Найстаріша будівля у селі Слобідка Козівського району Тернопільської області — колишня початкова школа. Її збудували 1846 року. Нині в цій хаті діє клуб. В експозиції до Великодня селяни виставили столітній куферок із "Кобзарем" Тараса Шевченка та старовинними вишиванками.
53-річна Надія Панчак уже майже 35 років завідує місцевим клубом. У її невеликому кабінеті на стіні низка грамот і подяк за сумлінну роботу. Клуб доглянутий, усюди прибрано, у залі сто крісел — усі цілі, без написів. На підвіконнях — квіти. На сцені — образ, підсвічники.
Виставку старожитностей розмістили в невеликому коридорчику.
— Мене завжди цікавила старовина, оті обряди, різні вишивки, кераміка — все, що люди колись уміли робити, — веде до вишиванок завідувачка.
Окремо стоїть старий дерев"яний куферок. Його до клубу принесла 87-річна селянка Марія Бойко.
— Їхня родина в ньому в лихі часи переховувала добро. Найдорожче, що мали, закопували в землю, — пані Надія відкриває старе віко.
Дно встелене вишиванками, поміж них — сувій домотканого полотна. Зверху товстезна книга.
— То "Кобзар". Ніяк не можемо розпізнати, якого року. Припускають, що 1907-го. Певно, повеземо до Тернополя чи Львова, хай науковці розберуться.
Грубий зшиток листків починається 57-ю сторінкою і закінчується 637-ю. Листки пожовклі, краєчки порвані. Усередині переплетені "Мар"яна-черниця", "Утоплена", "Слепая".
— Після Великодня віддамо куферок із книгою Бойкам додому: боязко тримати у клубі такий скарб, — каже завідувачка.
— Думаєте, то тільки Марія ховала? — допитується у дверях клубу Надія Кривко, 86 років. — Я ото все вишила за Польщі, — показує на стіну із сорочками та рушниками. — Мама не раз сварили, що ночами сліпаю. І так само потім закопували, бо могли понищити. А тепер принесла до клубу — хай молодь знає, як ми хотіли України. Оте недошите, — показує на полотно, по боках змережане візерунком, — то був орнамент жовто-блакитний, Тризуб. Але як ходили по хатах енкаведисти, то я трохи випорола, бо багатьох у Сибір за таке брали.
Окремо в експозиції висить вишитий жупан.
— Ви навіть не уявите, скільки дівчат у цьому жупані до шлюбу перейшло, — каже Надія Кривко. — Більше сотні — і з нашої Слобідки, і з других сіл. Просто в чергу ставали, щоби його вдягнути.
4 
35413
Коментарі