На вулиці Шевченка села Піски стоїть дорожній знак "Аварійно-небезпечна ділянка" — під землею тут сховані порожнини. Багатотонні зелені "КрАЗи" пригальмовують, повільно під"їжджають вантажівки. Розвертаються й у величезну яму висипають чорну глину. З іншого боку в підземелля сиплеться червона цегла – повільно осідає сусідній будинок.
Півсотні людей стоять на дорозі, тривожно заглядають у вирву, що з"їдає їхні хати. Провалля не міліє. Через дорогу від вирви стара жінка в малиновому береті затиснула в руці хустинку. Біля ніг принишк пес.
— То моя хата валиться, — згорьовано каже Юлія Думич, 65 років. — Ми прожили тут вісім років. Чоловік чотири роки тому помер. Сама жила... Минулого року ще ремонт зробила А в середу зранку поїхала до Львова, а ввечері повернулася — і чую страшний тріск. Я побігла до сусідки, переночувала. Зранку тої хати, — показує на вирву, — вже до половини не було, а в моїй на стінах з її сторони величезні тріщини. Я що вхопила, з тим і вибігла. У хаті образи попадали.
У п"ятницю карст активізувався. Горловина 12-метрової вирви почала набувати еліпсоподібної форми діаметром 25 м. Від будинку, який ще в четвер поволі тріскав навпіл, залишився лише один невеликий кут — решта з гуркотом полетіла в підземелля. Мешканцям хат у районі 50 м від вирви не рекомендують ночувати вдома. Рятувальники в альпіністському спорядженні повиносили з хат нехитрий скарб селян. Для евакуації майна їм надають машини. Селяни перебираються до сусідів і родичів, ведуть худобу.
— Ми здійснюємо запобіжні заходи, щоби провалля не розширювалося, — пояснює начальник відділу координації дії МНС у Львівській області Микола Яловий, 35 років. — Відключили енергопостачання, щоби не було вибухів чи пожежі. Евакуювали майно потерпілих. Їхні будинки валяться на наших очах.
Рятувальники кажуть, що карст "дихає". Коли в яму сиплють глину, вона трохи "тримається" на поверхні, а потім із "засмоктуючим" звуком, провалюється, ніби її вдихає, вглиб. Говорити про розміри підземних порожнин спеціалісти не береться – треба проводити дослідження. Господарка будинку біля провалля Оксана Лопачак, 38 років, каже, що коли її хата почала тріщати, а стіни сусідньої пішли під землю, вона чула ніби їх поглинає вода.
— Там підземна річка, — переконана жінка. — Люди про то знали. Такий самий випадок був у 1973 році.
Щоб уповільнити западання землі, у вирву засипали 75 вантажівок глини. Пізно ввечері роботи припинили. У Пісках сподіваються, що науковці порадять, як діяти далі. Для вивчення природи карстового процесу залучили фахівців Державного екологічного підприємства "Укрзахідгеологія" та співробітників науково-дослідних інститутів.
— Тут усюди карсти, — підхоплює якийсь чоловік у кирзових чоботях. — На геологічних картах усе позначено. Кажуть, що з 1989 року тут заборонили будуватися. А мені дали план у 1993-му, я побудувався в іншому місці. Тепер тривожуся, щоб і моя хата не завалилася, — спересердя махає рукою і відходить.
Потерпілі вже написали заяви на матеріальну допомогу. Збитки селян навіть не починали рахувати. Яку компенсацію селяни отримають — не відомо. У сільраді кажуть, що про це ще рано говорити – працює комісія з району та області. Тим часом жителі десь із 50 дворів, що розташовані біля провалля, дома не ночують. Близько 10 родин рятівники переселили, майно перевезли.
Петро Закалюжний, 62 роки, головний геолог із Геотехнічного інституту:
— На геологічних картах позначено, що під Пісками вздовж кількох кілометрів тягнуться гіпси. Вода розчиняє карстовий матеріал (гіпси), збільшуються розміри пустот, тоншають склепіння ґрунту, тому й утворюються западини.
Будівлі, які стоять на цій ділянці, старі, дозволи на їх спорудження давали ще в середині минулого століття. Тоді люди не знали, що твориться під землею. А ситуація з карстами може змінюється постійно.
У Пісках сталося дуже велике провалля, тому там треба провести нові дослідження, щоб знати, як ліквідувати "лійку" і взагалі визначити стан закарстованості гіпсів.
Утворення карстових проваль
1995 р. у селі Воля Старицька Яворівського району за два метри від житлового будинку стався карстовий провал діаметром 50 м і глибиною 25 м. За півроку у цьому ж селі під дерев"яним будинком утворилася ще одна яма діаметром 5 м.
1997 р. у руслі річки Шкло в Яворівському районі утворився карстовий провал діаметром 20 м і глибиною 25 м. Невдовзі карст розвинувся вздовж ріки на 100 м.
2005 р. у селищі Солотвино на Закарпатті біля дачних забудов урочища Чорний Мочар утворився карстовий провал діаметром 50 м. Його глибина — 20–25 м.












Коментарі