в інституті молодша сестра, живуть батьки. Залишати Москву Прокопенко не збирається:

— Менше відчувається криза, ніж в Україні. Я навіть не чув про затримки зарплат.

У Росії йому не подобається. Хоче їхати з родиною в Україну

Киянин Олексій Куценко, 30 років, одружився з москвичкою. Має дворічного сина. Живе в її однокімнатній "хрущовці". На м"ясокомбінаті Олексій має зарплату 30 тис. рублів (понад 7 тис. грн). Дружина — учителька. Має ставку 20 тис. рублів.

— На одяг, їжу вистачає, але не шикуємо, — розказує Куценко. — За комуналку сплачую 6–7 тисяч на місяць (близько 1,2–1,5 тис. грн). На харчі йде третина моєї получки. Картоплю привожу з дачі.

Чоловік кинув курити, бо пачка цигарок коштує від 7 грн. У Росії йому не подобається. Хоче їхати з родиною в Україну.

Із 2008-го житель Черкас Ігор Бабенко, 57 років, працює в Польщі, у Варшаві.

Дружина померла. Попервах жив у знайомих. Відкрив власне фотоательє.

— Я все життя був фотографом, — розповідає. — Свій бізнес оформив на приятеля-поляка. Отримав 5 тисяч євро кредиту на власну справу. Зараз заробляю по 3500 злотих. Це більше 8 тисяч гривень.

Бабенко винаймає кімнату в господині за 1 тис. злотих. Це 2,3 тис. грн.

— У Варшаві можна знайти вполовину дешевше. Але мені треба, щоб була пралка-автомат, телевізор, мікрохвильовка. У господині є джакузі. Кімната з балконом, є де покурити.

Бабенко каже, що ціни на продукти в Польщі й Україні майже однакові, а зарплати більш як утричі вищі.

— Літр молока на наші гроші — 6 гривень. У Варшаві дорогий транспорт. Талончик у трамваї обійдеться в чотири гривні.

Чоловік харчується переважно кашами. На харчі витрачає до 500 злотих на місяць. Це 1,2 тис. грн.

— Можу й сиру "Пармезан" взяти, він коштує 200 злотих за кілограм (близько 460 грн). А куриво дороге. Пачка таких-сяких цигарок із фільтром коштує 13 злотих. Це 30 гривень.

Житомирянка Олена Фірсова, 47 років, влаштувалася в Києві нянею. Доглядає двох дітей та прибирає. Отримує 4 тис. грн.

Харчується в господарів двічі на день. Із сином орендує за 2,2 тис. грн готельку в Дарниці. Разом вечеряють. Фірсова скуповується на Дарницькому ринку. За місяць залишає там 700 грн:

— Купую тільки картоплю, молоко, хліб, крупи. Я невибаглива до їжі. Багато забирає проїзд. На Липки, де я працюю, і назад спочатку їду на маршрутці, потім на метро. Туди й назад — 7 гривень 40 копійок на день. Буває, господарі просять щось кудись завезти. А проїзд не оплачують. Одного дня витратила 20 гривень.

За місяць Олена заощаджує до 1,5 тис. грн. У Житомирі на швейній фабриці мала зарплату 800 грн.

Зараз ви читаєте новину «Ціни на продукти в Польщі та Україні майже однакові». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути