Понеділок, 26 лютого 2007 17:30

Віра Паранчук живе на краю карстового провалля

Автор: фото: Христина ШЕВЧУК-СТАРЕЦЬКА
  Віра Паранчук (праворуч) із селища Шкло Яворівського району на Львівщині показує яму, що утворилася біля її хати. Доки не випав сніг, провалля щодня збільшувалося на півметра
Віра Паранчук (праворуч) із селища Шкло Яворівського району на Львівщині показує яму, що утворилася біля її хати. Доки не випав сніг, провалля щодня збільшувалося на півметра

На подвір"ї родини Паранчуків із селища Шкло Яворівського району Львівської області за 4 м від хати утворилася яма. Вона  завглибшки 1,5 і діаметром 3 м. Господарі бояться навіть і думати, що б сталося, якби провалилася земля під житловим будинком.

— Найближче до вирви дитяча кімната, — зітхає 31-річна Віра Паранчук. До жінки горнуться 4-річна Оленка та 8-річна Марійка. — Уночі діти спати бояться. Коли земля провалилася, так гуркотіло, ніби вибухнув снаряд.

Із 1964 року поблизу Шкла виробниче об"єднання "Сірка" видобувало сірчану руду. На території селища утворилися карстові порожнечі. Аби не було проваль, підприємство заповнювало їх водою. За вісім років люди почали скаржитися на тріщини в будинках. Жителі Шкла у страху, що їхні оселі будь-якої миті можуть опинитися під землю.

Шкло розташоване вздовж дороги з Новояворівська на Краковець. У одноповерхових кам"яницях проживає майже 6 тис. селян. Є військовий санаторій "Шкло", відомий сірководневими джерелами та торф"янисто-мінеральною гряззю.

— Після закриття Яворівського державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка", де працювала більшість наших селян, люди навчилися давати собі раду, — розповідає селищний голова Любов Кіт, 44 роки. — Нині в нас працює 82 приватні фірми. Селище нормально розвивалося б, якби не 40-річна діяльність "Сірки".

Любов Степанівна пропонує пройтися селом, оглянути будинки, які постраждали від техногенного впливу.

На вулиці Львівській майже розвалена літня кухня.

— Тут мешкали Цекалишини, — каже Любов Кіт. — Коли кухня впала, вони були в хаті. Минулого року родину переселили.

За десять метрів від обійстя утворилися дві 50-метрові ями.

Чути, як тріскають стіни і шумить із-під землі річка

— З іншого боку провалля хати зсовуються потроху, — веде далі селищний голова. — Що, як стіни не витримають тиску? Слава Богу, поки не було жертв. Однак ми не застраховані від біди.

77-річна Марія Шуберт мешкає в одноповерховій 4-кімнатній хаті. Щомісяця заліплює глиною великі тріщини. Ті, що утворилися минулого тижня, затулила ганчірками.

— Із чоловіком усе життя хату ставили, а на старість не маю де притулитися, — плаче баба Марія. — Уночі страшно спати — чути, як тріскають стіни і шумить із-під землі. Певно, під хатою підземна річка.

Будинок Паранчуків на обліку з 1993-го. Тоді на стіні з північного боку утворилася тріщина. За деякий час дали тріщини й інші стіни.

— Члени комісії з райдержадміністрації періодично ставили "маяки" й бачили, що тріщини збільшуються, — розповідає Віра Паранчук. — Але тільки тепер, коли утворилася яма, нас поставили на позачергове виселення. Та й що з того. У селищній раді кажуть: на нове житло для переселенців нема коштів — треба чекати. А наша хата може провалитися кожної хвилини.

Раніше "Сірка" обстежувала аварійні будинки, займалася переселенням селян Шкла до Новояворівська. Минулого року підприємство закрили, й проблеми мешканців стала вирішувати селищна рада. Торік із зони карстових проваль ми відселили 14 сімей.

— Ми зверталися до голови Верховної Ради Олександра Мороза з проханням знайти такі кошти, — каже селищний голова. — Отримали лист-відповідь, що парламент гарантує виділити гроші протягом наступних двох років. Як же бути з тими, хто потребує негайного виселення?

Заступник голови Яворівської райдержадміністрації Ігор Гевко, 43 роки, каже: члени комісії з дослідження карстових проваль тричі надсилали до Верховної Ради документи, які підтверджують — у разі не відселення десяти сімей Шкла з аварійних будинків, може статися біда.

— Постійно отримуємо відмови, мовляв, бракує певних документів, — скаржиться Гевко. — Хоча всю необхідну документацію ми зібрали.

Нині на обліку комісії з дослідження карстових утворень 70 будинків. Термінового виселення потребують 20 сімей. У районному бюджеті 2007-го коштів на квартири для шклівчан не передбачено.

Зараз ви читаєте новину «Віра Паранчук живе на краю карстового провалля». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі