Пенсіонерка із села Синевир Міжгірського району Закарпаття Ганна Куруц, 70 років, улітку та восени ходила до лісу. Збирала білі гриби та підберезники. Удома сушила та маринувала. Узимку продає.
— Торік мались-ме до 20 кіло сушених грибів, — жінка виносить із комори білий полотняний мішок із сухими грибами. — Майже все продала-м, лишився мізер. А сего літа грибів майже не було. Це все, що є, — набирає в жмені білі та підберезники.
Ганна Куруц живе із сином Іваном, невісткою Тетяною й онуками. Вони теж збирають гриби.
— На кіло сушених грибів треба мати 12 кіло свіжих, — розповідає жінка. — У ліс ходимо за 50–60 кілометрів, на Івано-Франківщину. Іван бере свої "жигулі", і так їдемо. На бензин за літо витратили 100 гривень.
За один раз жінка набирає 25–30 кг грибів.
— Удома нанизую їх на волосінь і сушу над вогнем протягом доби. Головне — весь час перевертати з боку на бік, щоб не згоріли. Але ліпше сушити на сонці. На це треба чотири дні.
Сушені гриби Ганна Куруц тримає в трилітрових банках або в полотняних мішечках.
— Цьогоріч із невісткою 20 літрових банок маринованих грибів заклали, — розповідає. — Усі собі лишаємо. А в добрий рік мали на продаж до 80 слоїків.
Гриби купують туристи, які їдуть через село до гірського озера Синевир. За кілограм сушених білих грибів пенсіонерка просить 400 грн.
— Трохи темніші даю дешевше, — каже. — Вони добрі, але висушені з великих грибних шапок. Тому темніють.
— За прошлу зиму наша сім"я продала 12 кіло сушених і 30 банок закритих грибів. На сухих заробили майже 2,5 тисячі, на маринованих — 1,2 тисячі. Сеї осені я вже продала сім кіло сушених. Знов заробила дві з половиною тисячі.
— Мені виходить заробити на грибах три-чотири тисячі, — приєднується до розмови жителька сусіднього села Синевирська Поляна Марія Красняник, 40 років. Вона теж торгує біля озера Синевир. — Ми принесли за сезон щось 150 кіл. Розпродали туристам на турбазу. Просили за кіло сухих 400 гривень, але давали скидку.
3 
1
Коментарі