Вінничанин Віталій Поронник 10 років не брав щорічної відпустки. Роботодавець відмовився платити відпускні. 28 років був мотористом на вантажних морських суднах. На пенсії пішов працювати у Вінницьке управління механізації і автотранспорту.
— Три роки назад директор Олександр Середа мене визвав і каже: "Слухай, криза настала. Я тебе переведу на півставки на 450 гривень", — згадує Віталій Поронник, 74 роки. — А я в нього там пахав по повній програмі. Числився акумуляторником, але доводилося працювати ще й електриком, сантехніком і сварщиком. Як стало тяжко, вирішив звільнятися. Мені тоді 71 рік був. Відпускні за 10 років не забрав. Начальник пообіцяв, що все віддасть. Але начислили відпускні тільки за три роки. Питаю, де остальне. А начальник мені: "В тебе ощадна книжка була? Була. Государство гроші забрало? Забрало. Вистачить тобі й того, що отримав". Там на фірмі багато людей відпускні не отримали, то будемо писати колективну заяву.
Віталій Онисимович поскаржився в обласну держадміністрацію, потім — у Федерацію профспілок. Там надали адвоката, який подав на роботодавця позов до районного суду. Його програли. Подали апеляцію. Поронник виграв цей суд. Далі довелося звертатися у Верховний суд. Там остаточно ухвалили віддати відпускні за сім років та відшкодувати моральний збиток. У першому позові просили заплатити 1 тис. грн моральних збитків. Поступово розмір збільшили в 46 разів. Пороннику вдалося відсудити у колишнього працедавця 3,8 тис. грн. відпускних за сім років та 41,8 тис. грн морального збитку.
Голова Вінницької обласної колегії адвокатів 52-річний Анатолій Грачов пояснює:
— Якщо роботодавець не виплачує зарплати або відпускних, потрібно діяти так: взяти в бухгалтерії довідку про заборгованість. Також написати два примірника заяви на ім'я директора. Просити виплатити заборгованість. Ці заяви зареєструвати в секретаря, щоб на них були печатка, підпис і дата прийому. Один примірник залишаєте в секретаря, а з другий собі. Із довідкою про невиплати та заявою йдете в районний суд за місцем проживання або за місцем розташування підприємства. Пишете там позовну заяву і прикріплюєте докази — довідку та заяву. Її можна оформити самому або залучити адвоката. Людина має право вимагати через суд стягнення боргу згідно зі статтями 231–233 Кодексу законів про працю. Подавати позов треба у тримісячний термін від дня звільнення чи видачі трудової книжки. Суд зобов'язаний розглянути справу максимум за місяць, відповідно до статті 157 Цивільно-процесуального кодексу. Як правило, такі справи вирішують на користь позивача. Часто людям удається отримати з роботодавця ще й моральну компенсацію. Так і записуєте в позовній заяві, що хочете моральної компенсації в 1000 гривень, наприклад. Тільки треба довести, наприклад, показати довідку з лікарні, що ви перенервували і у вас піднявся тиск. Інша справа, якщо бухгалтерія не хоче вам видавати довідку про заборгованість. А таке часто буває. Тоді раджу йти відразу до прокурора і писати заяву йому. Тоді прокурор сам подасть у підприємство позов із вимогою надати всі дані з бухгалтерії.
Поронник має дорослих сина та доньку.
— Син — воєнний прапорщик, вірив у мою перемогу. А дочка казала, що нічого не получиться, бо скрізь корупція. Я відказував: хто стукає, тому відкриють, — говорить Віталій Онисимович.
2 
1
Коментарі