Киянин Андрій місяць орендує швейну майстерню. Шиє чохли для бронежилетів. За день — близько 100 одиниць. Продає через інтернет.
— Зараз це самий ходовий товар, — пояснює 33-річний Андрій. Прізвища не називає. На пошиття не має дозволів. — Замовляють і благодійні організації, і люди для тих, хто воює на Донбасі. Дружини чоловікам, а ті — дружинам. Недавно один замовив бронежилет матері-киянці. Приїхали забирати. Вона поміряла й упала. Бронежилет четвертої категорії захисту важить 16 кілограмів.
Андрій торгував неновими бронежилетами з Німеччини, Польщі, Англії та Сполучених Штатів. Коли попит зріс, не встигав замовляти з-за кордону.
— Великі партії ввозити не можна, а через знайомих — доводилося чекати тижнями. Кількість замовлень досягла кількох тисяч. Тоді вирішив відкрити цех, — продовжує. — Домовився зі знайомими, що на місяць орендую в них цех із пошиву шкіряних курток. Тут потрібні потужні машинки. Тканина для чохлів міцна, багато швів і кишень. Працює 20 швачок. Із кожною підписав контракт. За роботу отримують по 7 тисяч зарплатні, на шкіряних куртках мали 4,2 тисячі. За оренду цеху віддаю 15 тисяч гривень. Продовжив термін ще на місяць.
Бізнесмен каже, найважче було домовитися про постачання броні. Возять із Польщі. Та більш якісна — із Фінляндії чи Німеччини. Українська не годиться.
— Собівартість бронежилета — 1150 гривень. Продажна ціна від 1800 до 2500 залежно від рівня захисту, — каже. — У мене скуповують оптом. Потім бачу наші жилети на сайтах по 3–3,5 тисячі гривень. Цей ринок зараз ніхто не контролює. Хоча державні організації перевіряють виробництво. Та хабарів не вимагають, просять помогти армії. Я в перший місяць роботи подарував воякам 100 бронежилетів.
Андрій узяв кредит на 100 тис. грн під 30% річних. У справу вклав свої заощадження, скільки саме — не каже. Половину позики повернув.
— За перший місяць заробив 100 тисяч гривень. Кілька бронежилетів повернули — мусив віддати гроші. Люди перевіряють їх одразу при покупці. Приїжджають з автоматами. Роблять кілька пострілів. Якщо пробиває — не беруть, — розповідає.
Українсько-німецьке підприємство ДУАЦ виготовило понад 10 тис. бронежилетів. Замовлення є постійно.
— Це товар, попит на який виріс практично з нуля, — пояснює президент компанії Віктор Чернілевський. — Зараз їх купують усім, навіть у мирних регіонах. В Україні виготовляють бронежилети другого-четвертого класів захисту. Військовим потрібні п'ятого-шостого. Такий найдешевший коштує 3600 гривень. Найдорожчий — 7200. Різниця у броні. У дорогих — із кераміки. Тоді куля не рикошетить, тому більший шанс врятуватися. Наші бронежилети захищають від пістолетів та осколків гранати. Ми розробили спеціальну систему для звичайних бронежилетів від рикошету. Вона українська, недорога.
Раніше підприємство виготовляло броню для автомобілів. Бізнесмени кажуть, зараз в Україні 50 підприємств займаються бронежилетами. Найбільше держзамовлення отримали житомирський УТОГ та науково-виробниче "Темп-3000" під Києвом.
Списаним бронежилетам не довіряють
35-річний Юрій Ларін торгує бронежилетами в Одесі на ринку 7-й кілометр. В асортименті має понад 20 видів.
— Найдешевші можна купити в Німеччині. Минулого тижня отримав партію списаних бронежилетів, — каже. — На них стояла ціна 15 євро. З розтаможкою обійшлися по 324 гривні. Продаємо по 670. Їх беруть, але мало. Не довіряють списаному товару. Хоча мають той самий клас захисту, що й українські.
Найбільше купують бронежилети Кіровоградського, Одеського й Харківського виробництва по 2350 грн.
— За день продаю три-п'ять штук. Часто купують жінки. Для чого, ми не розпитуємо, — каже.
У Львові через кордон переносять польські бронежилети. Людина має право перенести один такий і каску. Щодня в Україну потрапляє близько сотні бронежилетів, говорять прикордонники.
— Найдорожчі — з Англії. Шостого рівня захисту обійдеться у 12 тисяч гривень. У мене такого жодного не купили, — каже Ларін.
2 
1
Коментарі