Щовечора біля пам"ятника Франкові напроти Львівського університету збираються любителі екстремального відпочинку. Кожен зі своїм транспортом — велосипедом, скейтом або роликами.
19-річний Устим Компанієць опановує їзду на скейтборді — дошці з чотирма коліщатами — півтора року. Нарікає, що у Львові ніде їздити — жодного спеціального майданчика для скейтбордистів. Тому доводиться стрибати по сходинках біля пам"ятників, ковзати по поручнях і бордюрах у міських парках.
— Їздити в одному й тому ж місці набридає, — каже Устим. — Нас не ганяють лише в парку, але коли виїжджаємо на вулиці, міліціонери відразу роблять зауваження. Мовляв, псуємо пам"ятки архітектури. Цікаво — як?
Хлопець розповідає, що найгірше — натрапити на сварливу бабуню.
— Тоді доводиться давати драла, — хитає головою.
На скейтах у Львові професійно катаються лише 20 хлопців. Устим пояснює — захоплення не з дешевих:
— Хорошу дошку можна замовити лише в Москві або Києві, а щоб самому зібрати нормальний скейт, треба щонайменше 600 гривень. Але як уже спробуєш — не зупинишся.
Новачки набивають не одну ґулю. Невдале катання найчастіше закінчується розтягненнями на ногах, рідше — переломами.
— На скейті можна розігнатись і до 50 кілометрів, — каже Кирило Скачков, 17 років. — Інша річ — чим така їзда може закінчитися.
2 
1
Коментарі
1