Валентина Богуцька, її восьмеро дітей та троє онуків живуть на північній околиці Донецька, на вул. Незалежності.
— Після народження наймолодшого сина, це було 14 років тому, нам дали ордери на дві квартіри — трьохкомнатну і двохкомнатну. А наш папа після того уйшов од нас, а тоді пропав безвєсті. А ми живемо вмєстє, — розповідає 54-рiчна Валентина Семенівна. — У мене шестеро синів. Найстаршому вже 32 роки. Двоє дочок повиходили заміж, але живуть із нами. Й онуки при нас.
2005-го мати-героїня пішла на пенсію. Отримує 570 грн. Влаштувалася двірником. У ЖЕКу їй платять 860 грн. Ставка двірника вища. Але частину заробітку вираховують для оплати боргу за комунальні послуги. Лише за воду та каналізацію Богуцькі завинили 13,3 тис. грн — найбільше в Донецьку. В їхніх квартирах немає лічильників води та газу. Їм щомісяця нараховують квартплату 1,5 тис. грн.
— Ви не з "Водоканалу" часом? — із підозрою допитується в кореспондента "ГПУ". — Вони грозяться відрізати нам воду й каналізацію. Прислали листа. А субсидію нам не дають, бо майже всі діти вже дорослі. Один син теж працює двірником у ЖЕКу. Пацани перебиваються заробітками. Із 18 рокiв на шабашках — то цеглу носити, то плитку класти. Замовники весь час "кидають". Пообіцяють тисячу, а заплатять 300 гривень. Буває, зовсім не розплачуються. Пацани свої гроші спускають на сигарети й одяг. Але ходять в одному і тому ж по кілька років. А моя зарплата — вся на їду. Їмо з одного котла.
Семилітрової каструлі борщу нам усім вистачає на два дні
Свій дохід 1,4 тис. грн на місяць Валентина витрачає на базарі:
— Купую кістки для навару в борщ, капусту, буряк. Семилітрової каструлі борщу нам усім вистачає на два дні. Ну ще картошку-толчонку роблю. Діти в мене небалувані, без сладкого виросли. Живемо бідно, я не привикла просити помощі. Самі викрутимося.
У перерахунку на кожного члена родини Богуцькі витрачають на харчування 6,8 грн на добу. Тим часом на кожного ув"язненого Держбюджет передбачає по 8 грн.
— Мої дві дочки вже заміжні, но живуть зі мною. Їхні чоловіки живуть у своїх батьків, але моїх онуків свати підгодують, — запевняє Богуцька. — Дорого мені школярі мої обходяться. Недавно треба було здати за кожного на ремонт школи. То старший син зі свого заробітку виділив.
Жителі Донеччини витрачають на харчі до 80 відсотків доходу
Державний комітет статистики підрахував витрати українців 2009 року. Найбільше йде на харчування — у середньому 38% доходу.
— Витрати на харчування завжди були достатньо високими в українців, — каже директор Центру перспективних соціальних досліджень Леонід Ільчук, 49 років. — Звісно, у селян вони менші за рахунок підсобних господарств, городів. А городяни витрачають на продукти половину зарплатні.
Середня зарплата у травні 2009-го становила 1851 грн. Тож пересічний житель міста залишає на базарах та в крамницях не менше як 900 грн.
— Зросло безробіття, — продовжує Леонід Ільчук. — Особливо відчутне воно у східних областях країни. Тому до 80 процентів доходу пересічного жителя Донеччини йде на харчі.
Така структура витрат збережеться до 2011 року, вважає експерт.
Сергій ГРОМОВИЙ













Коментарі